П ПЕЧІНКОВО-НИРКОВИЙ СИНДРОМ
ПЕЧІНКОВО-НИРКОВИЙ СИНДРОМ – див.: Гепаторенальний синдром.
ПЕЧІНКОВО-НИРКОВИЙ СИНДРОМ – див.: Гепаторенальний синдром.
ПЕЧІНКОВО-СЕЛЕЗІНКОВИЙ СИНДРОМ – див.: Гепатолієнальний синдром.
ПЕЧІНКОВО-ЯРЕМНИЙ РЕФЛЮКС – при натискуванні на застійно-збільшену печінку при правошлуночко вій недостатності спостерігається набухання яремних вен, що зумовлено підвищенням тиску…
ПЕТЛЯ БАКТЕРІАЛЬНА – відрізок тонкого дроту з вушком на кінці, вставленим в петлеприймач; використовується для посіву мікроорганізмів і різних маніпуляцій…
ПЕТРАНЬЯНІ (G. PETRAGNANI) СЕРЕДОВИЩЕ – елективне живильне середовище для виділення мікобактерій туберкульозу; містить бактерицидний барвник (малахітовий, зелений).
ПЕТРИ- (-петр; лат. petra – камінь, скеля) – частина складних слів, яка означає «закам’янілість, скам’янілість», «обвапнування».
ПЕТРИФІКАТ – вогнищеве відкладення солей у ділянках виражених дистрофічних змін і в некротичних масах.
ПЕТРИФІКАЦІЯ – скам’яніння; від кладення кальцію в тканину, при якому вона твердіє до консистенції каменя. Цей процес може відбуватися як…
ПЕТРИФІКАЦІЯ ПЛОДА – див.: Обвапнування плода.
ПЕТРІ (J. R. PETRI) ЧАШКА – посудина, що використовується в бактеріологічних лабораторіях для вирощування бактерій на щільних живильних середовищах.
ПЕТРОБІОНТИ – організми, що в ході еволюції пристосувалися до проживання на кам’янистому грунті.
ПЕТРОЗИТ – запалення ділянок пірамі ди скроневої кістки, не зайнятих кістковим лабіринтом; запальний процес при П. має характер остеомієліту.