Промежина. Фасції промежини

Є два поняття промежини (perineum). Перше, вужче (гінекологічне), визначає м’які тканини (шкіра, м’язи, фасції), що розміщені між переднім краєм відхідника і задньою спайкою великих соромітних губ у жінок та задньою стінкою калитки у чоловіків. Друге, ширше (анатомічне), поняття визначає промежину як комплекс м’яких тканин, що формують тазове дно і закривають нижній отвір таза, що обмежений: спереду – нижнім краєм симфізу, ззаду – верхівкою куприка, з боків – нижніми гілками лобкових i сідничних кісток та сідничними горбами (мал. 131, 132). Промежина має форму ромба. У чоловіків через промежину проходять сечівник і пряма кишка, а у жінок – ще й піхва. Промежину пронизують судини і нерви зовнішніх статевих органів.

Умовна лінія, що з’єднує між собою обидва сідничні горби, поділяє промежину на сечово-статеву і відхідникову ділянки. По серединній лінії промежини проходить швом промежини (raphe perinei), яке у чоловіків продовжується у шов калитки. У сечово-статевій ділянці промежини розміщені зовнішні статеві органи, сечівник, відповідні м’язи, а у відхідниковій – кінцевий відрізок прямої кишки, фасції та м’язи, тазова діафрагма, відхідник, а з боків від прямої кишки, – права і ліва сіднично-відхідникові ямки (fossaе ischioanalеs), заповнені жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectales).

1. M. bulbospongiosus. 2. M. ischiocavernosus. 3. M. transversus perinei profundus. 4. Corpus perineale, seu centrum perinei. 5. M. transversus perinei superficialis. 6. M. sphincter ani externus. 7. Anus. 8. M. levator ani. 9. M. gluteus maximus. 10. Lig. anococcygeum. 11. Tuber ischiadicum.

1. M. ischiocavernosus. 2. M. transversus perinei profundus. 3. M. transversus perinei superficialis. 4. M. bulbospongiosus. 5. Corpus perineale, seu centrum perinei. 6. Ostium vaginae. 7. Ostium urethrae externum. 8. Glans clitoridis. 9. M. sphincter ani externus. 10. M. levator ani. 11. Lig. anococcygeum. 12. Anus. 13. Tuber ischiadicum. 14. M. gluteus maximus.

М’язи сечово-статевої ділянки промежини поділяються на поверхневі та глибокі.

А. Поверхневі:

1. поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis) парний, починається від нижньої гілки сідничої кістки, закінчується в промежинному тілі (corpus perineale), яке він зміцнює;
2. цибулинно-губчастий м’яз (m. bulbospongiosus) парний, починається від промежинного тіла, переходить у два плоских сухожилки, що охоплюють з боків печеристі тіла статевого члена, закінчується на їx тильній поверхні у фасції статевого члена. М’яз покриває нижню поверхню цибулини статевого члена i задню частину губчастого тіла. Функція: стискає цибулину статевогочлена, губчасте тіло, при цьому сечівник звужується i стає коротшим; м’яз виштовхує з сечівника сечу та сперму.
3. сіднично-печеристий м’яз (m. ischiocavernosus) парний, починається від нижньої гілки сідничної кістки, прикріплюється до білкової оболонки печеристого тіла статевого члена (клітора), сухожилкові волокна обох м’язів перехрещуються, утворюючи петлю. Функція: притискає корінь статевого члена до сідничої кістки, бере участь в ерекції, стискає вени статевого члена (клітора), сприяючи кровонаповненню печеристих тіл. У жінок цей м’яз рудиментарний.

Б. Глибокі м’язи сечостатевої ділянки:

1. глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus) починається від нижніх гілок лобкової та сідничої кіcток, своїм сухожилком вплітається в проміжне тіло. Функція: зміцнює сечово-статеву ділянку, стискає цибулино-сечівникові залози, що розташовані в його товщі.
2. зовнішній м’яз-замикач сечівника (m. sphincter urethraeexternus) – це колові м’язові волокна, що оточують перетинчасту частину чоловічого сечівника. Волокна м’яза з’єднані з передміхуровою залозою. М’яз складається з посмугованих волокон, унаслідок його розслаблення відбувається виділення сечі (або сперми).

М’язи тазової відхідникової промежини, також поділяються на поверхневі та глибокі.

А. Поверхневі м’язи

1. зовнішній м’яз – замикач відхідника (m. sphincter ani externus). Цей м’яз у вигляді кільця оточує відхідник і прилеглу частину прямої кишки. Biн має три частини: підшкірну (pars subcutanea) (волокна якої оточують пряму кишку з боків, вплітаються в шкіру спереду i ззаду від відхідника); поверхневу (pars superfidalis), що починається від відхідниково-куприкової зв’язки (lig. anococcygeum) і верхівки куприка, обходить пряму кишку з боків i закінчується в промежинному тілі; глибоку (pars profunda) найпотужнішу – що у вигляді кільця оточує пряму кишку. М’яз переважно перебуває в скороченому стані, має посмуговані, м’язові волокна, що розслаблюються під час акту дефекації.

Б. Глибокі м’язи

1. м’яз-підіймач відхідника (m. levator ani) парний (правий та лівий), закриває вихід із малого таза. М’яз починається від нижньої гілки лобкової кістки, затульної фасції і тазової поверхні сідничної кістки. Пучки волокон м’яза проходять збоку від прямої кишки, обходять її ззаду, утворюючи з протилежним м’язом петлю. У чоловіків м’яз проходить повз передміхурову залозу, з’єднуючись з нею м’язовими волокнами. М’яз прикріплюється до верхівки та бічних країв куприка, до відхідниково-куприкової зв’язки. Функція: піднімає дно таза і відхідникову частину прямої кишки, притискає задню стінку прямої кишки до її передньої стінки.
2. лобково-куприковий м’яз (m. coccygeus) рудиментарний. Починається від сідничої ості та крижово-остьової зв’язки, прикріплюється до краю куприка i верхівки крижової кістки. Функція: зміцнює тазову діафрагму.

Фасції промежини.

До них належать: фасція промежини, нижня і верхня фасція тазової діафрагми.

Фасція промежини (fascia perinei) розташовується глибше від підшкірної жирової клітковини промежини, має вигляд тонкого прошарку. У чоловіків фасція продовжується в м’ясисту оболонку калитки та у фасцію статевого члена. Фасція промежини покриває поверхневий поперечний м’яз промежини. У відхідниковій ділянці фасція виділяє підшкірну жирову клітковину від жирового тіла сіднично-відхідникової ямки.

Нижня фасція тазової діафрагми (fascia inferior diaphragmatis pelvis). Розгляд її почніть з вихідникової ділянки, де вона є продовженням фасції, що покриває великий сідничний м’яз. Продовжуючись вперед від нижнього краю великого сідничного м’яза, нижня фасція тазової діафрагми переходить на нижню поверхню м’яза-підіймача ви хідника. Дійшовши до поверхневого поперечного м’яза промежини, фасція поділяється на три шари – поверхневий, середній та глибокий. Поверхневий шар покриває поверхневий поперечний м’яз промежини, сідничо-печеристий та цибулинно-печеристий м’язи. Середній шар покриває нижню поверхню глибокого поперечного м’яза промежини і зовнішнього м’яза-замикача сечівника. Глибокий шар покриває верхню поверхню глибокого поперечного м’яза промежини і зовнішнього м’яза-замикача сечівника.

Поверхневий та середній шар нижньої фасції тазової діафрагми зростаються з нижніми гілками лобкових кісток та з гілками сідничних кісток, між ними розташовані печеристі тіла статевого члена (ніжки клітора).

Окрім того середній та глибокий шари у місці з’єднання з нижніми гілками лобкових кісток з’єднуються ще й між собою, утворюючи перетинку промежини. У щілині між нижньою лобковою зв’язкою i перетинкою промежини проходять спинкові артерія і вена статевого члена (клітора).

Верхня фасція тазової діафрагми (fascia superior diaphragmatis pelvis) у ділянці тазової діафрагми покриває верхню поверхню м’яза-підіймача відхідника. Дійшовши до рівня заднього краю глибокого поперечного м’яза промежини, фасція з’єднується з глибоким шаром нижньої фасції діафрагми таза.

З обох боків від прямої кишки в сідничо-відхідниковій ямці розміщується жирове тіло сідничо-відхідникової ямки (corpus adiposum fossae ischiorectalis). Тут можуть розвиватися запальні процеси та нагноєння жирової клітковини.

Особливості м’язів зовнішніх статевих органів жіночої промежини.

Цибулинно-губчастий м’яз проходить справа та зліва від піхви. Він починається від промежинного тіла, вкриває з боку велику присінкову залозу, цибулину присінка і вплітається в печеристе тіло клітора. Функція: стискує вени, що відводять кров з цибулини присінка, сприяючи наповненню її кров’ю; звужує отвір піхви; стискує великі залози присінка, сприяючи виділенню з них секрету.

Сідничо-печеристий м’яз прикріплюється до білкової оболонки печеристих тіл клітора на його спинці. Функція: стискує вени і печеристі тіла клітора, сприяючи просуванню крові до головки клітора i перешкоджає відтіканню її у вени.

Зовнішній м’яз – замикач сечівника у жінок охоплює не тільки сечівник, а й піхву. Пучки м’яза обходять з боків сечівник та піхву i спереду від сечівника перехрещуються з волокнами протилежного м’яза, закінчуючись у сполучній тканині між сечівником і перетинкою промежини. Позаду від піхви волокна м’яза закінчуються в промежинному тілі. Функція: стискає сечівник i отвір піхви.

Особливістю м’яза – підіймача відхідника у жінок є те, що м’яз проходить повз піхву та сечовий мixyp, вплітається м’язовими й еластичними волокнами в їx стінки. Завдяки скороченню притягає задню стінку піхви до передньої, звужуючи отвір піхви, піднімає дно таза та відхідникову частину прямої кишки.

Волокна глибокого поперечного м’яза промежини у жінок з’єднуються зі стінкою піхви, в його товщі розташовані великі залози присінка. Функція: скорочуючись, він стискає великі залози присінка, сприяючи виділенню з них секрету.