Основи спеціального догляду за хворими (реферат)

Реферат

на тему:

ОСНОВИ СПЕЦІАЛЬНОГО

ДОГЛЯД ЗА БОЛЬНИМИ

Догляд за хворими включає заходи, які є невід’ємною складовою.
комплексного лікування хворих. Шкірний хворий, що перебуває у стаційарі,
вимагає особливого догляду.

Догляд за хворими залежить від характеру захворювання, його тяжкості,
наявності у них супутніх захворювань, обсягу операцій. Одні хворі
потребують лише загального догляду, інші – спеціального.

Особливий догляд потрібний хворим у перед- та післяопераційний періоди.
Адже небезпідставно вважають, що проведена операція — це лише 50%.
запоруки її успіху, а 50 % припадає на ведення перед-
післяопераційних періодів.

У попередніх розділах йшлося про загальний догляд за хірургічними
хворими. Наразі буде розглянуто питання спеціального догляду.

Нагляд та догляд за психікою та нервною системою. Саме
перебування людини в хірургічному стаціонері накладає відбиток на неї
психіку. Коли ж її ще до того чекає операція, це вже є стресовою.
ситуація. Перед хворими виникає ціла низка проблем. Чи потрібна
операція? Як вона пройде? Чи не буде ускладнень у післяопераційний
період? Все це зазвичай позначається на здоров’ї людини, особливо
станові її психіки та нервної системи. Давно помічено, що від стану
психіки залежить соматичний стан хворого. Ще Гіппократ писав: “Очевидним
і великим доказом існування мистецтва буде, коли хтось, забезпечивши
правильне лікування, не припинити підбадьорювати хворих, аби вони не
дуже хвилювалися і намагалися наблизити годину одужання”. На значенні
психічних факторів для лікування захворювань постійно наголошували у
своїх працях класики медицини Г. Захар’їн, В. Манасеїн, В. Бехтерєв і
багато інших.

У разі правильної підготовки психіки іноді можна спостерігати, що
хворий, який спочатку відмовлявся від операції, охоче на неї
згоджується. Підготовка психіки сприяє зменшенню страху перед
хірургічним втручанням, заспокоює нервну систему

Спостереження за психікою хворого у перед- та післяопераційний періоди.
тісно пов’язане із питаннями медичної деонтології. Лікар повинен вивчати
не лише хворобу, але й хвору людину, ставитися до неї з великим повагою,
піклуватися, аби вона швидко виздоровіла.

Неухильне дотримання принципів деонтології медичним персоналом
хірургічних відділень, палат інтенсивної терапії є запорукою успіху
лікувальної роботи хірургічних стаційарів, бо в них зосереджено хворих
з найтяжчим перебігом недуги.

Післяопераційний догляд за хворими з тяжкими травматичними ушкодженнями
або після складних оперативних втручань вимагає ще й особливої ​​витримки,
професійної мужності.

Доглядаючи за хворими, медперсонал повинен пам’ятати, що слово—могутній
фактор впливу на людину і треба вміти ним користуватися. Вольтер
говоривши: “Надія на одужання – половина одужання”.

До хірургічного методу лікування у багатьох хворих виробляється особливе
ставлення — вони вірять у нього, розуміють неминучість і необхідність
операції, надіються на одужання і в той же час бояться болю, нещасливого
завершення, ускладнень. Хірург і весь медичний персонал завжди повинні
підтримувати у хворих віру в одужання

Для лікаря будь-якої фахи, а для хірурга тим паче, знання психології
хворого залежно від особливостей соматичної патології має надважливе
значення.

Вплив психіки на перебіг соматичних процесів безперечний, так само
вплив соматичних процесів на психіку хворого У оповіданні “Смерть Івана
Ілліча” Л. Толстой, описуючи хворобу Івана Головіна з компетентністю
медика і психолога наводити фізичні ознаки початку, розгортання,
поглиблення і кінця захворювання. Водночас автор описує психічний
стан хворого, відчуття, переживання і думки приреченої людини, яка
усвідомлює це. Автор доводити вплив фізичного страждання на психіку
хворого і, навпаки, вплив його переживання на перебіг захворювання.

У цьому ж самому оповіданні він вказує на великий вплив догляду за
хворими на їхній психічний стан.

“Лише Герасим робив усе просто, легко, нечутно, що заспокоювало Івана
Ілліча… Герасим приніс стілець, поставивши його, не грюкнувши, враз
опустивши на підлогу та піднявши ноги Івана Ілліча на стілець. Івану Іллічу
видалося, що йому полегшало, як Герасим високо підняв його ноги”.

Елементи психотерапії є невід’ємною складовою діяльності хірурга. Вони
потрібні йому так само, як знання асептики чи антисептики.

Поряд із психікою важливе значення відводиться стану нервної системи
хворого. Потрібно за допомогою різних медикаментозних препаратів заспокоїти
хворого, зменшити страх перед операцією

Спостереження за нервною системою охоплює такі моменти:
свідомістю хворого, його сном, станом чутливої ​​чи рухової сфери (біль,
судоми, параліч), настроєм (пригнічень чи збуджень).

Як передопераційний, так і післяопераційний період слід забезпечити
хворому душевний спокій та тишу. Варто усунути всі фізичні та психічні
подразники (шум, гамір, голосні розмови, крики), не читати книг з певним
сюжетом, не переглядати емоційних телефільмів, не допускати до хворих
тих, хто може викликати у них негативні почуття

Забезпечення хворому доброго, спокійного сну — один із важливих
факторів, що сприяють швидкому одужанню. Сон – це стан гальмування кору
великого мозку внаслідок виснаження його клітин через тривале,
одноманітне подразнення. Зрозуміло, що під час перебування хворого у
хірургічному стаціонері таких подразників у нього достатньо. Безсоння
робить хворих дратівливими, що погано позначається на перебігу хвороби.

Під час сну рани загоюються краще, запальні процеси виражені слабше.
Домогтися повноцінного сну у хворих після операції можна за допомогою
різних медикаментозних препаратів (розчини брому, літичні суміші,
еленіум, седуксен, тазепам, мепробамат, еуноктин, раде-дорм, реладорм,
рогіпнол та ін.).

У цей період не треба шкодувати препаратів, які томують біль (морфій,
промедол, норфін, трамал, анальгін ін.).

Знайшли друкарську помилку? Виділіть та натисніть CTRL+Enter