Психопрофілактична підготовка жінок до родів (реферат)

Організація роботи з роділлями, вагітними та їх родичами багато в
чому залежить від персоналу, що працює у приймальному відділенні.
Акушерка, що працює в цьому відділенні, повинна бути досвідченою,
оскільки перед нею стояти важливі фахові завдання, які вона має
вирішувати іноді за лічені хвилини. Іншим важливим завданням є
привітне, уважне ставлення до роділлі (з першої хвилини перебування).

Мета психопрофілактичної підготовки жінок до родів – зняти психогенний
компонент родового болю, усунути уявлення про неминучість родового болю
гнітюче відчуття страху і сприяти створенню нового уявлення про роди як
про фізіологічний процес При якому біль не обов’язковий. Вплив на кору
головного мозку у процесі психопрофілактичної підготовки сприяє
пом’якшенню чи усуненню больових відчуттів.

Жінку треба переконати у можливості неболючого перебігу родів за умов
правильної поведінки її. У процесі психопрофілактичної підготовки у
жінки виховують спокійну та активну поведінку під час родів. Її
ознайомлюють з основними відомостями про фізіологію родів та клінічний
перебіг їх, а також з відчуттями, які викликають у різні періоди родів,
і при цьому підкреслюють необов’язковість болевого відчуття.

Жінці дають вказівку про правильне поведінку під час родів, роз’яснюють,
що виконання певних прийомів, яких її навчають у процесі
психопрофілактичної підготовки, сприяє неболючому перебігові родів

Психопрофілактична підготовка до родів є системою заходів, які
здійснюють із самого початку вагітності, особливо за ; тижні до родів і
під час родів.

З самого початку вагітності намагаються усунути страх перед пологами,
створити позитивні емоції.

Треба сприятливо впливати на психіку протягом усієї вагітності, при
кожному відвідуванні консультації.

З 35-36 тижнів вагітності з жінкою проводять спеціальні заняття, під час
яких її ознайомлюють з перебігом родів та навчають правильної поведінки
під час родів та прийомів, що сприяють знеболюванню родів.

Для проведення зайняття у консультації виділяють окремий кабінет,
обладнань кушетками та навчальними принадами (малюнки, плакати, муляжі).
Якщо виділити окремий кабінет неможливо, заняття проводяться у
звичайному кабінету у спеціально виділені години.

Якщо попередня підготовка пройшла успішно (усунуто страх і побоювання,
вдалося створити позитивні емоції), під час звичайних відвідувань
консультації можна омежити проведенням чотирьох зайняти за 4-5 тижнів
до родів.

Рекомендують такий зміст і порядок зайняти

На першому занятті вагітній подають короткі відомості про анатомічну
будову жіночих статевих органів, про зміни, що відбуваються в її
організмі у зв’язку з вагітністю, підкреслюють, що все це забезпечує
нормальний перебіг родів. Пологи висвітлюють як нормальний фізіологічний
акт, дають уявлення про тир періоди родів. Жінки ознайомлюються з
особливостями першого періоду родів, пояснюють суб’єктивні відчуття
жінки, яка народжує, дають поняття про перейми, тривалість і
регулярність їх. Потім роз’яснюють процеси, які відбуваються у жіночих
статевих органах роділлі у першому періоді родів, підкреслюють
фізіологічний характер змін, які відбуваються і пов’язані з розкриттям
шийки матки, роз’яснюють роль плодового міхура, навколо плодових вод.
Звертають увагу на те, що заради відбуваються за певної витрати фізичних
сил, тому важливо, щоб жінка під час родів зберігала сили до
вирішального моменту пологового акту – зганяння плоду. Для цього під час
родів потрібно спокійне положення, регулярне харчування, виконання
вказівок медичного персоналу.

На іншому занятті розповідають про те, як повинна поводитися жінка при
появі перейм і протягом усього першого періоду родів. Вагітних жінок
навчають таких спеціальних фізіологічних прийомів, які сприяють
правильному перебігові родів та зниженню больових відчуттів.

. Лежати спокійно.

2.Під годину перейми глибоко і ритмічно дихати.

3.Поєднувати вдих і видих із легким прогладжуванням нижньої половини
живота кінцями пальців обох рік, яке роблять від середньої лінії живота
над лобком назовні й вгору.

4.Притискувати шкіру до внутрішньої поверхні гребінця клубової кістки
біля обох передньоверхніх осей, біля зовнішнього угла
пояснично-крижового ромба. Притискуючи шкіру біля передньоверхніх
остей, долоні розміщують уподовж бедер, а притискують кінцями великих
пальців.

6.Лічити перейми.

7.У паузі між переймами відпочивати і по можливості дрімати. Вагітна
повинна добре засвоїти ці прийоми і точно виконувати їх у певній
послідовності, зазначеної персоналом.

Наприкінці зайняти вагітним роз’яснюють причини, які можуть посилюватися
больові реакції під час родів (страх, неспокійне поведення тощо).
Підкреслюють, що ці причини при правильній поведінці можна усунути.

На третьому заняття вагітних ознайомлюють з перебігом родів іншому і
третього періоду та характером відчуттів роділлі. Вагітних тренують
затримувати дихання під час потуг. Роз’яснюють, що для посилення
единтивності потуг треба після глибокого вдиху затримувати дихання на
10-15 сек. що сприяє збільшенню м’язового напруження, це слід
повторювати 2-3- рази протягом шкірних займ. Навчають правильно дихати
і розслаблювати всі м’язи для зменшення сил потуг у момент виведення
головки. Ознайомлюють з перебігом послідовного періоду, тривалістю і
характером перейм у цей період.

Четверте заняття. Під час четвертого заняття коротко повторюють все
пройдене на попередніх заняттях, перевіряють, як жінки засвоїли.

Вагітну ознайомлюють з порядком та обстановкою у пологовому будинку,
розповідають про обов’язкові і можливі маніпуляції під час пологів
(зовнішнє та піхвове дослідження, внутрішнє ведення глюкози, вдихання
кислорода та ін.).

Якщо при попередніх відвідуваннях консультації психопрофілактичну
підготовку не проводили належною мірою і її вперше проводять з 35-36-го
тижня, то чотирьох зайняти замало. У такому разі потрібно п’ять чи
шість зайняти.

Перше заняття присвячують обстеженню вагітної та усунення її страху
побоювань. На іншому ознайомлюють з основами фізіології родів та
обґрунтовують можливість не болючості їх. На третьому роз’яснюють
особливості першого періоду родів і розповідають про прийоми
знеболювання у періоді розкриття. Четверте присвячується іншому і
третього періоду родів. На п’ятому ознайомлюють із ф-ою материнства; на
шостому розповідають про симптоми початку родів, режим пологового
будинку та закріплюють здобуті раніше рекомендації.

Ефект психопрофілактичної підготовки значною мірою залежить від
організації роботи у пологовому будинку, поведінки медичних працівників.
У родовому будинку має бути затишна, спокійна обстановка, привітне
ставлення до роділь. У присутності роділлі не допускаються сторонні
розмови та міркування про ускладнення родів. Неправильне поведення
медичного персоналу може знизити результати психопрофілактичної
підготовки до родів

За роділлею постійно наглядають підбадьорюють її, нагадують прийоми
знеболювання, вселяють упевненість у сприятливому закінченні родів.

Після закінчення родів оцінюють єдиність профілактичної підготовки
при цьому враховують: а) поведінку жінки під час родів; б) розповіді
роділлі про її самопочуття та відчуття. На підставі цих даних виводять
одну з таких оцінок ефекту психопрофілактичної підготовки “повний
ефект”, “частковий ефект”, “немає ефекту”.

Якщо роділля не пройшла психопрофілактичної підготовки в консультації
то її навчають усіх прийомів у пологовому будинку. Ефект менший, ніж від
тривалої психопрофілактичної підготовки. Великий досвід роботи щодо
психопрофілактичної підготовки до родів показує, що усунення страхів і
побоювань, упевненість у не больовому перебігові та благополучному
закінченні родів сприяють: а) зниженню больових відчуттів; б) правильною
поведінці жінки під час родів; в)зменшенню деяких ускладнень родів.
Впил на психіку поєднується з фізичною підготовкою – спеціальним
комплексом гімнастичних вправ.

І післяпологовому періоді акушерка повинна забезпечити
психопрофілактичний комфорт матерям та немовлятам, допомагати породіллям
у вигодовування малят та зціджуванні молока, пам’ятаючи, що процес
лактогенезу регулюється корою головного мозку та негативні емоції, сльози
можуть загальмувати вироблення молока.

Матерів, які втратили дітей у пологах, слід помістити в окрему палату,
щоб не посилювати їх важких переживань виглядом породіль, що годують
немовлят.

Особливої ​​уваги потребують жінки, яких готують до планового
кесарського розтину. З ними слід щоденно працювати, щоб переконати в
необхідності операції, усунути страх за себе, за майбутню дитину, інших
жінок, які перебували разом з вагітною у відділенні патології і народили
здорових дітей.

Часто жінок турбує страх перед можливими ускладненнями вагітності та
прологів. Використовуючи величезну психотерапевтичну силу слова, медичні
працівники повинні керувати емоційним станом вагітної, усуваючи нерви
напруження та негативні емоції.

Використана література:

Стефан Хміль “Акушерство” 19998р.

В.І. Бодажина, К.М. Жмаків 2Акушерство” 1974р.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть та натисніть CTRL+Enter