Суть та значення дихання для організму. Склад повітря (реферат)

Тема:

Суть та значення дихання для організму. Склад повітря.

План.

Суть та значення дихання для організму.

Етапи дихального процесу.

Склад повітря (вдихування, видихування та альвеоляр).

Дихання – це невід’ємний ознака життя. Система дихання є важливою
системою організму. Вона забезпечує неперервний газообмін між
організмом та зовнішньою средою. Особливо важливим є розумінні
фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі під час дихання при
зниженому та підвищеному тиску.

Дихальна система об’єднує органи, в яких проходитиме обмін газів, між
кров’ю та зовнішньою средою.

Великий російський фізіолог І.М. Сєченов наголошував, що “організм без
довкілля, яке підтримує його існування, не може
існувати” між організмом і навколишнім середовищем постійно відбувається
обмін речовин. З довкілля організм одержує кисень і
поживні речовини Завдяки їм будуються нові клітини, функціонують органи
і відбувається робота, наприклад, м’язів.

Водночас у навколишній середовище виділяються шкідливі продукти розпаду,
надлишок речовин і тепла.

На організм діють різні природні фактори: коливання температури повітря,
вологості, рівня сонячної радіації, дощі, снігопади, шторми, урагани,
пожежі, землетруси. При незначних змінах умов існування організм
перебудовує свої функції – пристосовується до нових умов. Наприклад,
коли підвищується температура повітря, посилюється процес дихання,
робота серця, збільшується потовітділення. Організм отримує більше тепла
довкілля і більше віддає його. При цьому температура
тіла залишається відносно сталою.

Дихання – це найяскравіший і запевняючий вираз життя. “Не дихає”,
“перестав дихати” – загальновідомі вирази, які означають, що життя
припинилося. Окислення органічних речовин – вуглеводів, жирів – складає
основи життєвих процесів в організмі Енергія, яка вивільняється при
цьому йде на забезпечення всіх функцій організму. Процеси окислення
включають потребу кислорода і утворення вуглекислого газу. Тому життя
організму без кислорода неможливе – у цьому і полягає суть процесу
дихання. Це проходить при одночасній долі фізіологічних систем крові,
кровообігу, дихання

Отже, дихання – це процес газообміну між живим організмом і навколишнім.
середовищем. Якщо припиняється дихання, то припиняється і обмін речовин,
а це веде до смерті.

Дихальний процес включає такі етапи:

Зовнішнє дихання – вентиляція легень, тобто наповнення легень
атмосферним повітрям і видалення атмосферного повітря назовні, але вже в
іншому складі.

Обмін газами між альвеолами легень і кров’ю, що їх омивають: кисень
переходити з альвеолярного повітря в кров, а вуглекислий газ – з крові в
альвеолярне повітря.

Перенесення газів кров’ю: кислорода з легенів до всіх тканин тіла, а
вуглекислого газу – у зворотному напрямку.

Обмін газами між кров’ю і тканинами тіла: він проходить у тканинних
капілярах і полягає в переході кислорода з крові в тканини, аз вуглекислого
газу – з тканин у дах.

Клітинне дихання (на клітинному рівні) – внутрішнє дихання – це основна
ланка дихального процесу. Вона полягає в окисленні ряду речовин,
внаслідок якого вивільняється енергія.

Повітря є вдихуване, видихуване та альвеолярне. Склад атмосферного
повітря відрізняється звичайною постійністю; в ньому знаходиться
20,93-30,94% кисню, 0,03-0,04% вуглекислого газу і 79,02-79,04%
азоту та інертних газів.

У повітрі також завжди знаходиться деяке кількість водних випаровувань.

У видихуваному повітрі постійно знаходиться від 15,5 до 18% кислорода і від
2,5% до 5% вуглекислого газу. Видихуване повітря наповнене водними
випаровуванням і має температуру 35-370. Якщо зібрати видихуване
повітря послідовними порціями в скляні приймачі по 50 мл, то вийшовши із
легінь за один вид повітря розміститися в 10-12 приймачах. Аналіз
показує, що у 2-3 перших порціях, зібраних на початку видоху, склад
повітря такий самий, як і в атмосфері. У наступних порціях міститься все
більше вуглекислого газу і все менше кисню, причому в останніх 5-6
пробах у повітрі, яке виходило із легень до кінця видоху, знаходиться
близько 5,5% вуглекислого газу, а кисень лише 14%. Різниця у складі
перших і останніх порцій видихуваного повітря пояснюється тим, що
видихуване повітря містить не тільки повітря, яке заповнює альвеолі і
бере участь у газообміні з кров’ю, назване альвеолярним повітрям, але і
повітря так званого “шкідливого простору”.

Повітря, що заповнює порожнину рота, носа, горлянки, трахеї, бронхів і
бронхіол не віддає в кров кисню і не сприймає вуглекислого газу, так
як через товсті, відносно бідні капілярами стінки повітроносних шляхів
обміну газів і між кров’ю і повітрям не проходити. Це означає, що
повітря, яке знаходиться у повітроносних шляхах, не бере участі в
газообміні і тому простір повітроносних шляхів називається шкідливим
простором. У ньому проходить деяке нагрівання повітря і об’єм так
званого “шкідливого простору” дорівнює приблизно 150 мл (від 120 до 180
мл). Об’єм повітря, яке доходитиме при шкірному вдиху до альвеол, менше
об’єму дихального повітря на величину шкідливого простору. Звідси
свідчити, що при частому, але поверхневому диханні кількість повітря,
яке проходити через легеневі альвеолі (альвеолярна вентиляція) менше, ніж
при більш рідкому, але глибокому диханні. Часте, але поверхневе дихання
може при цьому призвести до недостатнього постачання організму
киснем.

Отже, для підтримання дихальної системи у нормальному стані має значення
правильна організація побуту, загартовування, дотримання режиму
відпочинку, харчування. Також сприятливо впливають на роботу дихальної
системи фізична праця, заняття фізкультурою та спортом. А також, ми
повинні стерегтися від різних шкідливих звичок, які наносять великої
шкоди всьому організму, а особливо органам дихання.

Використана література:

“Підручник фізіології” під редакцією академіка К.М. Бікова.

Підручник фізіології під редакцією проф. С.А. Георгієвої.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть та натисніть CTRL+Enter