Щитоподібна залоза
У нормі залоза має масу 30—50 г. До її складу входять права, ліва частки та перешийок. Перешийок залози зазвичай розташований на рівні 2—3-го кільця трахеї. Частки мають овальну форму, заввишки 3—5 см, завширшки 2—3 см. Вони прилягають до відповідних відділів трахеї, гортані, глотки, стравоходу, а також прикривають загальні сонні артерії в середній їх третині. Залежно від розташування переший ка залоза може мати форму метелика або літери Н. Додаткову частку щитоподібно залози — пірамідальну (lobus pyramidalis) — мають 30—40 % людей. Найчастіше вона являє собою виріст лівої частки залози або її перешийка завдовжки 2 см, спрямований вгору. Іноді (1 % випадків) спостерігають вроджену відсутність перешийка залози, в 1—2 % випадків — відсутність частки залози (частіше лівої).
Щитоподібна залоза має власну тонку (внутрішню) сполучнотканинну капсулу від якої вглиб органа відходять перетинки, що розділяють її на дрібні часточки Зверху власної капсули залози розташована фасціальна (зовнішня) капсула, що по ходить від внутрішньошийної фасції. Вона охоплює залозу разом із гортанню, a j місцях переходу із залози на суміжні органи ущільнюється, утворюючи зв’язки: серединну — між перешийком залози та перснеподібним хрящем, а також перший хрящем трахеї та бічні — від залози до персне- та щитоподібного хрящів. Між зовнішньою та внутрішньою капсулами залози є виповнений пухкою клітковиною щілиноподібний простір, в якому залягають судини щитоподібної залози, лімфатичн вузли та прищитоподібні залози. У місцях переходу передньобічних поверхонь залози в задньоприсередні до щитоподібної залози прилягають компоненти основной судинно-нервового пучка шиї: загальна сонна артерія, блукаючий нерв, внутрішню яремна вена. Біля задньоприсереднього краю часток залози проходить поворотниі глотковий нерв.
Кровопостачання залози забезпечують дві верхні та дві нижні щитоподібні артерії (відповідно від зовнішньої сонної та підключичної артерій). У 10 % людей щитоподібну залозу кровопостачає ще й п’ята артерія, яка бере початок від дуги аорти або від плечо-головного стовбура, — найнижча щитоподібна артерія. Вона підходить до перешийка щитоподібної залози і віддає гілки до присередніх відділів правої та ліво часток. Щитоподібні артерії розгалужуються між фасціальною та власною капсула ми залози, лягають на поверхні її часток і проникають усередину паренхіми.
Венозна сітка щитоподібної залози розвинена краще, ніж артеріальна. Дрібні вени зливаються на її поверхні, утворюючи сітку великих судин. З них формуються парні верхні, середні та нижні щитоподібні вени, що впадають у внутрішні яремні та плечо-головні вени. Біля нижнього краю перешийка залози міститься непарні венозне щитоподібне сплетення (plexus venosus thyroideus impar), з якого кров через нижні щитоподібні вени переходить у плечо-головні вени.
Іннервацію щитоподібної залози здійснюють симпатичні стовбури та гортани нерви. Біля нижнього краю залози нижню щитоподібну артерію перетинає нижнії гортанний нерв, ушкодження якого під час перев’язування артерії призводить до порушення фонації.