Стадії розвитку зародка людини

Для розуміння будови тіла людини необхідно звернути увагу на головні етапи ембріонального розвитку людського організму. Розвиток зародка відбувається послідовно, проходячи відповідні стадії (періоди), а саме: 1) запліднення; 2) дроблення з утворенням бластули; 3) гаструляція; 4) формування зародкових листків; 5) утворення зачатків тканин, органів та систем.

Запліднення – це злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, яке відбувається переважно в матковій трубі. Результатом цього процесу є утворення якісно нової клітини ‑ зиготи, яка наділена всіма якостями обох статевих клітин. Саме із зиготи починається розвиток нового організму.

Наступний етап розвитку – це дроблення, тобто ділення зиготи на клітини (бластомери). Під час дроблення, яке відбувається на 1-му тижні розвитку, зародок переміщується по матковій трубі в порожнину матки. За 3-4 дні зародок перетворюється на скупчення клітин – бластулу. Наприкінці 1-го тижня відбувається розділення клітин зародка на два шари: поверхневий – трофобласт і внутрішній – ембріобласт. Саме останній, який ще називають зародковим вузликом, і є зачатком самого зародка. Між цими шарами накопичується невелика кількість рідини.

У цей період (6 – 7днів вагітності) зародок занурюється в слизову оболонку матки – відбувається його імплантація. Клітини трофобласта виділяють фермент, який розпушує слизову оболонку матки, тобто готує її до імплантації зародка. Крім того, трофобласт утворює численні ворсинки, які збільшують контактну поверхню зі слизовою оболонкою матки і перетворюється на живильну оболонку зародка, що отримала назву “хоріон”. Останній прилягає до слизової оболонки матки і в подальшому перетворюється на новий орган – плаценту, або дитяче місце, яке виконує функцію посередника, зв’язуючи організм матері із зародком, чим забезпечує його живлення.

На 2-му тижні ембріобласт ділиться на два шари, з яких утворюється два міхурці: амніотичний, заповнений амніотичною рідиною, та жовчний (мал. 8). Закладка тіла зародка відбувається там, де міхурці торкаються один одного. У цей період зародок являє собою утворення, що складається з двох листків: зовнішнього (ектодерма) і внутрішнього (ентодерма). Дуже швидко між ними з’являється третій шар клітин – мезодерма. Ці листки і є джерелом зачатків тканин (гістогенез) та органів (органогенез).

Складні і важливі перетворення відбуваються з мезодермою. Диференціація мезодерми продовжується протягом 4-го тижня. Дорсальна частина її, яка розташована по боках від хорди, ділиться на метамерно розташовані ділянки (сегменти), які називаються сомітами. Звідси і визначення дорсальної частини мезодерми – сегментована. Сегментація здійснюється від головного до хвостового кінця. На 35-й день нараховується 43 – 44 пари сомітів.

Вентральна частина мезодерми представлена з кожного боку двома пластинками (несегментована частина мезодерми). Присередня пластинка прилягає до ентодерми (первинної кишки), бічна – до стінки тіла зародка, тобто до ектодерми. Простір між цими пластинками перетворюється на порожнину тіла зародка, яка врешті-решт трансформується в очеревину, плевральну та осердну порожнини (мал. 9).

З сомітів утворюється склеротом, з якого формуються кістки та хрящі осьового скелету, міотом, з якого розвивається посмуговані м’язи та дерматом, який є базою для побудови сполучнотканинної основи шкіри – дерми.

Протягом 5-8 тиж життя ембріона здійснюється гістогенез тканин та органів (органогенез). У цей час розвиваються серце, легені, удосконалюється будова кишкової трубки, формуються зяброві дуги. Крім того, з’являються зачатки органів чуття, завершується закриття нервової трубки, з’являються зачатки (бруньки) верхніх та нижніх кінцівок, а трохи пізніше формуються і пальці рук та ніг. Кінець 8-го тижня розвитку характеризується закінченням закладки органів зародка. На початку 3-го місяця (9-й тиждень) зародок має всі зовнішні ознаки людини і називається плодом. Протягом усього плодового періоду відбувається ріст та подальший розвиток органів і систем організму. Через 9 міс. плід народжується і називається новонародженим.