Анатомія (грецькою. anatome – розсічення, розчленування) – наука про будову та форми організму, органів і тканин людини.
Надп’ятковогомiлковий суглоб (articulatio talocruralis) утворений суглобовими поверхнями дальших наростків великогомiлкової та малогомiлкової кiсток i блоком надп’яткової кiстки. Надп’ятковогомiлковий суглоб вiдносять до блокоподiбних…
Колiнний суглоб (articulatio genus) є за будовою складним, утворений суглобовими поверхнями бічного та присереднього виросткiв стегнової кiстки, верхньою суглобовою поверхнею великогомiлкової кiстки…
Скелет гомілки утворюють великогомiлкова i малогомiлкова кiстки. Великогомiлкова кiстка (tibia) – трубчаста кiстка, що має тiло та два наростки. Ближчий наросток розширений…
Кiстки тазового пояса – клубова, сiднича, лобкова – до юнацького вiку з’єднуються за допомогою тимчасового синхондрозу, який пiзнiше переходить у кісткове з’єднання. Такий розвиток кiсток таза пов’язаний з функціонуванням нижнiх кiнцiвок залежно від віку. Тому кiстки тазового пояса з’єднані значно мiцнiше не тiльки мiж собою, а також зі скелетом тулуба порiвняно з кiстками грудного пояса. Про це ви дiзнаєтеся, вивчивши з’єднання кiсток тазового пояса.
До складу кiсток нижньої кiнцiвки вiдносять тазовий пояс (cingulum pelvicum) та вiльну частину нижньої кiнцiвки (pars libera membri inferioris ). Тазовий пояс складається з кульшових кiсток. До вільної частини нижньої кінцівки належать стегнова кістка, наколінок, великогомілкова і малогомілкова кістки та кістки стопи.
В рухах кистi вiдносно передплiччя беруть участь променево-зап’ястковий, середньозап’ястковий, зап’ястково-п’ястковий, а також мiжзап’ястковi та мiжп’ястковi суглоби. Усi цi суглоби об’єднанi функцiонально, iнколи їх називають кистьовим суглобом. Однак найбiльший об’єм рухiв припадає на перші два суглоби (променево-зап’ястковий та середньозап’ястковий).
Скелет передплiччя складають дві довгі кістки: лiктьової та променевої. Вивчають їх у стандартному анатомічному положеннi, у якому вони розташованi при опущенiй донизу верхнiй кiнцiвцi з долонею, повернутою вперед. При цьому ліктьова кiстка розташована відносно тулуба присередньо, а променева –збоку.
До суглобiв грудного пояса відносять наступні. Мiж грудниною i ключицею утворюється груднинно-ключичний суглоб (articulatio sternoclavicularis) двома суглобовими поверхнями: це ключична вирiзка груднини i груднинна суглобова поверхня ключицi. Вони мають сiдлоподiбну форму.
Кістки верхньої кiнцiвки (ossa membri superioris) подiляється на грудний пояс (cingulum pectorale) та вiльну частину верхньої кiнцiвки (pars libera membri superioris). До грудного пояса належать ключиця, лопатка, тобто кiстки, що обмежовують грудну клiтку. Вiльна частина верхньої кiнцiвки включає плечову кістку; кістки передпліччя – ліктьову і променеву; кістки кисті.
Атланто-потиличний суглоб парний, двовиростковий за формою суглоб; утворений суглобовою поверхнею потиличних виросткiв та верхнiми суглобовими ямками атланта. Суглобова капсула зміцнює зв’язки передньої та задньої атланто-потиличних претинок (membrana atlantooccipitalis anterior et posterior). Цей суглоб належить до комбiнованих, елiпсоподiбних.
Череп виконує захисну функцiю для головного мозку та органiв чуття. Розвиток мозкового черепа пов’язаний з розвитком головного мозку. У тварин, якi не мають головного мозку, немає й черепа. Лицевий череп розвивається iз структур первинних зябрових дуг, закладених у бічних стiнках головного вiддiлу первинної кишки.
Розділ анатомії що вивчає з’єднання кісток – (juncturae ossium). З’єднання кісток ще називають м’яким скелетом, тому що йому властиві такі фізичні якості, як міцність, пружність, рухомість.