Глотка

Цей орган розташований між основою черепа і Сvi. У глотці виділяють три частини: носову — від основи черепа до рівня твердого піднебіння, ротову — від рівня твердого піднебіння до тіла під’язикової кістки і глоткову — від рівня під’язикової кістки до переходу її у стравохід.

Важливим анатомічним утворенням глотки є лімфатичне глоткове кільце (Пирогова—Вальдеєра кільце).

Крім одиночних лімфоїдних фолікулів до його складу входять мигдалики: два піднебінних, розташованих між піднебінними дужками, два трубних — на бічних стінках носової частини глотки поблизу слухових труб, глотковий — у підслизовому шарі задньої стінки глотки (верхній відділ) і язиковий — біля кореня язика.

В окружності глотки на рівні її ротової та носової частин містяться навколо- глотковий і заглотковий клітковинні простори, відокремлені один від одного фасціальною перегородкою, натягнутою між передхребтовою фасцією і фасціальним листком, який вкриває глотку.

Навкологлотковий клітковинний простір лежить між глоткою, ложем привушної залози та бічним і присереднім крилоподібними м’язами. Зверху він доходить до основи черепа, знизу — до рівня під’язикової кістки. Фасціальна перегородка (aponeurosis stylopharyngeus), натягнута між шилоподібним відростком скроневої кістки та глоткою, ділить клітковинний простір на передній і задній відділи. У передній відділ навкологлоткового простору виступає глотковий відросток привушної залози, у цьому самому місці розташовані гілки висхідної піднебінної артерії й однойменної вени (а. і v. palatinae ascendens), зсередини прилягає піднебінний мигдалик. У задньому відділі навкологлоткового клітковинного простору розташовані важливі анатомічні утворення: внутрішня яремна вена, внутрішня сонна артерія, блукаючий, язико-глотковий, додатковий і під’язиковий нерви та верхні шийні глибокі лімфатичні вузли.

Заглотковий клітковинний простір, який простягається від основи черепа до Cvi має два відділи, тому заглоткові абсцеси, що виникають у цьому анатомічному утворенні, зазвичай є односторонніми. Зазначений простір безпосередньо переходить у клітковину заднього середостіння.

Позаду глотки розташована передхребтова фасція, довгі м’язи шиї та тіла шийних хребців. Спереду гортанної частини глотки міститься гортань, збоку — частки щитоподібної залози та загальні сонні артерії.

У порожнині передньобічного відділу глотки на слизовій оболонці розташований парний грушоподібний закуток (recessus piriformis). З обох боків від входу в гортань він прямує вертикально вгору, доходить до рівня глотково-надгортанникової складки (plica pharyngoepiglottica). Основу цієї складки утворює шило-глотковий м’яз (m. stylopharyngeus).

Кровопостачання глотки здійснюють гілки висхідної глоткової артерії, висхідної та низхідної піднебінної, а також верхня та нижня щитоцодібні артерії.

Іннервують глотку гілки симпатичного, блукаючого та язико-глоткового нервів.

Лімфа від глотки відтікає переважно в глибокі шийні лімфатичні вузли.