Кульшовий суглоб

Кульшовий суглоб має горіхоподібну конфігурацію. Більша частина головки стегнової кістки лежить у кульшовій западині й охоплена її кульшовою губою (labrum acetabulare). У нижньопередній частині кульшова западина має вирізку. Суглобова капсула прикріплюється по краю кульшової западини тазової кістки так, що хрящова кульшова губа лежить у порожнині суглоба. На шийці стегнової кістки спереду капсула фіксується по міжвертлюговій лінії, ззаду — медіальніше міжвертлюгового гребеня. Таким чином, передня поверхня шийки стегна майже повністю розташована в суглобовій порожнині, задня — наполовину.

Розрізняють поза- та внутрішньосуглобові зв’язки кульшового суглоба. До внутрішньосуглобових зв’язок належить зв’язка головки стегнової кістки (lig. capitis femoris), натягнута між вирізкою кульшової западини і ямкою головки стегнової кістки (fovea capitis ossis femoris). Зв’язка оточена синовіальною мембраною і є амортизатором, який запобігає переломам кульшової западини. Через неї проходить гілка затульної артерії, яка бере участь у кровопостачанні головки стегнової кістки. Позасуглобові зв’язки кульшового суглоба утворюють фіброзне кільце капсули. Наймогутніша зв’язка — клубово-стегнова (lig. iliofemoral) — лежить на передній поверхні капсули суглоба. Вона починається від нижньої передньої клубової ості та прикріплюється біля присередньопередньої поверхні великого вертлюга на міжвертлюговій лінії. Ширина зв’язки становить 8 см, товщина — 8 мм.

Досередини від попередньої розташована лобково-стегнова зв’язка (lig. pubofemoral). Вона починається від нижньої гілки лобкової кістки та прямує до малого вертлюга, вплітаючись у колову зону (zona orbicularis), яка становить основу фіброзного кільця сумки кульшового суглоба. Ззаду капсулу суглоба укріплює сідничо-стегнова зв’язка (lig. ischiofemoral).

Між зв’язками кульшового суглоба розташовані слабкі місця його капсули, що має значення в поширенні нагнійних процесів суглоба (кокситів). Між клубово- і лобково-стегновими зв’язками розташоване перше слабке місце. Якщо гнояк прориває через цю ділянку капсули, гній поширюється у фасціальне ложе клубово-поперекового м’яза та в клубово-гребінну сумку (bursa iliopectinea). У 10 % випадків порожнина суглоба сполучається із синовіальною сумкою, розташованою між суглобовою сумкою та фасціальним футляром клубово-поперекового м’яза.

Друге слабке місце суглоба — ділянка задньонижньої поверхні шийки стегнової кістки, під нижнім краєм сідничо-стегнової зв’язки. Тут фіброзний шар капсули пухко зв’язаний із шийкою стегнової кістки і через нього випинається синовіальна кишеня, під якою лежить зовнішній затульний м’яз. У разі прориву цієї кишені гнійні затьоки із суглобової порожнини поширюються через футляр зовнішнього затульного м’яза в медіальному напрямку на присередню поверхню стегна, а звідси через затульний канал — у порожнину малого таза, а в латеральному напрямку — за ходом зовнішнього затульного м’яза і внутрішніх судин, які огинають стегнову кістку, в сідничну ділянку. Через нижній край великого сідничного м’яза гній може поширюватися на задню ділянку стегна.

При переломах шийки стегнової кістки периферійний відламок під дією сідничних м’язів зміщується назад і вгору, а центральний розміщується під кутом, тобто утворюється положення coxa vara. Лінія Розера—Нелатона (сідничий горб, великий вертлюг стегнової кістки та передня верхня клубова ость розташовані на одній лінії) стає ламаною, оскільки великий вертлюг стегнової кістки піднімається вгору.

Вроджений вивих стегна — це дефромація, що розвивається із вродженої дисплазії (недорозвинутості) кульшового суглоба. Дисплазія кульшового суглоба характеризується недорозвинутістю вертлюгової западини, її зглаженістю та недорозвинутістю даху (верхнього відділу), зменшенням розміру головки стегнової кістки, пізнім розвитком її ядра скостеніння, поворотом проксимальної частини стегнової кістки вперед чи назад, недорозвинутістю зв’язок і м’язів. З часом головка стегнової кістки зміщується вгору та назад (на крило клубової кістки), ковзаючи по вертлюговій западині, завдяки чому і формується повний вивих, що призводить до подальших незворотних змін в елементах кульшового суглоба.

Кровопостачання кульшового суглоба відбувається із суглобової сітки (rete articulare), утвореної гілками присередньої та бічної огинальних стегнових артерій (аа. сігcumflexa femoris medialis et lateralis) і затульної артерії (a. obturatoria). Венозна кров відтікає в глибокі вени стегна та таза.

Іннервацію кульшового суглоба забезпечують затульний, стегновий і сідничий нерви.

Лімфовідтік відбувається в глибокі пахвині та пристінкові тазові лімфатичні вузли.