Промежина

Ділянка промежини спереду обмежена нижніми гілками лобкових і гілками сідничих кісток, збоку — сідничими горбами та крижово-горбовими зв’язками, ззаду — куприком. Під терміном “чоловіча промежина” розуміють проміжок між коренем калитки і відхідником, “акушерська промежина” — проміжок між задньою спайкою великих статевих губ і відхідником.

Умовна лінія, проведена від одного сідничого горба до другого, поділяє промежину на два відділи: передній (сечостатева ділянка; regio urogenitalis) і задній (відхідникова ділянка; regio analis).

Пошарова топографія. Шкіра промежини має різну товщину: тонша — біля калитки та статевих губ, товща, вкрита волоссям, — біля відхідника. Вона містить велику кількість потових і сальних залоз. По серединній лінії промежини чоловіків розташоване поздовжнє шво, у жінок — жіноча соромітна ділянка.

Підшкірна жирова клітковина промежини добре виражена, в задньому її відділі у вигляді конуса заглиблюється в сідничо-прямокишкову ямку (fossa ischiorectalis). У клітковині проходять поверхневі судини та нерви, джерелами яких є внутрішня соромітна артерія та соромітний нерв.

Поверхнева фасція промежини (fascia perinei superficialis) вкриває поверхневі м’язи та кріпиться до гілок лобкової і сідничої кісток.

Шар поверхневих м’язів промежини включає цибулинно-губчастий (m. bulbospongiosus), сідничо-печеристий (m. ischiocavernosus), а також поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superfisialis). Вони утворюють рівнобічний трикутник, бічними сторонами якого є сідничо-печеристі м’язи, основою — поверхневий поперечний м’яз промежини, вершиною — цибулинно-губчастий м’яз. Під кожним сідничо-печеристим м’язом у чоловіків розміщені ніжки статевого члена (crura penis), у жінок — ніжки клітора (crura clitoridis), які біля підлобкового кута з’єднуються, переходячи в тіло статевого члена (corpus penis) або тіло клітора (corpus clitoridis). Під цибулинно-губчастим м’язом (посередині) у чоловіків розташована непарна цибулина статевого члена (bulbus penis), у жінок — цибулина присінка (bulbus vestibuli) з добре розвиненим венозним сплетенням. Цибулинно-губчастий м’яз ззаду зростається із сухожилковим центром промежини, у формуванні якого також беруть участь поперечні поверхневі м’язи промежини, поперечний глибокий м’яз промежини, зовнішній м’яз — замикач відхідника. Сухожилковий центр промежини відіграє важливу роль у фіксації органів таза та створює протидію черевному тиску. У разі розриву під час пологів його обов’язково відновлюють шляхом накладання швів.

Нижня фасція сечостатевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis inferior — membrana perinei) — волокниста трикутна пластинка, натягнута між гілками лобкової та сідничої кісток. Спереду, під лобковим симфізом, над верхнім краєм глибокого поперечного м’яза промежини вона зростається з верхньою фасцією сечостатевої діафрагми, утворюючи поперечну зв’язку промежини, через яку проходить глибока дорсальна вена статевого члена (v. dorsalis propenda penis) у чоловіків, клітора (v. dorsalis propenda clitoridis) — у жінок.

Глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus) залягає між нижньою і верхньою фасціями сечостатевої діафрагми. Його волокна мають поперечний напрямок, основа обернена назад, верхівка — вперед. Передній край м’яза не доходить до лобкового симфізу. У цьому місці утворюється трикутник, закритий лише фасціальними листками — поперечною зв’язкою промежини. Оточуючи сечівник, волокна м’яза з поперечного напрямку переходять у циркулярний і формують зовнішній м’яз — замикач сечівника (m. sphincter urethrae externus). У цьому шарі промежини у чоловіків розташовані цибулинно-сечівникові залози (gll. bulbourethrales, Cooperi), у жінок — присінкові залози (gll. vestibulares, Bartolini).

Глибокий поперечний м’яз промежини з фасціями, що його вкривають, і називають сечостатевою діафрагмою. У чоловіків через неї проходить сечівник, у жінок — сечівник і піхва.

Верхня фасція сечостатевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis superior) прикриває глибокий поперечний м’яз промежини зверху. Вона тонша, ніж нижня, і зростається з фасціями органів, які прилягають зверху, — з капсулою передміхурової залози у чоловіків та сечового міхура — у жінок, а також з нижнім листком фасції діафрагми таза.

Лобково-прямокишковий м’яз розміщується вище сечостатевої діафрагми і є межею між ділянками таза та промежини. Внутрішні його краї не стикаються, унаслідок чого утворюється проміжок завширшки 1—1,5 см, в якому верхня фасція сечостатевої діафрагми зростається з капсулою передміхурової залози або фасцією сечового міхура.

Кровопостачання. Через сіднично-прямокишкову ямку ззаду наперед, у розщепленні внутрішньої затульної фасції (статевий канал починається від підгрушоподібного отвору сідничної ділянки, продовжується по бічній стінці сіднично-прямо-кишкової ямки та виходить у передній відділ ділянки промежини між листками фасцій її поперечного м’яза) проходять внутрішня соромітна артерія й однойменна вена, а також соромітний нерв. У сіднично-прямокишковій ямці артерія віддає нижні прямокишкові артерії (аа. rectales inferiores), які йдуть у супроводі однойменних вен по нижній поверхні діафрагми таза до відхідника. Біля заднього краю сечостатевої діафрагми від внутрішньої соромітної артерії відходить промежинна артерія (a. perinealis), а основний її стовбур прямує під сечостатеву діафрагму. Промежинна артерія постачає кров’ю поверхневі шари ділянки та закінчується задніми гілками калитки (rr. scrotales posteriores). У товщі сечостатевої діафрагми від внутрішньої соромітної артерії відходять артерія сечівника (a. urethralis) і артерія цибулини статевого члена (a. bulbi penis). Перша пронизує нижню фасцію і розгалужується в стінках сечівника, друга — проникає в печеристе тіло статевого члена або клітора з відповідного боку. Дорсальні артерії статевого члена (клітора), вийшовши з діафрагми, лягають у борозні на спинку статевого члена (клітора) з боків від однойменної вени. Це єдине місце, де дві артерії супроводжують одну вену.

У кровопостачанні поверхневих шарів промежини бере участь зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa), яка відходить від стегнової артерії та в підшкірній жировій клітковині досягає промежини. Венозний відтік відбувається через зовнішню та внутрішню соромітні вени в стегнову та внутрішню клубову вени, а також через дорсальну вену статевого члена і клітора в передміхуровозалозове та міхурове сплетення.

Лімфа від промежини відтікає в пахвинні лімфатичні вузли. Іннервацію промежини забезпечують гілки соромітного та соромітно-стегнового нервів.