Тазова частина сечоводу

Голотопія. Тазова частина сечоводу розміщена в бічних і позадуміхуровому клітковинних просторах таза у чоловіків і бічних та приматкових клітковинних просторах у жінок. Вона оточена власною фасцією, довжина її становить 15—16 см.

Синтопія. У сечоводі розрізняють пристінкову (прилягає до бічної стінки таза) та нутрощеву (до органів таза) частини. Тазова частина сечоводу починається від верхньої межі малого таза — пограничної лінії. У цьому місці сечовід перетинає клубові судини, причому ліворуч — загальну клубову артерію, праворуч — зовнішню клубову біля місця її виникнення, одержуючи від них сечовідні гілки. Просвіт сечоводу в цьому місці становить 4—6 мм (друге, або середнє, звуження). У початковому відділі тазової частини спереду від сечоводу розміщені корінь брижі сигмоподібної ободової кишки (ліворуч) і сліпа кишка (праворуч). Нижче сечовід прилягає до бічної стінки таза, проходячи по передній або передньовнутрішній стінці внутрішньої клубової артерії, досередини від її гілок, і перетинаючи початок пупкової артерії, затульні судини та нерви, а також маткову артерію. Тут сечовід проходить під очеревиною, контуруючись у вигляді тяжа. Варто зазначити, що фасція сечоводу зрощена сполучнотканинними перетинками з пристінковою очеревиною, тому під час її відпрепаровування він також відділяється. Досередини і назад від сечоводу, на відстані 2—2,5 см, лежать бічна, а за нею — передня стінки прямої кишки.

У жінок сечовід проходить в основі широкої зв’язки матки. На рівні шийки матки, на відстані 1—2 см від неї, він перехрещується з матковою артерією. У цьому місці сечовід, який прямує до сечового міхура, розташований позаду маткової артерії в оточенні маткових вен.

Прямуючи після цього вперед, вниз і досередини, сечовід проходить біля передньобічної стінки піхви, досягаючи задньобічної стінки дна сечового міхура.

Очеревина не доходить до кінцевого відділу сечоводу на 1—1,5 см. У чоловіків сечоводи вступають у взаємозв’язок із сім’явиносними протоками і їх ампулами, а також із сім’яними пухирцями. Поблизу стінки сечового міхура сечовід проходить збоку від сім’яних пухирців і перехрещується із сім’явиносними протоками, розташованими перпендикулярно до нього та попереду. Після цього протоки повертають униз і проходять медільно від сім’яних пухирців. Входячи в інтрамуральний відділ (у стінці сечового міхура), сечовід утворює згин, переходячи з фронтальної площини в сагітальну. Приміхурова частина сечоводу (portio juxtavesicalis) є найвужчою (2—4 мм). Це третє звуження сечоводу.

Кровопостачання тазової частини сечоводу здійснюють гілки клубової та нижньої міхурової артерій. Крім того, до сечоводу відходять гілки середніх прямокишкових артерій, а у жінок — маткової артерії. Венозна кров відтікає в міхурове венозне сплетення.

Лімфа від нижнього відділу сечоводу прямує в систему внутрішніх клубових лімфатичних вузлів.

Іннервацію тазової частини сечоводу забезпечують гілки підчеревного та міхурового нервових сплетень.