Головна / Анатомія / Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки

Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки

В грудній ділянці виділяють ключично-грудний трикутник (trigonum clavipectorale).

Цей трикутник обмежований: зверху – ключицею, знизу – верхнiм краєм малого грудного м’яза, присередньо – середньою лiнiєю передньої грудної стiнки.

У передній плечовій ділянці є присередня двоголова борозна (sulcus bicipitalis medialis) обмежована присередніми краями плечового м’яза та двоголового м’яза плеча, та бічна двоголова борозна (sulcus bicipitalis lateralis), обмежована бічними краями плечового м’яза та двоголового м’яза плеча.

У ділянці ліктьового суглоба, спереду від нього м’язи плеча і передпліччя утворюють лiктьову ямку (fossa cubiti).Вона обмежована: зверху – плечовим м’язом; знизу i зовні – плечо-променевим м’язом; знизу i присередньо – круглим м’язом-привертачем.

У лiктьовiй ямцi є двi борозни: 1) передня присередня лiктьова борозна (sulcus cubitalis anterior medialis) обмежована плечовим м’язом та круглим м’язом-привертачем; 2) передня бічна лiктьова борозна (sulcus cubitalis anterior lateralis) обмежована плечовим м’язом та плечо-променевим м’язом.

Зап’ястковий канал (сanalis carpalis) утворений тримачем м’язів-згиначiв i борозною зап’ястка (sulcus carpi). В ньому розташовані загальна синовiальна пiхва м’язів – згиначiв, пiхва сухожилка довгого м’яза – згинача великого пальця кистi, а також серединний нерв.

Фасцiї м’язiв грудного поясу – дельтоподiбна фасцiя і пахвова фасцiя.

Дельтоподiбна фасцiя (fascia deltoidea) покриває дельтоподiбний м’яз iз зовнiшньої та внутрiшньої поверхонь. У грудній ділянці дельтоподiбна фасцiя переходить у грудну фасцiю. На межі дельтоподібного м’яза та м’язів плеча вона переходить у плечову фасцію.

Пахвова фасцiя (fascia axillaris) покриває пахвову ямку i є продовженням передхребтової пластинки фасцiї шиї.

Фасцiя плеча (fascia brachii) у виглядi футляра обгортає все плече. Має двi мiжм’язовi перегородки: присередню мiжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale) i бічну мiжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii laterale). Вони приростають до присереднього та бічного країв плечової кiстки. Таким чином, на плечi утворюються два кiстково-волокнисті футляри: один – для м’язiв – згиначiв, другий – для м’язiв – розгиначiв.

Фасцiю передплiччя (fascia antebrachiiє продовженням плечової фасцiї. Вона приростає до лiктьового вiдростка лiктьової кiстки, вiд нього фасцiальнi пучки приростають до присереднього надвиростка плечової кiстки, прикриваючи зовнi лiктьовий нерв.

Фасцiя передплiччя у виглядi футляра обгортає все передплiччя.

У кінцевому вiддiлi передплiччя фасцiя має циркулярний напрямок волокон i приростає до шилоподiбних вiдросткiв лiктьової та променевої кiсток. Ця частина фасцiї стовщується, утворюючи на передній поверхні тримач м’язів – згиначiв (retinaculum musculorum flexorum), а на задній – тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum). Вiд тримача м’язів – розгиначiв вiдходять перегородки, що приростають до тильної поверхнi кiсток передплiччя, утворюючи шiсть тильних піхов зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum сarpales dorsales), в яких розташовуються сухожилки м’язів – розгиначiв.

На тильнiй поверхнi кистi розташована тильна фасцiя кистi (fascia dorsalis manus). Вона покриває сухожилки розгиначiв, судини і нерви. Фасція приростає до тильної поверхнi п’ясткових кiсток.

На долоннiй поверхнi кистi є долонний апоневроз (aponeurosis palmaris). Вiн починається вiд тримача м’язів – згиначiв, подiляється на чотири пучки, мiж якими розмiщуються поперечнi пучки волокон (fasciculi transversi). Закiнчується долонний апоневроз у дiлянцi п’ястково-фалангових суглобiв. В бічному i присередньому напрямках долонний апоневроз стоншується i продовжується у виглядi тонкої фасцiї, що покриває м’язи тенара i гiпотенара.

Вiд долонного апоневроза до шкiри долонi відходять сполучнотканиннi волокна, поділяючи пiдшкiрну жирову клiтковину на окремі комірки, що нагадують бджолинні стiльники. Тому гнiйний процес тут поширюються в глибину, нерiдко виникають вогнищевi некрози.

На пальцях фасцiя кисті приростає до бічних країв фаланг, утворюючи волокнисті пiхви пальцiв кистi (vaginae fibrosae digitorum manus). У кожнiй пiхвi розрiзняють кiльцеву частину волокнистої пiхви (рars anularis vaginae fibrosae) – в дiлянцi тiл фаланг, та хрестоподiбну частину волокнистої пiхви (pars cruciformis vaginae fibrosae) – в дiлянцi суглобiв.

На долоннiй поверхнi пальцiв вiд шкiри до волокнистих пiхов сухожилкiв та окiстя фаланг iдуть сполучнотканиннi волокна, утворюючи комірки. У комірках є скупчення жирової клiтковини. Тому гнiйний процес тут поширюється не поверхнево, а в глибину.