Топографiя лицевого черепа

В переднiй частинi черепа є дві порожнини: очна ямка і порожнина носа.

Парнi очнi ямки (orbitае) розмiщуються по обидва боки вiд носової порожнини. Кожна з них має вигляд неправильної чотиригранної пiрамiди, верхiвка якої обернена назад та присередньо. Початкова частина очної ямки – очноямковий вхiд (aditus orbitae), вiн утворений двома краями: надочноямковим (margo supraorbitalis) i пiдочноямковим (margo infraorbitalis), вище i нижче вiд яких розмiщенi однойменнi отвори (мал. 38).

Мал. 38. Очна ямка (права), вигляд спереду:
Мал. 38. Очна ямка (права), вигляд спереду:

1 – incisura supraorbitalis;

2 – fissura orbitalis superior;

3 – fissura orbitalis inferior;

4 – sul. infraorbitalis;

5 – canalis infraorbitalis;

6 – for. infraorbitale;

7 – foramina ethmoidalia anterius et posterius;

8 – canalis opticus;

9 – canalis nasolacrimalis;

10 – for. zygomaticoorbitale;

11 – for. zygomaticofaciale.

Стiнки очної ямки:
  • верхня стiнка (paries superior) утворена очноямковою частиною лобової кiстки i лише ззаду доповнюється малим крилом клиноподiбної кiстки;
  • бічна стiнка (paries lateralis) спереду утворена очноямковою поверхнею лобового вiдростка виличної кiстки, виличним вiдростком лобної кiстки, ззаду – очноямковою поверхнею великого крила клиноподiбної кiстки;
  • нижня стінка (paries inferior) утворена очноямковою поверхнею виличної кiстки та тiла верхньої щелепи, а також очноямковим вiдростком пiднебiнної кiстки;
  • присередню стiнку (paries medialis) утворюють: лобний вiдросток верхньої щелепи, сльозова кiстка, очноямкова пластинка решiтчастої кiстки i тiло клиноподiбної кiстки.

У межах очноямкового входу є надочноямковi отвори або вирiзки, лобна вирiзка (incisura frontalis), а також підочноямковий отвір. У них проходять однойменнi нерви i судини. На бічній стiнцi є вилично-очноямковий отвiр (для виличного нерва); на верхнiй стiнцi в бічному кутi – ямка сльозової залози, у присередньому кутi – блокова ямка з блоковою остю. На присередній стiнцi спереду розмiщена ямка сльозового мiшка (fossa sacci lacrimalis), яка продовжується носо-сльозовим каналом (canalis nasolacrimalis), що вiдкривається в нижнiй носовий хiд. Ззаду i зверху вiд ямки сльозового мiшка знайдiть у швi мiж лобовою кiсткою i очноямковою пластинкою решiтчастої кiстки отвори: переднiй решiтчастий (foramen ethmoidale anterius) i заднiй решiтчастий (foramen ethmoidale posterius), у яких проходять однойменні нерви i судини. У межах дна очної ямки є двi очноямковi щiлини: верхня (fissura orbitalis superior) i нижня (fissura orbitalis inferior), а також зоровий канал (canalis opticus).

На нижнiй стiнцi очної ямки є пiдочноямкова борозна, що переходить в пiдочноямковий канал, який вiдкривається пiдочноямковим отвором.

Кісткова носова порожнина

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) є кiстковою основою початкового вiддiлу дихальної системи та органу нюху. Ця порожнина кiстковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) подiлена на двi половини. Кісткова носова порожнина обмежована чотирма стiнками:

– верхня стiнка порожнини носа утворена носовими кiстками, носовою частиною лобової кiстки, дірчастою пластинкою решiтчастої кiстки i тiлом клиноподiбної кiстки;

– нижня стiнка складається з пiднебiнних вiдросткiв верхньої щелепи i горизонтальних пластинок пiднебiнної кiстки. По середнiй лiнiї нижньої стiнки утворюється предня носова ость, до якої прикрiплюється кiсткова носова перегородка (мал. 39, 40).

– на бічній стiнці розмiщенi: верхня, середня та нижня носовi раковини. Носовi раковини обмежовують верхнiй, середнiй та нижнiй носовi ходи (meatus nasi superior, medius et inferior), у якi вiдкриваються приносовi пазухи. Бічна стiнка кісткової носової порожнини утворена носовою поверхнею тiла i лобового вiдростка верхньої щелепи, далі – сльозовою кiсткою i носовою поверхнею решiтчастого лабiринту з двома носовими раковинами – верхньою та середньою. Нижня носова раковина, як окрема кiстка, з’єднується трьома вiдростками з сльозовою кiсткою, верхньою щелепою i решiтчастою кiсткою. Задню частину бічної стiнки утворюють носова поверхня перпендикулярної пластинки пiднебiнної кiстки i присередня пластинка крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки.

Мал. 39. Носова порожнина, права бічна стінка:

1 – сoncha nasalis superior;

2 – сoncha nasalis media;

3 – сoncha nasalis inferior;

4 – sinus frontalis;

5 – sinus sphenoidalis;

6 – canalis incisivus;

7 – for. sphenopalatinum;

8 – lamina medialis processus pterygoidei;

9 – palatum osseum.

Мал. 40. Носова порожнина, перегородка носа:
Мал. 40. Носова порожнина, перегородка носа:

1 – lamina perpendicularis ossis ethmoidalis;

2 – vomer;

3 – sinus sphenoidalis;

4 – sinus frontalis;

5 – palatum osseum.

Сполучення приносових пазух з носовими ходами має велике функцiональне та клiнiчне значення:

– в переднiй вiддiл нижнього носового ходу вiдкривається носо-сльозовий канал, який починається в очнiй ямцi;

– в середнiй носовий хiд вiдкривається верхньощелепний розтвiр, а також отвір лобної пазухи i переднi решiтчастi комiрки лабiринту решiтчастої кiстки;

– у верхнiй носовий хiд вiдкривається отвір клиноподiбної пазухи i середнi та заднi решiтчастi комiрки лабiринту решiтчастої кiстки.

Крiм окремих носових ходiв розрізняють ще спільний носовий хiд (meatus nasi communis), який сполучається з усiма трьома носовими ходами. Вiн розташований мiж носовою перегородкою з одного боку i присередньою поверхнею усiх носових раковин з іншого. Усi носовi ходи продовжуються в носо-глотковий хiд (meatus nasopharyngeus), який закiнчується хоанами (choanae) – заднiми носовими отворами; хоани сполучають носову порожнину з глоткою. Кожна хоана обмежована з боку присередньою пластинкою крилоподiбного вiдростка клиноподібної кістки, присередньо – лемешем, зверху – тiлом клиноподiбної кiстки, знизу – горизонтальною пластинкою пiднебiнної кiстки.

Схожі записи

  • Загальний огляд черепа. Кiстки мозкового черепа

    Череп (cranium) є скелетом голови i подiляється на мозковий череп (neurocranium) i лицевий череп (viscerocranium). Мозковий череп мiстить i захищає головний мозок, лицевий череп обмежовує зовнi порожнину носа i рота – початковi вiддiли дихальної i травної систем. До складу мозкового черепа належить шiсть кiсток: потилична, тiм’яна, лобова, клиноподiбна, скронева, решiтчаста.

  • Загальні поняття про біомеханіку м’язів

    Головна властивість м’язів – це скоротливість, яка призводить до зміни їх довжини під впливом нервових імпульсів. Під час скорочення м’язів точки початку і точки прикріплення на кістках наближуються одна до одної, довжина м’язів зменшується. Кістки, що з’єднані суглобами функціонують як важелі.

  • Загальні ознаки хребців

    Скелет тулуба як частина осьового скелета утворений хребтовим стовпом (хребтом),  що  складається з 33–34 хребців, і грудною кліткою, яку формує…

  • Загальна будова м’язiв

    М’яз (musculus) – це орган, побудований з пучкiв посмугованих м’язових волокон, зв’язаних мiж собою пухкою сполучною тканиною, в якiй проходять кровоноснi судини i нерви. М’язова система становить близько 40% маси тіла людини.

  • З’єднання кiсток тулуба

    Атланто-потиличний суглоб парний, двовиростковий за формою суглоб; утворений суглобовою поверхнею потиличних виросткiв та верхнiми суглобовими ямками атланта. Суглобова капсула зміцнює зв’язки передньої та задньої атланто-потиличних претинок (membrana atlantooccipitalis anterior et posterior). Цей суглоб належить до комбiнованих, елiпсоподiбних.

  • З’єднання кiсток тазовового пояса

    Кiстки тазового пояса – клубова, сiднича, лобкова – до юнацького вiку з’єднуються за допомогою тимчасового синхондрозу, який пiзнiше переходить у кісткове з’єднання. Такий розвиток кiсток таза пов’язаний з функціонуванням нижнiх кiнцiвок залежно від віку. Тому кiстки тазового пояса з’єднані значно мiцнiше не тiльки мiж собою, а також зі скелетом тулуба порiвняно з кiстками грудного пояса. Про це ви дiзнаєтеся, вивчивши з’єднання кiсток тазового пояса.