Міжнародне співтовариство позначило на календарях чимало знаменних та пам’ятних дат, передає sutura.org.ua Серед них — Міжнародний день білої тростини (International White Cane Safety Day). Це не свято, це своєрідний знак біди, що нагадує суспільству про існування поруч людей з обмеженими фізичними можливостями, про допомогу та солідарність.

Історія білої тростини як символу сліпоти бере початок у 1921 році. У британському місті Брістолі (Bristol) жив молодий професійний фотограф Джеймс Біггс (James Biggs), який після несчастного випадку втратив зір. Потрібно було починати нове життя, і він став вчитися самостійно ходити містом за допомогою тростини. Але незабаром він зрозумів, що на його чорний тростину не реагують ні перехожі, ні водії. Тоді він пофарбував тростину у білий колір. І вона стала помітною. Це нововведення підхопили всі незрячі не лише Англії, але й усієї Європи, Америки.

У 1950-60 роки по всьому світу розпочалася широка кампанія з вивчення та роз’яснення питань, пов’язаних з життєдіяльністю інвалідів та людей зі спецпотреб. Особливо соціальна спрямованість державної політики на той час проявилася у багатьох європейських країнах і США. І в результаті американським конгресом було ухвалено рішення про оголошення 15 жовтня Днем білого тростини, який вперше відзначили в Америці у 1964 році.

У всесвітньому масштабі Міжнародний день Білої тростини — символу незрячого людини — був ухвалений 15 жовтня 1970 року з ініціативи Міжнародної федерації сліпих (International Federation of the Blind). У наступні роки до цього руху приєднувалися усі нові країни.

Загалом тростина — це не лише символ незрячих людей, це їхній інструмент, їх «очі». Адже звук від удару палицею про тротуар чи бруківку дозволяє незрячому почувати навколишній простір і відчути «високі» перешкоди (наприклад, будинки, дерева, столби, припарковані машини), ковзання тростини по поверхні дороги — визначити наявність «низьких» (бордюрів, східців) , Ям).

А головна мета сьогоднішнього Дня — ще раз привернути увагу громадськості до проблем незрячих людей, які часом довго залишаючись непоміченими, живуть поруч з нами і не бачать усіх фарб навколишнього світу, щоб зрозуміти і прийняти один одного такими, які всі ми є: зі всіма перевагами , негативними та позитивними сторонами характеру, складнощами та специфікою

Тому традиційно до Дня білої тростини у багатьох країнах силами громадських організацій та волонтерів організовуються різноманітні заходи — семинари та зустрічі, тренінги та короткі лекції, популярно розповідають усім бажаючим про ті, хто такі незрячі, зачем їм потрібна біла трость і як їм можна допомогти. Також проводяться турніри та змагання між зрячими людьми, яким спеціально зав’язують очі; у ЗМІ виходять передачі та статті про життя, роботу та успіхи незрячих людей.

«Толерантність, Рівноправність, Інтеґрація» — ось головні слова Міжнародного дня білої тростини.