Абсцес Броді

Абсцес Броді – це різновид остеомієліту з хронічним перебігом та утворенням обмеженого гнійника в губчастій речовині кістки. Характеризується млявою течією. Відзначаються рецидивні ексудативні синовіти, болючість при пальпації, зміні погоди, після фізичного навантаження. У деяких пацієнтів розвиваються періодичні загострення із посиленням болю. Діагноз виставляється виходячи з результатів клінічного обстеження, рентгенографії, КТ. На початкових стадіях здійснюється іммобілізація, антибіотикотерапія, у подальшому – розтин, вишкрібання, при необхідності із заповненням порожнини кістковою стружкою або спеціальними імплантатами.

Абсцес Броді – рідкісна форма остеомієліту з нетиповою сприятливою течією. Зазвичай діагностується у підлітків та молодих людей, переважно чоловічої статі. У 80% випадків локалізується в метафізах великогомілкової кістки, частіше страждає проксимальна частина сегмента. Може вражати стегнову та плечову кістку, рідше – інші трубчасті кістки. Губчасті кістки залучаються рідко. Типова значна тривалість захворювання (до кількох десятиліть), симптоми, що імітують ураження суглобів, мінлива рентгенологічна картина.

Абсцес Броді викликається різними маловірулентними штамами стафілококів. Найчастіше збудником виступає золотистий стафілокок. Інфікування відбувається гематогенним шляхом з віддалених ендогенних вогнищ (каріозних зубів, запалених мигдаликів при хронічному тонзиліті та ін.). Як сприятливі чинники розглядають попередні гострі вірусні інфекції, незначні травми, порушення імунітету. Патологія зазвичай розвивається у юнацькому віці, до окостеніння епіфізарної платівки.

Після проникнення хвороботворних мікроорганізмів у кістки утворюється одиночний осередок краплеподібної або довгастої форми діаметром 1,5-2 см, часто розташований поверхнево, в підокисному шарі. При тривалому перебігу розміри абсцесу можуть збільшуватись до 4-5 см. Навколо вогнища формується виражений остеосклероз. Визначається потовщення окістя. Вміст абсцесу представлений грануляційними розростаннями, серозною або гнійною рідиною. Поява нориць і кісткових деформацій нехарактерна.

Патологія маніфестує підвищенням температури тіла до фебрильних цифр, загальною слабкістю, розбитістю, симптомами інтоксикації. Перелічені прояви зберігаються протягом 2-3 діб. Відразу після цього або через кілька днів виникають локальні ниючі болі в навколосуглобовій зоні. Надалі абсцес Броді протікає хронічно. Пацієнти подають скарги на появу хворобливих відчуттів при зміні погодних умов, після навантаження на кінцівку.

Можливе посилення болю у нічний час. У деяких хворих відзначаються періодичні загострення, під час яких спостерігається наростання тривалості та інтенсивності больового синдрому без погіршення загального стану. У клінічній картині часто переважає суглобова симптоматика. Виявляються рецидивні синовіти. Можливе деяке обмеження рухів, що обумовлене реактивним асептичним запаленням суглобової порожнини.

Для абсцесу Броді характерна сприятлива течія. Ускладнення розвиваються рідко. Секвестри зазвичай не утворюються. Описано окремі випадки формування зовнішніх нориць та прориву вмісту абсцесу в порожнину суглоба із виникненням гнійного артриту.

Встановлення етіології захворювання здійснюють лікарі-травматологи. Діагностика нерідко утруднена через особливості симптоматики та варіабельність рентгенологічної картини патології. Виробляються такі діагностичні заходи:

• Фізичне обстеження. При зовнішньому огляді виявляється незначний набряк, різко виражена локальна гіпертермія, посилення судинної мережі. У період рецидивування синовіту виявляється флюктуація. Ознаки запалення у крові виражені слабко, тому лабораторні аналізи малоінформативні.
• Рентгенографія. У типових випадках на знімках проглядається одиночна ізольована округла кісткова порожнина правильної форми, довжина якої збігається з довжиною кістки. Порожнина оточена смужкою остеосклерозу. Метафіз дещо потовщений через періостальні нашарування.
• Комп’ютерна томографія. Підтверджує наявність внутрішньокісткового кістозного утворення, оточеного зоною окостеніння, яскраву періостальну реакцію зі склеротичною трансформацією.

Диференційна діагностика

Абсцес Броді диференціюють зі звичайним хронічним остеомієлітом, кістково-суглобовим туберкульозом, кістковою кістою, гуммою, остеоїд-остеомою, еозинофільною гранульомою. Для звичайного остеомієліту характерна секвестрація, утворення грубих періостальних розростань, чергування ділянок остеосклерозу та остеопорозу. Кісткова кіста більша, з багатокамерною структурою.

При кістковому туберкульозі вогнище дрібніше, неправильної форми, з губчастим секвестром, схильний до швидкого прориву на поверхню шкіри або в суглобову порожнину. Гуми в переважній більшості випадків множинні, мають менш гладкі контури. У еозинофільних гранульом на знімках проглядаються картоподібні контури, менш виражений обідок склерозу. Остеоїд-остеоми проявляються поступово наростаючим болем.

Лікування здійснюється у стаціонарних умовах. Залежно від стадії захворювання може бути показана консервативна чи хірургічна тактика. Консервативні заходи проводяться на ранніх етапах, включають:

• накладення гіпсової пов’язки строком на 3-4 тижні;
• антибіотикотерапію з урахуванням чутливості мікрофлори;
• фізіотерапію (УВЧ).

При неефективності перерахованих заходів, надходженні пацієнта з тривалим абсцесом Броді показано висічення патологічного вогнища в межах незмінених тканин. Невеликі порожнини вишкрібають, промивають, дренують, великі після видалення уражених тканин заповнюють кістковою крихтою для поліпшення загоєння. У післяопераційному періоді проводять перев’язки, призначають антибіотики внутрішньом’язово.

В останні роки для боротьби з інфекцією та стимуляції остеогенезу використовують біосумісні композиційні імплантати у вигляді стрижнів, пластин та штифтів. На поверхню імплантатів наносять антибіотики, ротову кислоту та глюконат кальцію. Препарати мають протимікробну та остеотропну дію, конструкція поступово розсмоктується в строк від 8 місяців до 3 років у міру формування нормальної кістки.

Прогноз досить сприятливий. За раннього початку лікування можлива ліквідація гнійного вогнища, хоча на практиці такі випадки спостерігаються нечасто через пізнє надходження хворих та інших факторів. Незважаючи на схильність до тривалого перебігу, абсцес Броді дуже рідко стає причиною розвитку серйозних ускладнень. Працездатність зберігається. Результат хірургічних втручань хороший.

Профілактичні заходи передбачають своєчасне лікування осередків хронічної інфекції, корекцію порушень імунітету, адекватну терапію вірусних інфекцій. Важливу роль ранньому виявленні захворювання і запобіганні його тривалого перебігу грає повноцінне обстеження, що включає рентгенографію суглоба із захопленням метафізарної зони.