Абсцес порожнини рота

Абсцес порожнини рота – гостре запальне захворювання ротової порожнини, яке характеризується осередковим скупченням гною в тканинах. При абсцесі ротової порожнини спостерігається обмежене ущільнення та набухання слизової оболонки, хворобливе при дотику, яке супроводжується погіршенням загального самопочуття та підвищенням температури тіла. Діагностується абсцес ротової порожнини лікарем-стоматологом під час огляду на підставі оцінки стану тканин. Лікування абсцесу порожнини рота включає хірургічну операцію – розтин гнійника, а також проведення медикаментозної протизапальної терапії.

Абсцес порожнини рота є локальним гнійним запаленням тканин ясен, язика, піднебіння або щоки. Це захворювання входить до найбільш поширених проблем хірургічної стоматології і проявляється незалежно від віку та статі пацієнта. Найчастіше абсцес ротової порожнини виникає в результаті ускладненої зубощелепної патології, але його розвиток також можливий внаслідок порушення цілісності слизової оболонки або при загальних інфекційних хворобах.

У разі відсутності своєчасної та правильної терапії абсцес порожнини рота може перетікати у хронічну форму, а також викликати тяжкі ускладнення, такі як флегмона та сепсис. Тому займатися самолікуванням при абсцесі ротової порожнини категорично заборонено. Щоб не допустити наслідків, необхідно при перших симптомах захворювання терміново звернутися до фахівця.

Найчастіше абсцес ротової порожнини виникає як ускладнення стоматологічних патологій, наприклад, пародонтиту або запущеного пародонтозу. Ці захворювання характеризуються руйнуванням зубодесневых сполук та утворенням про пародонтальних кишень, у яких відбувається інтенсивне розмноження патогенних мікроорганізмів, викликають запальний процес.

Абсцес ротової порожнини може формуватися в результаті занесення інфекції в ранку при порушенні цілісності слизової оболонки, наприклад, голкою шприца при анестезії або у разі механічної травми. Причиною, що провокує розвиток патології, можуть бути фурункули в області обличчя, стрептококові та стафілококові ангіни. Помічено, що абсцеси ротової порожнини нерідко виникають на тлі грипу або інших загальних інфекційних хвороб, що послаблюють імунітет.

Найчастіше абсцес порожнини рота буває викликаний інфекцією що включає понад 3-5 мікроорганізмів. Найбільш частими етіологічними агентами виступають стафілококи, стрептококи та грамнегативна анаеробна флора (Eikenella corrodens, Porphyromonas gingivalis, Enterobacteriaceae spp. та ін).

Залежно від локалізації розрізняють кілька видів абсцесів ротової порожнини:

• Абсцес ясна з’являється поряд із певним зубом. Це найпоширеніший різновид абсцесу. За відсутності правильного лікування може перетікати в розлите запалення або в хронічну форму, яка характеризується періодичними загостреннями, закінченням гною з свища, що утворився, поганим запахом з ротової порожнини та інтоксикацією організму.
• Абсцес дна ротової порожнини розташовується під язиком, викликає сильний біль під час розмови та прийому їжі. При мимовільному розтині затікання гною може викликати вторинні вогнища запалення області глотки і шиї.
• Абсцес піднебіння найчастіше виникає внаслідок періодонтиту зубів верхньої щелепи. Погрожує переходом інфекції на сусідні тканини піднебіння та перитонзилярної області, а також розвитком остеомієліту піднебінної платівки.
• Абсцес щоки залежно від глибини поразки може локалізуватися як усередині – за слизової оболонки, і виходити на зовнішню поверхню щоки. Абсцес цієї локалізації вкрай небезпечний через можливе поширення на прилеглі тканини обличчя.
• Абсцес мови характеризується розпуханням язика, утрудненням прийому їжі, розмови і навіть дихання. Такий вид абсцесу є небезпечним, при розвитку перших симптомів необхідна термінова госпіталізація.

Формування абсцесу ротової порожнини, як правило, відбувається досить швидко. Спочатку можуть з’являтися болючі відчуття, що нагадують симптоми періодонтиту – біль локалізується в області конкретного зуба і посилюється при надкушуванні. Незабаром після цього в місці розвитку патологічного процесу виникає болісна і щільна на дотик припухлість. Зовні вона є округлою освітою на яснах, яке в деяких випадках може досягати величини волоського горіха.

Абсцес мови розвивається стрімко – в товщі органу з’являється біль, що швидко наростає, він швидко збільшується в обсязі; пацієнт відчуває труднощі з процесами жування та ковтання, а у важких випадках виникає задуха. При локалізації запалення під слизовою оболонкою м’яких тканин порожнини рота, а також ближче до поверхні шкіри (особи або підщелепної області), при огляді можна спостерігати почервоніння та пухлину в місці осередку інфекції.

Будь-який абсцес ротової порожнини, як правило, протікає на тлі погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла, порушень сну і апетиту. Прогресування патології може спричинити прорив гнійника. Вихід гною приносить пацієнту значне полегшення: зменшується біль, спадає пухлина, знижується температура, покращується загальне самопочуття, проте це не повинно бути приводом для заспокоєння через можливий розвиток ускладнень.

Запальний процес може продовжуватися, перетікати у хронічну форму та поширюватися на довколишні тканини. Абсцес порожнини рота загрожує багатьма тяжкими наслідками, наприклад, втратою одного або кількох зубів, розвитком флегмони та сепсису. Щоб уникнути ускладнень, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, який призначить правильне лікування.

Абсцес ротової порожнини діагностується фахівцем на підставі візуальної оцінки стану слизової оболонки під час стоматологічного огляду. Абсолютно неприпустиме очікування мимовільного розтину абсцесу ротової порожнини або самостійне застосування антибактеріальних засобів. Для полегшення симптомів до звернення до лікаря можна використовувати знеболювальні препарати та полоскати ротову порожнину теплими розчинами антисептиків.

Лікується абсцес ротової порожнини виключно шляхом хірургічного втручання. З метою усунення вогнища інфекції та недопущення поширення запального процесу хірургом-стоматологом проводиться розтин гнійника, дренування та антисептична обробка порожнини. Накладення швів після такої операції зазвичай не потрібно, оскільки розмір надрізу невеликий.

Після видалення гною, як правило, у пацієнта спостерігається поліпшення самопочуття, біль стихає, спадає пухлина, відновлюються нормальні обриси обличчя, але якщо абсцес ротової порожнини встиг розвинутися значно, то остаточне одужання може дещо затягнутися.

У післяопераційному періоді призначаються антибіотики, антигістамінні засоби, імуностимулятори та вітамінно-мінеральні комплекси. У деяких випадках для якнайшвидшого лікування використовуються фізіотерапевтичні процедури, наприклад, флюктуоризація або УВЧ-терапія. Також після операції рекомендується уникати твердої їжі та дотримуватися повноцінного харчування.

Загалом успішність лікування абсцесів порожнини рота залежить від своєчасності звернення до лікаря та загального стану організму пацієнта. Дуже важливо розпочати лікувальні заходи якомога раніше – у цьому випадку прогноз, як правило, сприятливий. Якщо хірургічна операція проведена вчасно та відсутні ускладнення, абсцес ротової порожнини повністю виліковується протягом 1–2 тижнів.

Для профілактики абсцесу порожнини рота необхідно дотримуватись правил гігієни, уникати травм слизової оболонки, а також за наявності захворювань пародонту своєчасно проводити їх лікування.