Абсцес слинної залози

Абсцес слинної залози – це обмежене гнійне запалення екзокринної залози, що виділяє свій секрет (слину) у порожнину рота. Абсцес слинної залози зазвичай є ускладненням сіаладеніту або сіалолітіазу та має бактеріальну етіологію. Абсцес слинної залози проявляє себе сухістю в роті, підвищенням температури тіла, слабкістю, а також набряклістю, почервонінням, стріляючим болем і почуттям розпирання в ділянці ураження. Діагностується захворювання на підставі огляду, бактеріологічного та цитологічного дослідження секрету залоз, УЗД, сіалографії та ін. Лікування абсцесу слинної залози полягає в хірургічному розтині гнійника, дренуванні та терапії антибіотиками.

Абсцес слинної залози найчастіше вражає привушні залози, але може виникати і в підщелепних, під’язикових, малих слинних залозах. У половині випадків патологічний процес поширюється на парну слинну залозу. Абсцес слинної залози, як і абсцеси інших локалізацій, характеризується наявністю піогенної мембрани, яка обмежує гнійник від навколишніх структур та тканин, але при прогресуванні захворювання накопичення гнійного ексудату призводить до розриву інфільтративної капсули. У цьому випадку можливе утворення нориці з вилитим гною в порожнину рота або на поверхню шкіри, або проникнення гнійного вмісту в навколишні тканини з розвитком флегмони. Абсцес слинної залози є небезпечним захворюванням, яке потребує негайної госпіталізації пацієнта у відділення хірургічної стоматології.

Причиною розвитку абсцесу слинної залози є бактеріальна інфекція – стафілококи, стрептококи, анаеробна мікрофлора. Абсцес є ускладненням наступних захворювань та станів:

• Хвороби слинних залоз. Гнійник розвивається внаслідок запалення (сіаладеніту) або слиннокам’яної хвороби (сіалолітіазу) і утворюється внаслідок несвоєчасного лікування цих патологій, а також поганої гігієни ротової порожнини. У маленьких дітей абсцес слинної залози може бути ускладненням сіаладеніту, спричиненого цитомегаловірусом.
• Свинка. Абсцес слинної залози також може виникати на тлі специфічного запалення привушних залоз при епідемічному паротиті. Це вірусне захворювання небезпечне ураженням не тільки слинних, а й інших залоз: підшлункової, статевих та молочних.
• Післяопераційний період. До розвитку абсцесу слинної залози може привертати незадовільний гігієнічний догляд за ротовою порожниною після перенесених хірургічних операцій. Це відбувається тому, що наркоз значно пригнічує функцію слинних залоз, наслідком чого є зменшення вироблення слини та зниження її бактерицидної ролі.
• Чужорідне тіло. Нерідко утворення абсцесу буває обумовлено попаданням у протоку слинної залози чужорідного предмета (дрібної кісточки, зернятка тощо).

Формування абсцесу слинної залози найчастіше відбувається на тлі виснаження організму, загального зниження імунітету, викликаного вірусними (грип, герпес), бактеріальними (туберкульоз, пневмонія) та хронічними (цукровий діабет та ін.) захворюваннями.

Розвитку абсцесу зазвичай передують загальні симптоми захворювань слинних залоз. У роті з’являється неприємний смак, спостерігаються сухість слизової оболонки, хворобливі відчуття при жуванні та ковтанні. З’являється набряклість та гіперемія у місці запалення. Відзначається різке підвищення температури тіла до 40 °C, загальна слабкість та нездужання. У запаленій залозі при пальпації відчувається щільне хворобливе утворення.

Характерними ознаками розвитку абсцесу є біль у ураженій слинній залозі, а також почуття тиску і розпирання, яке свідчить про накопичення гною. Болісні відчуття можуть віддавати у верхню щелепу, вухо та шию. У разі ураження привушних слинних залоз (гнійного паротиту) набряк поширюється на щоку, область нижньої щелепи та верхню частину шиї, пацієнт відчуває біль при повороті голови та відкриванні рота. При локалізації абсцесу в під’язикових та підщелепних залозах набряклість виникає в ділянці підборіддя, при ковтанні відчувається сильний біль.

Захворювання може розвиватися дуже швидко: за 1-2 дні гнійне запалення розплавляє структуру залози і починається некроз. У 50% випадків запальний процес переходить на парну слинну залозу. Значне накопичення гною надалі призводить до мимовільного розтину абсцесу. У разі прориву інфільтративної капсули гнійний вміст виливається назовні з утворенням нориці. Якщо гнійник проривається в навколишні тканини ротової порожнини, можливе утворення розлитого запалення (флегмони), що загрожує дуже важкими наслідками, наприклад, сепсисом.

Абсцес слинної залози діагностується стоматологом на підставі анамнезу та даних, отриманих під час обстеження. Абсцес слинної залози необхідно диференціювати від ранніх форм сіаладеніту, сіалолітіазу, кісти, пухлини слинної залози та лімфаденіту. Проводяться такі діагностичні процедури.

• Бактеріологічний аналіз. Для точного визначення збудника захворювання досліджують виділення із залози.
• Інструментальні методики. Проводиться УЗД слинних залоз та сіалографія, які дозволяють точно виявити локалізацію, стадію запального процесу та ступінь ураження залози.
• Цитологічне дослідження. У деяких випадках необхідно вивчення клітинного матеріалу слинних залоз для виключення онкологічного характеру захворювання.

Лікування патології має на увазі хірургічне втручання в умовах стаціонару. Хірург проводить розтин та спорожнення гнійника, після чого здійснюється дренування порожнини абсцесу, щоб забезпечити відтік гнійного ексудату та відходження слинних каменів. Щоб не допустити прогресування запального процесу, антибактеріальні препарати вводяться безпосередньо в уражену залозу. При некрозі тканини, що почався, проводиться видалення (резекція) залози або її частини.

Розкривши гнійну порожнину, хірург визначає, які ділянки залози можуть функціонувати, а які більше не здатні виробляти слину. Якщо вивідна протока не торкнеться некротичними змінами, частину залози можна зберегти, інакше її видаляють повністю. У післяопераційному періоді показано комплексне лікування, яке включає антибіотики, імуностимулюючі препарати, вітаміни, фізіотерапевтичні процедури: лазерну і магнітотерапію. Велике значення під час реабілітації має правильна дієта збалансована, яку призначає лікар.

Абсцес слинної залози є дуже серйозним захворюванням, що загрожує важкими наслідками, тому при перших симптомах необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, який точно поставить діагноз і призначить правильне лікування. Своєчасно проведена операція зазвичай дозволяє дати сприятливий прогноз, одужання настає протягом 14 днів. При занедбаності захворювання можливе поширення запального процесу на навколишні тканини та розвиток ускладнень, наприклад: остеомієліту, флегмони та сепсису. І тут прогноз несприятливий, у особливо важких випадках можливий летальний кінець.

Уникнути абсцесу слинної залози та тяжких ускладнень допомагають заходи профілактики. Необхідно ретельно дотримуватись гігієни порожнини рота, особливо після перенесених хірургічних операцій. За наявності сиаладенита важливо дотримуватися приписів лікаря, щоб не допустити розвитку абсцесу, а також до одужання припинити курити. У разі сухості в роті рекомендується вживати продукти, що викликають рясне слиновиділення: лимони, квашену капусту, журавлину тощо, але з цього приводу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Необхідно своєчасно лікувати інфекційні та хронічні соматичні захворювання, зміцнювати імунітет, регулярно проводити санацію ротової порожнини.