Аднексит

Аднексит (сальпінгоофорит) – це гострий запальний процес маткових труб і яєчників. Є найбільш частим жіночим гінекологічним захворюванням. В основному інфекція протікає по наступному шляху: спочатку шийка і тіло матки, потім маткові труби (придатки) і яєчники.

Причини аднекситу

Головною причиною аднекситу є інфекція (кишкова паличка, хламідії, гемолітичний стрептокок, золотистий стафілокок та інші), яка має змішану причину. Аднексит може виникнути на тлі ослабленого імунітету при загальному інфекційному захворюванні, причиною якого може стати переохолодження, неправильне харчування, перевтома і постійні стреси.

Залежно від першої причини виникнення аднекситу, можна розділити його на 2 ступеня розвитку. У першого ступеня збудник потрапляє з матки в придатки, після статевого контакту з хворим. Друга ступінь розвитку може служити причиною запального процесу в прилеглих органах, наприклад з апендицитом. Поширюється через прямий контакт органів і лімфатичну систему.

Симптоми аднекситу

В основному аднексит буває двостороннім. Хвороба починається з підвищення температури, з’являються болі в області паху і низу живота. При загасання гострих явищ, хвороба переходить у хронічний аднексит, але болю при цьому залишаються і можуть віддавати в крижі, в ноги або задній прохід. Менструальний цикл збережений, але спостерігаються не рідко рясні і тривалі кровотечі, укороченого менструального циклу. Іноді при гнійному ураженні придатків може наступити припинення менструації (аменореї).

Починається сальпінгоофорит з запального процесу в матковій трубі, який протікає набрякають реакцією з появою хворобливістю. Маткова труба при цьому подовжується і потовщується. Далі все це переходить у яєчник. Відтік вмісту в маткових трубах порушується, і утворюються мішечкуваті «пухлини», набуваючи вигляду серозного речовини, яка може бути також гнійним або кров’яним.

При запальному процесі тазостегнової очеревини виникає перитоніт. Після перенесених запальних захворювань утворюється безліч рубців, які переходять у спайки, порушуючи нормальне анатомічне положення жіночих органів. Деформуються маткові труби, приводячи до розвитку позаматкової вагітності та безпліддя.

Лікування аднекситу

Самостійне лікування аднекситу і лікування народними засобами може призвести до того, що захворювання через якийсь час може спалахнути з новою силою, що означає перехід захворювання в хронічну форму. Лікування, якому згодом доведеться тільки через оперативне втручання. Відмовлятися від госпіталізації ні в якому разі не можна. Пацієнт приходить до лікаря, обстежуючи якій призначається певний метод лікування залежно від встановленого діагнозу.

Лікування аднекситу ділиться на два види – консервативне і оперативне. У першому випадку, єдиним показанням при гострій формі аднекситу лікар може призначити операцію при розриві піосальпінксу, при цьому відсутня позитивна динаміка під час регулярного відсмоктування гнійного ексудату і прийомі антибактеріальних засобів.

У консервативний метод лікування входить: антибактеріальна терапія, прийом десенсибилизирующих препаратів, протизапальні засоби знеболюючі препарати. Застосування медикаментозних засобів, які прописує лише лікар.

Основні лікарські препарати, які використовує лікар у своєму лікуванні:

Метронідазол (трихопол) – є антибіотиком широкого спектра дії, спрямованої на знищення збудників хвороби. Схему лікування і тривалість прийому визначає лікар.

Цедекс (цефтибутен) – антибактеріальний препарат, що діє відносно головних збудників (стрептокок, гонокок та інші). Випускається Цедекс в капсулах. Схему лікування призначає також лікар. Він може ще використовувати похідні цього лікарського препарату – Цефуроксим, Цефаклор і т.д.

Еритроміцин – антибіотик, який застосовується для лікування хламідіозу та урогенітального мікоплазмозу. Схему лікування визначає лікуючий лікар. Даний антибіотик він може замінити – азитроміцином, офлоксацином, доксицикліном та інші препарати.

Якщо хвороба перейшла в хронічну форму, дані кошти вже не допоможуть, хоча прийом знеболюючих коштів триває, так як жінка може відчувати сильні болі. Хірургічна операція при такому захворюванні є досить складною і спрямована на видалення запальних утворень. Іноді такі утворення можуть виявитися при проведенні іншої операції. Тоді негайно варто вживати заходів з видалення їх.

Під час операції спочатку хірург повинен оцінити ступінь уражених ділянок. Виділяючи одну або дві маткові труби, хірург акуратно січуть. З максимальною ретельністю закривається дефекти вісцеральної очеревини. До місця пухлиноподібніутворень хірург проводить трубчасті дренажі. При завершенні операції лікар ретельно знову все оглядає і зашиває рану пошарово. Проте жінка може уникнути цієї операції, якщо при перших симптомах звернеться до лікаря і почне лікування. Лікування можна проводити спільно з фітотерапією, але вже після візиту до лікаря!

Народні рецепти, які можна паралельно використовувати з основним лікуванням:

• Тампони з соком алое і подорожником слід вводити щоденно на 15 хв в піхву протягом двох тижнів. Для тампонів окремо готують сік – 1 ст. ложка подорожника протягом 3 хв кип’ятять в 100 міліграм води, остуджують до кімнатної температури, проціджують. Потім додають до відвару 12 крапель алое (сік).
• Лікувальним впливом на придатки володіє кип’ячене молоко. Перш молоко нагрівають до 100 градусів, і пари направляють на область статевих органів. Для уникнення опіків процедуру слід виконувати акуратно.
• Збір з квіток липи і ромашки має протизапальну дію. Для цього 3 ст. ложки ромашки і 2 ст. ложки липи заварюють склянкою окропу, настоюють кілька хвилин. Остуджують і проціджують. Відвар використовують для спринцювань протягом 10 днів.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.