Акалькулія

Акалькулія – це узагальнююче поняття, що включає різноманітні порушення розуміння чисел та вчинення арифметичних дій. Виявляється зоровим/слуховим невпізнанням цифр, нерозумінням поняття число, числовий розряд, неможливістю послідовно виконувати обчислення. Діагностується виходячи з клінічних особливостей, результатів неврологічного, психіатричного огляду, арифметичного тестування, церебральної томографії. Лікування проводиться щодо базового захворювання, реабілітація включає спеціальні заняття з відновлення арифметичних здібностей.

Існування спеціального центру рахунку в мозку людини було описано на початку XIX століття. Спочатку медики припускали, що він розташований у лобовій частці, потім визначили його локалізацію на стику тім’яної та потиличної часткою домінантної півкулі. У 1926 році німецький фізіолог Ганс Бергер запропонував термін «первинна акалькулія» для позначення розладів рахунку, обумовлених безпосереднім ураженням лічильного центру, на відміну патології від вторинних порушень, що спостерігаються внаслідок інших кіркових дисфункцій. Порушення рахунку в дітей віком носять частковий характер, найчастіше є результатом недорозвинення когнітивних здібностей, у практичної неврології позначаються терміном «дискалькулія».

Різні форми патології пов’язані з ураженням кори тім’яних, потиличних, скроневих, лобових частин мозку. Основними етіофакторами, що призводять до патологічних змін церебральної кори, є:

• Цереброваскулярна патологія. Акалькулія може виникати при гострому порушенні церебрального кровотоку (ішемічному, геморагічному інсульті), при хронічній ішемії мозку, що призводить до поступово наростаючої судинної деменції.
• Черепно-мозкові травми. Розлади калькуляції пов’язані з забиттям головного мозку, що супроводжується утворенням гематом, ділянок розмозження мозкової речовини із залученням областей кори, які беруть участь у процесі рахунку.
• Нейроінфекції. Поряд з іншими когнітивними порушеннями акалькулія супроводжує варіабельні за етіологією енцефаліти, менінгоенцефаліти, енцефаломієліти.
• Інтоксикації. Поразки мозкової кори можливі при гострих отруєннях, хронічних інтоксикаціях, зокрема зумовлених дисметаболічними процесами (гіперглікемією, уремією).
• Пухлини головного мозку. До випадання кіркових функцій призводять конвекситальні новоутворення (гліоми, менінгіоми), внутрішньомозкові пухлини, кора, що проростає або здавлює.
• Дегенеративні захворювання ЦНС: хвороба Крейтцфельдта-Якоба, лейкодистрофія, хвороба Альцгеймера. Акалькулія обумовлена ​​прогресуючою атрофією церебральної кори.

Акалькулія дитячого віку частіше пов’язана з аномаліями розвитку мозку, перинатальною патологією (гіпаксією плода, внутрішньоутробною інфекцією, внутрішньочерепною родовою травмою), спадковими захворюваннями та дисметаболічними синдромами.

Рахунок є складною багаторівневою функцією вищої нервової діяльності людини. Центр рахунку тісно пов’язані з іншими зонами кори, без яких неможливо його повноцінне функціонування. Зорове «впізнавання» цифр відбувається завдяки роботі зорової області кори потиличної частки, слухове – завдяки функціонуванню слухового центру кори, що локалізується у верхній скроневій звивині.

Розпізнавання цифр, здійснення обчислень здійснюється за участю пам’яті, потребує певної концентрації уваги. Рішення найпростіших математичних завдань відбувається під керівництвом лобових відділів кори, які відповідають здатність сприймати абстрактні поняття, здійснювати цілеспрямовану діяльність.

Етіологічні фактори запускають дифузні або локальні судинні, запальні, посттравматичні, дистрофічні процеси у структурах мозкової кори, що призводять до дегенерації та загибелі нейронів. Акалькулия виникає, як у патологічний процес залучаються кіркові зони, що у реалізації функції рахунки. Поразка центру рахунку дуже рідко носить ізольований характер, найчастіше поєднується коїться з іншими порушеннями когнітивної сфери.

З урахуванням механізму виникнення акалькулія класифікується на дві основні форми: первинну та вторинну. Первинна (специфічна) акалькулія викликана патологічними процесами в області лічильного центру на стику потиличної та тім’яної частки домінуючої півкулі. Вторинна (неспецифічна) акалькулія виникає при ураженні інших зон кори, що беруть участь у складному процесі рахунку, буває чотирьох видів:

• Оптична – Порушення зорового сприйняття цифр. Розвивається при патології потиличних ділянок церебральної кори. Супроводжує зорову агнозію.
• Сенсорна (слухова) – обумовлена ​​розладом впізнавання звуків та мовлення. Пов’язана з ураженням верхньої скроневої звивини, поєднується із сенсорною афазією.
• Акустико-мнестична (Амнестична) – в основі порушення лежить розлад слухомовної пам’яті при патологічних процесах у скроневих відділах кори. Супроводжується іншими порушення пам’яті.
• Лобова — операції з цифрами неможливі через розлади організації та контроль цілеспрямованої діяльності (праксису). Спостерігаються інші прояви апраксії.

Клінічні прояви змінюються залежно від форми патології. Первинна акалькулія характеризується відсутністю розуміння поняття число, числових розрядів (наприклад, пацієнти не бачать різниці між числами 152 та 125), неможливістю порівняння чисел, проведення найпростіших арифметичних обчислень. Поєднується з виникає при ураженні тім’яної області просторовою агнозією, що проявляється порушенням орієнтації «право-ліво», «верх-низ», сприйняття системи координат тощо.

Вторинна акалькулія виявляється у поєднанні з іншими розладами когнітивної сфери: агнозією, апраксією, афазією, амнезією. Оптична форма проявляється відсутністю чи помилками впізнавання зображених чисел. Хворі не можуть назвати побачене число, плутають схожі на малюнку цифри (7 і 1, 9 і 6). Збережено поняття числа, сприйняття чисел на слух, здатність робити рахункові операції в умі. Типова симптоматика зорової агнозії – невпізнання літер, осіб, зображень предметів. Зазначається дисграфія, дислексія.

Сенсорна акалькулія супроводжує слухову агнозію – порушення впізнавання звуків, елементів мови. Пацієнти не розуміють почутого, говорять багато, з перестановкою складів, повторами, помилками. Читання чисел, розуміння прочитаних арифметичних обчислень страждають меншою мірою. Акустико-мнестична форма пов’язана з розладом обсягу сприйняття чисел, образів-уявлень, утрудненим згадуванням числа за назвою. Характерно збільшення числа помилок написання цифр під диктування зі збільшенням швидкості їх подачі, великому обсязі завдання, підвищеної зашумленности. Рахунок утруднений, поняття числа, розрядів, структури рахунку збережені.

Лобова акалькулія проявляється у структурі апраксії. Порушення стосується послідовності виконання математичних обчислень поряд із розладом діяльності під час вирішення будь-яких поставлених завдань. Хворий володіє автоматизованим рахунком не більше десятка, розумінням простих чисел, таблицею множення, але може оперувати багатозначними числами, скласти число по запропонованим цифрам, визначити склад числа, розв’язати приклад із простими числами кілька дій. Зазначаються зміни психоемоційної сфери: імпульсивність, лабільність, стереотипність, агресивність, порушена поведінка.

Оскільки акалькулія входить до складу комплексних порушень когнітивної сфери, її відокремлення серед провідних інтелектуально-мнестичних розладів становить певну діагностичну складність. Ще одним завданням є визначення форми патології, діагностика базового захворювання, проявом якого стала акалькулія. Використовуються такі діагностичні методики:

• Збір анамнезу. Дозволяє з’ясувати, як почалося та розвивалося захворювання, чим було спровоковано.
• Вивчення неврологічного статусу. Огляд невролога дає змогу виявити осередкову симптоматику, припустити локалізацію церебрального ураження. Діти обстеження включає оцінку рівня психічного розвитку. Пацієнти із ЧМТ, інтракраніальними пухлинами додатково консультуються нейрохірургом.
• Огляд психіатра. Необхідний хворим із порушеннями психічної сфери, що допомагає диференціювати когнітивні розлади від психічних захворювань.
• Арифметичне тестування. Направлено на діагностику форми акалькулії. Включає дослідження зорового, слухового розуміння цифр, здатності запам’ятовувати числа, проводити обчислення.
• МРТ, МСКТ головного мозку. Нейровізуалізація виявляє характерні для базового захворювання морфологічні зміни: посттравматичні гематоми, внутрішньомозкові пухлини, осередки запалення, зону інсульту, дегенеративні процеси. У разі цереброваскулярної патології призначається УЗДГ, МРТ судин головного мозку.

Терапія спрямована на усунення етіопатогенетичних механізмів основного захворювання, подальше відновлення втрачених неврологічних функцій, включаючи здатність оперувати числами. Лікування проводиться поетапно.

Медикаментозна терапія базового захворювання:

• Корекція церебральної гемодинаміки. При інтракраніальних крововиливах застосовуються антифібринолітики (гама-амінокапронова кислота), ангіопротектори (препарати кальцію, етамзилат натрію), при церебральній ішемії – судинорозширювальні (вінпоцетин), що покращують мікроциркуляцію (пентоксифілін) засоби.
• Нейрометаболічна терапія. У різному обсязі проводиться практично за будь-яких церебральних ураженнях. Включає в себе ноотропи, амінокислоти, антиоксиданти, комбіновані засоби.
• Профілактика набряку головного мозку . Призначаються сечогінні фармпрепарати, при загрозі набряку здійснюється крапельне введення осмодіуретиків.
• Психотропні препарати. Седативні, транквілізатори, нейролептики застосовуються за показаннями для усунення психомоторного збудження, емоційної лабільності, агресивності.
• Етіотропна терапія інфекцій. Потрібно пацієнтам з інфекційним ураженням мозку, виробляється відповідно до встановленої природи збудника (бактеріальної, вірусної, паразитарної).

Реабілітаційні заходи:

• Арифметичні заняття. Мусимо повністю відповідати структурі виявлених порушень. Різні методики включають використання карток з цифрами, відновлення уявлень про числові розряди, промовляння чисел, виконання арифметичних дій.
• Психотерапія. Психотерапевтична допомога необхідна для корекції ставлення пацієнта до проблем інтелектуальної сфери, формування позитивного настрою на реабілітаційні заняття.
• Логопедичні заняття. Показані при слуховій агнозії. Проводяться логопедом у межах корекції афазії.

У разі гострого процесу (інсульт, енцефаліт, ЧМТ) спочатку здійснюється фармакотерапія, реабілітація проводиться після усунення гострого стану. При хронічному перебігу основної патології (хронічна церебральна ішемія, дегенеративні ураження ЦНС) медикаментозна терапія поєднується із відновною. Пацієнтам із внутрішньочерепними новоутвореннями показано радикальне нейрохірургічне лікування.

Акалькулія є окремим симптомом у структурі базисної патології мозку, її прогноз невідривно пов’язані з характером та перебігом основного захворювання. Коректна терапія, молодий вік хворого забезпечують 100% відновлення функції рахунку після травми, енцефаліту, гострої інтоксикації, лакунарного інсульту. Стійка акалькулія негативно відбивається як життя хворого, погіршує його соціальну адаптацію.

Прогностично несприятливими факторами є церебральні аномалії, літній вік, широкість зони ураження, неможливість радикального видалення пухлинного процесу, неухильне прогресування дегенеративної патології. Профілактика зводиться до попередження ЧМТ, інфекційних хвороб, перинатальної патології, токсичних уражень, своєчасного лікування цереброваскулярних захворювань.