Акліматизація у дітей

Акліматизація у дітей ‒ це природний адаптивний процес, який відбувається у всіх дітей при різкій зміні умов проживання. Стан характеризується різноманітними симптомами: примхливістю та плаксивістю, труднощами із засинанням, підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр. Часто спостерігаються розлади травлення, респіраторні симптоми, алергічні реакції. Лікування акліматизації включає немедикаментозні заходи щодо дотримання рухової активності та розпорядку дня у період відпочинку. Рідше призначають симптоматичні засоби – жарознижувальні, протидіарейні, антигістамінні препарати.

Акліматизація виникає при поїздках на море або в інші місця відпочинку, де клімат та/або часовий пояс відрізняються від звичних умов життя дитини. Процес адаптації включає неприємні симптоми, які не є небезпечними для життя та здоров’я, але можуть зіпсувати відпочинок, особливо якщо поїздка короткочасна (до 10 діб). Іноді на тлі акліматизації у дітей виникають отруєння чи інші хвороби, що ускладнює діагностику та лікування патологічного стану.

Інтенсивність проявів акліматизації у дітей обумовлена ​​недосконалістю механізмів адаптації та терморегуляції, недостатнім розвитком імунітету, складнішим та тривалішим звиканням до нових умов життя. Серед факторів ризику виділяють ранній дитячий вік (до 3 років), наявність в анамнезі частих респіраторних захворювань, хронічні патології внутрішніх органів або вроджені хвороби. Поява симптомів акліматизації викликають:

• Зміна клімату. Діти найгірше переносять субтропічні умови, коли висока температура повітря поєднується з високою вологістю. При поїздці до країн та регіонів з помірним кліматом дискомфортні симптоми акліматизації виражені менше і звикання відбувається швидше.
• Зміна часового поясу. Педіатри стверджують, що переведення стрілок більше, ніж на 2 години, негативно позначається на стані дітей та збиває звичний режим. Після повернення додому доводиться знову розбудовувати порядок дня. Цікаво, що до поїздок на схід (з переведенням годинника вперед) дитина адаптується швидше.
• Незвичні навантаження. Тривалі купання у прохолодній морській воді, інсоляція та тривалі піші прогулянки – все це спричиняє сильну втому у дітей. Навантаження посилюють симптоми акліматизації та подовжують період адаптації.
• Зміни раціону. Важливим фактором є вживання нових незвичних продуктів, що зазвичай спостерігається при поселенні в готелі за системою «все включено», де немає можливості приготувати їжу для маленької дитини самостійно. Особливу небезпеку становлять екзотичні фрукти, які можуть спровокувати алергію.

Ознаки акліматизації розвиваються відразу після приїзду в нову територію або через 12-24 години. Стан проявляється різними симптомами, тому батьки не завжди можуть їх адекватно оцінити і найчастіше сприймають респіраторне захворювання або кишкову інфекцію. Один із перших симптомів акліматизації – зміна настрою чи поведінки. Діти стають дратівливими, плаксивими, неспокійними, деякі з них з’являються апатія і сонливість.

До частих симптомів акліматизації відносять диспепсичні розлади. Імовірні зниження або відсутність апетиту, небажання їсти навіть улюблені страви. Характерна нудота, може бути одно-дворазове блювання. Серед типових ознак виділяють розлади випорожнень на кшталт діареї, але іноді зміна кліматичного поясу провокує запори. Дитина старшого віку може поскаржитися на біль та дискомфорт у животі.

Як правило, у перші дні поїздки спостерігається підвищення температури до 37-37,5 °С. Субфебрилітет супроводжується слабкістю, примхою, загальним нездужанням. Дитина виглядає сонною, а при зміні часових поясів, навпаки, виникають труднощі із засинанням, нічний сон уривчастий із частими пробудженнями. Ці ознаки можуть доповнюватись закладеністю носа, нежиттю, першінням у горлі та іншими респіраторними явищами.

Тривалість акліматизації у дитини – від 2-3 днів до 1 тижня. У дітей, що часто і довго хворіють, з ослабленим імунітетом звикання затягується до 10 днів. Симптоми досягають максимальної інтенсивності в перші кілька діб після прибуття, а потім поступово зменшуються в міру адаптації дитячого організму до кліматичних умов, що змінилися.

Після повернення з поїздки в дітей віком починається зворотний процес — реакліматизація. За кілька тижнів організм звикає до інших умов, тому після повернення додому знову потрібно пройти адаптаційний період. Найчастіше він протікає набагато легше: симптоми обмежуються невеликою млявістю та примхою, після зміни часових поясів трапляються порушення сну: зазвичай дитина важче засинає, спить неспокійно, прокидається вночі.

Щоб підтвердити акліматизацію, виявити специфічні симптоми. Спеціальне обстеження дитини не потрібне. Лабораторні та інструментальні методи діагностики іноді використовують при можливій кишковій інфекції або іншій хворобі, яка має подібні симптоми. У цьому випадку потрібно здати аналіз крові, сечі та калу, за показаннями зробити УЗД чи рентгенографію.

Немедикаментозна терапія

Щоб зменшити симптоми акліматизації у дітей, батькам необхідно чітко дотримуватися порядку дня та режиму харчування, який був до поїздки. Неприпустимо різко змінювати частоту прийомів їжі, укладати дітей спати занадто пізно і т. д. Велике значення має вода і їжа, тому спочатку в поїздку бажано взяти звичні для дитини продукти, особливо це стосується дітей до 3-річного віку.

У більшості випадків відпочинок проходить в умовах жаркого клімату, тому із собою має бути пляшка води. Маленьких дітей потрібно напувати регулярно (кожні 30-40 хвилин) хоча б по одному горлянку, щоб не допустити зневоднення. У першу добу поїздки дитині необхідно купувати та готувати страви, які вона куштувала вдома. За відсутності диспепсичних симптомів акліматизації поступово розширюють раціон, додаючи щодня не більше одного нового овочу або фрукту.

При відпочинку на морському узбережжі не можна відразу вести дитину на пляж і проводити там цілий день. Педіатри рекомендують перші 1-2 дні погуляти вздовж берега та містом, щоб дати можливість звикнути до іншого клімату. Тільки після зникнення гострих симптомів акліматизації дозволені морські купання та сонячні ванни. Для маленьких дітей оптимальне перебування на пляжі до 10 ранку та після 5 вечора.

Консервативна терапія

Медикаментозне лікування проводиться після консультації із педіатром. Збираючись на відпочинок, потрібно заздалегідь домовитись про способи зв’язку зі своїм лікарем, щоб можна було поспілкуватись в онлайн-режимі. Специфічних засобів для лікування акліматизації немає, застосовуються симптоматичні препарати. Вони покращують самопочуття, усувають неприємні прояви, тому дитина зможе швидше та простіше адаптуватися до нового місця.

Препарати підбирають, виходячи з того, які симптоми виявлені у дитини. Якщо температура тіла піднімається більше 38°С, призначають жарознижувальні засоби. Для ліквідації диспепсичних розладів дають ентеросорбенти, протидіарейні препарати, при необхідності доповнюють лікування кишковими антисептиками чи антибактеріальними засобами. Якщо симптоми акліматизації супроводжуються алергічними реакціями, показані антигістамінні препарати.

Якщо дотримуватись рекомендацій педіатрів при плануванні поїздки та під час перебування на відпочинку, акліматизація пройде без серйозних наслідків. Щоб зменшити ймовірність неприємних симптомів, потрібно підготуватися заздалегідь. Профілактика включає обережне загартовування дітей протягом 1-2 місяців, щоб вони звикли до сонця та води різної температури. Якщо відпочинок буде в іншому часовому поясі, за тиждень до від’їзду починають зрушувати режим сну та харчування.

Необхідно ретельно підходити до вибору місця відпочинку для поїздки з дитиною. Для короткої відпустки (не довше 7-10 днів) бажано їхати на курорти своєї країни чи регіонів із ідентичними кліматичними умовами. Якщо планується 2-3-тижнева подорож, можна подумати про екзотичні країни. Короткі вікенди бажано проводити на дачі або в заміських комплексах, які знаходяться не більше, ніж за 2-3 години їзди від будинку.