Алергічний бронхолегеневий аспергільоз

Алергічний бронхолегеневий аспергільоз – це хронічне захворювання бронхолегеневої системи, обумовлене ураженням дихальних шляхів грибами аспергіллами і характеризується розвитком у бронхах алергічного запального процесу. Аспергільоз, як правило, виникає у хворих на бронхіальну астму, проявляється лихоманкою, кашлем зі слизово-гнійним мокротинням, болями в грудній клітці, періодичними нападами задухи. Діагноз встановлюється з урахуванням даних клінічного огляду, аналізів крові та мокротиння, рентгенологічного дослідження легень, алергологічних проб. Лікування проводиться з використанням глюкокортикоїдів та протигрибкових препаратів.

Алергічний бронхолегеневий аспергільоз – це інфекційно-алергічний пліснявий мікоз, викликаний грибками аспергіллами (як правило, це Aspergillus fumigatus) і виявляється розвитком дисбактеріозу дихальних шляхів, алергічного запалення слизової оболонки бронхів і подальшого Захворювання виникає переважно у хворих на атопічну бронхіальну астму (90% всіх випадків аспергільозу), а також при муковісцидозі та у осіб з ослабленим імунітетом.

Вперше захворювання було виявлено та описано у Великій Британії у 1952 році серед хворих на бронхіальну астму, у яких відзначалося тривале підвищення температури тіла. В даний час алергічний бронхолегеневий аспергільоз зустрічається частіше у людей віком від 20 до 40 років і діагностується у 1-2% хворих на бронхіальну астму. Поразка дихальних шляхів грибами аспергілами становить особливу небезпеку для осіб із вродженим та набутим імунодефіцитом.

Збудник алергічного бронхолегеневого аспергільозу – дріжджоподібні гриби з роду аспергіл. Всього відомо близько 300 представників цих мікроорганізмів, 15 з яких можуть спричинити розвиток інфекційно-алергічного запалення при попаданні в дихальні шляхи. У переважній більшості випадків пліснявий мікоз у бронхах виникає при проникненні Aspergillus fumigatus.

Поширені аспергіли повсюдно, суперечки грибів перебувають у повітрі і влітку, і взимку. Улюблені місця проживання цих мікроорганізмів – волога, заболочена місцевість, ґрунти з багатим вмістом органічних добрив, сквери та парки з опалим листям, житлові та нежитлові приміщення з підвищеною вологістю повітря (санвузли, ванні кімнати, підвали у старих будинках), земля кімнатних рослин, клітини птахів, кондиціонерів.

Основними факторами ризику, що полегшують розвиток алергічного бронхолегеневого аспергільозу, є спадкова схильність (наявність бронхіальної астми та інших алергічних захворювань у родичів), тривалий контакт з аспергілами (робота на присадибній ділянці, тваринних фермах, борошно імунодефіцит, хронічні захворювання бронхолегеневої системи, хвороби крові, злоякісні новоутворення та ін.).

Суперечки грибів Aspergillus під час вдиху потрапляють у дихальні шляхи, осідають на слизовій оболонці бронхів, проростають та починають свою життєдіяльність. При цьому відбувається викид протеолітичних ферментів, що ушкоджують клітини епітелію бронхів. Реакція імунної системи на антигени аспергілл викликає утворення медіаторів алергії, синтез імуноглобулінів E, A та G, розвиток запального процесу алергічної природи у бронхах.

Алергічний бронхолегеневий аспергільоз у переважній більшості випадків розвивається у хворих на атопічну бронхіальну астму, частіше в осінньо-весняний період, тобто в холодну сиру погоду. Хвороба починається гостро, з ознобу, підвищення температури до 38-39 градусів, появи болю в грудній клітці, кашлю зі слизово-гнійним мокротинням, кровохаркання. При цьому стають більш вираженими і симптоми бронхіальної астми (почуття нестачі повітря, напади ядухи, що повторюються). Відзначаються ознаки інтоксикації організму: загальна слабкість, сонливість, блідість шкірних покривів, відсутність апетиту, зниження маси тіла, тривале збереження субфебрильної температури тощо.

При хронічному перебігу алергічного бронхолегеневого аспергільозу прояви хвороби можуть бути стертими – без ознак інтоксикації, з періодичним кашлем зі слизовим мокротинням, в якому можуть бути коричневі включення, невеликою задишкою при фізичних навантаженнях, почуттям нестачі повітря. Якщо аспергільоз протікає на фоні імунодефіциту, у клінічній картині будуть присутні симптоми основного захворювання (гострого лейкозу, туберкульозу легень, саркоїдозу, обструктивної хвороби легень, злоякісного новоутворення конкретної локалізації).

Діагноз алергічного бронхолегеневого аспергільозу встановлює алерголог-імунолог та лікар-пульмонолог на підставі вивчення анамнезу, клінічної картини захворювання, даних лабораторних та інструментальних досліджень, алергологічних проб:

• Бесіда та огляд. Анамнез захворювання може вказувати на спадкову обтяженість алергічних захворювань, наявність атопічної бронхіальної астми у пацієнта, періодичний або тривалий контакт з аспергілами в побуті або в процесі професійної діяльності. При фізикальному обстеженні приблизно у половини хворих на алергічний бронхолегеневий аспергільоз визначається притуплення перкуторного звуку у верхніх відділах легень і прослуховування при аускультації вологих хрипів, а також ознаки порушення загального стану – задишка, блідість шкірних покривів, пітливість.
• Тести лабораторної діагностики. При лабораторному дослідженні в периферичній крові визначається еозинофілія (понад 20%), іноді відзначається лейкоцитоз та підвищення ШОЕ. При цитологічному аналізі мокротиння виявляється переважання еозинофілів, при мікроскопії мокротиння можуть визначатися елементи міцелію аспергіл. Бактеріологічне дослідження мокротиння дозволяє виявити культуру Aspergillus fumigatus при зростанні грибів на живильних середовищах.
• Алергологічне обстеження. Проводяться шкірні алергологічні тести з екстрактом аспергілл (виявляється типова реакція негайного типу). Діагноз алергічного бронхолегеневого аспергільозу підтверджується при визначенні підвищеного рівня загального імуноглобуліну E та специфічних IgE та IgG до Aspergillus fumigatus у сироватці крові.
• Рентгендіагностика. При проведенні бронхографії та комп’ютерної томографії виявляються проксимальні бронхоектази, летючі інфільтрати в легенях.

Диференціальна діагностика алергічного бронхолегеневого аспергільозу проводиться з туберкульозом легень, саркоїдозом, хронічною обструктивною хворобою легень, еозинофільними легеневими ураженнями іншої етіології.

Основні напрямки лікування аспергільозу з ураженням бронхолегеневої системи – протизапальна терапія, зменшення сенсибілізації організму та зниження активності аспергіл.

У гострий період захворювання призначаються системні глюкокортикостероїдні гормони протягом щонайменше шість місяців (препарат вибору – преднізолон). Застосування глюкокортикостероїдів починають у лікувальних дозуваннях і продовжують до повного розсмоктування інфільтратів та нормалізації титрів антитіл, після чого переходять на прийом, що підтримує, ще протягом 4-6 місяців. Після повного усунення запального процесу, тобто в стадії ремісії, починають проводити протигрибкову терапію амфотерицином B або траконазолом протягом 4-8 тижнів.

Прогноз залежить від частоти та тяжкості загострень аспергільозу, супутнього фону. При частих загостреннях та інших захворювань в анамнезі істотно страждає якість життя. Попередити первинну інвазію дозволяє дотримання правил запобігання під час проведення сільгоспробіт. Насамперед це стосується осіб з бронхіальною астмою та іммудефіцитами. Для профілактики рецидивів алергічного бронхолегеневого аспергільозу необхідно забезпечити максимальне зниження контакту з аспергіллами, а за наявності такої можливості – переїзд у високогірну місцевість із сухим кліматом.