Алергічний кон’юнктивіт у дітей

Алергічний кон’юнктивіт у дітей – це запальний процес у кон’юнктивальній оболонці ока, що є реакцій на той чи інший антиген, що сенсибілізує організм. Розвиток алергічного кон’юнктивіту у дітей супроводжується місцевою набряклістю, свербінням та почервонінням очей, сльозотечею, світлобоязню. Діагностика алергічного кон’юнктивіту у дітей проводиться дитячим офтальмологом та алергологом; включає мікроскопічне дослідження слізної рідини, загального IgE, ОАК, постановку шкірних проб. Терапія алергічного кон’юнктивіту у дітей вимагає усунення контакту з алергеном, призначення антигістамінних препаратів у вигляді очних крапель та внутрішньо, проведення специфічної імунотерапії.

Алергічний кон’юнктивіт у дітей – часте захворювання у сучасній педіатрії, яке є предметом вивчення дитячої офтальмології та алергології. Алергічний кон’юнктивіт характеризується запаленням слизової оболонки, що покриває склеру та внутрішню поверхню століття, обумовленим гіперчутливістю організму до якогось алергену. Найчастіше маніфестація алергічного кон’юнктивіту в дітей віком посідає вік 3-4 років. Серед дітей шкільного віку алергічний кон’юнктивіт трапляється у 3-5% випадків. Алергічний кон’юнктивіт у дітей зазвичай супроводжує іншим алергічним проявам: алергічний риніт, поліноз, атопічний дерматит, бронхіальну астму та ін.

В основі алергічного кон’юнктивіту у дітей лежить підвищена індивідуальна чутливість до тих чи інших факторів довкілля – алергенів. Такими екзогенними факторами можуть виступати алергени: побутові (домашній та бібліотечний пил, кліщі, перо подушок, побутова хімія), пилкові (пилок квітучих дерев і трав), епідермальні (лупа і шерсть тварин, корм для свійських тварин), харчові (продукти харчування – цитрусові, шоколад, мед, ягоди та ін), лікарські (медикаменти).

У деяких випадках причиною розвитку алергічного кон’юнктивіту у дітей стають сторонні тіла ока, а також алергени бактеріального, вірусного, грибкового та паразитарного походження. Встановлено, що алергічні захворювання очей у дітей раннього віку найчастіше зумовлені генетичними та соціально-побутовими факторами, а у дітей старшого віку – попередньою побутовою, харчовою, епідермальною сенсибілізацією, вираженість якої багато в чому визначає тяжкість перебігу алергічного кон’юнктивіту.

З урахуванням етіопатогенетичних механізмів розрізняють такі форми алергічного кон’юнктивіту у дітей: сінний (полінозний), крупнососочковий (гіперпапілярний), лікарський, туберкульозно-алергічний, інфекційно-алергічний та весняний катар.

• Полінозний кон’юнктивіт у дітей є алергічним захворюванням очей, зумовленим пилком трав, злаків, дерев. Має сезонну залежність, виникає під час цвітіння тих рослин, до пилку яких сенсибілізовано організм. При сінній лихоманці полінозний кон’юнктивіт у дітей поєднується з кропив’янкою, астмоїдним бронхітом, атопічним або контактним дерматитом, набряком Квінке, диспепсичними розладами, головними болями.
• Весняний кон’юнктивіт. Найчастіше виникає у хлопчиків віком 5-12 років. Весняний кон’юнктивіт у дітей має завзятий хронічний перебіг; загострення трапляються переважно у сонячну пору року. Весняний катар може протікати у кон’юнктивальній, лімбальній та змішаній формі.
• Гіперпапілярний кон’юнктивіт. Виникнення гіперпапілярного кон’юнктивіту пов’язане з контактним подразненням кон’юнктиви сторонніми тілами (контактними лінзами, протезами очними, швами). На кон’юнктиві верхньої повіки під час огляду виявляються гігантські сосочки (від 1 і більше мм).
• Лікарський алергічний кон’юнктивіт у дітей розвивається і натомість використання різних очних крапель. Алергія може виникнути як на основну діючу речовину, так і на консерванти, що використовуються в краплях; особливо часто алергічний кон’юнктивіт у дітей виникає при інстиляції антибактеріальних крапель очей і анестетиків.
• Інфекційно-алергічні кон’юнктивіти у дітей пов’язані із сенсибілізацією організму до мікробних алергенів: бактеріальних, вірусних, грибкових екзотоксинів. При цьому сам збудник у кон’юнктиві ока не виявляється.
• Туберкульозно-алергічне поразка око протікає за типом кератокон’юнктивіту, з одночасним ураженням кон’юнктиви та рогівки. Дана форма алергозу є наслідком алергічної реакції на циркулюючі у крові продукти життєдіяльності мікобактерій туберкульозу.

Зазвичай симптоми алергічного кон’юнктивіту у дитини розвиваються протягом декількох хвилин або однієї доби після взаємодії з алергеном. При цьому в реактивне запалення залучаються відразу обидва ока. Повіки дитини опухають, кон’юнктива стає гіперемованою та набряковою, виникає сльозотеча, а при тяжкому кон’юнктивіті – світлобоязнь.

Провідним суб’єктивним симптомом алергічного кон’юнктивіту в дітей віком є ​​інтенсивний свербіж, що змушує дитину постійно розчісувати очі, ще більше посилюючи всі прояви захворювання. У кон’юнктивальній порожнині постійно накопичується слизове прозоре (іноді липке або плівчасте), що відокремлюється. Гнійні виділення при неускладненому алергічному кон’юнктивіті у дітей, як правило, відсутні, а виникають лише при приєднанні інфекційного компонента.

Алергічний кон’юнктивіт у дітей може протікати гостро (з швидким початком та швидким закінченням) або хронічно (довго, мляво, з періодичними загостреннями). Характер течії визначається причинно-значущим алергеном та частотою контакту з ним.

Діагностику алергічного кон’юнктивіту у дітей проводять дитячий офтальмолог та алерголог-імунолог. До достовірним діагностичним критеріям алергічного кон’юнктивіту в дітей віком ставляться: наявність алергологічного анамнезу, зв’язок виникнення захворювання з певними зовнішніми чинниками (цвітінням, контактом із тваринами, вживанням певних харчових продуктів тощо. буд.), характерні клінічні симптоми.

Для підтвердження діагнозу проводиться мікроскопічне дослідження слізної рідини, де при алергічному кон’юнктивіті у дітей виявляється понад 10% еозинофілів. При алергічному характері захворювання також виявляється підвищений, порівняно з віковою нормою, рівень загального IgE, еозинофілія. За наявності гнійного секрету проводиться бактеріологічне дослідження відокремлюваного з кон’юнктивальної порожнини. Прояв системної алергічної реакції зумовлює необхідність обстеження ШКТ дитини, проведення аналізу калу на яйця гельмінтів, зіскрібок на ентеробіоз.

Виявити безпосередню причину алергічного кон’юнктивіту у дітей дозволяє постановка шкірних алергопроб та аналіз крові на специфічні IgE. Диференціальна діагностика алергічного кон’юнктивіту у дітей проводиться з демодекозом, грибковим, бактеріальним, аутоімунним кон’юнктивітом.

Неодмінною умовою успішної терапії є елімінаційні заходи, що передбачають виключення контакту з алергеном. Патогенетичну основу лікування алергічного кон’юнктивіту у дітей становлять антигістамінні препарати у вигляді таблетованих препаратів та інстиляцій очних крапель у вікових дозах та концентраціях. При наполегливому перебігу захворювання призначаються топічні нестероїдні протизапальні засоби та кортикостероїди.

Можливе проведення алергенспецифічної терапії, яка найефективніша саме у дітей. Вона передбачає введення невеликих доз алергену в концентраціях, що зростають, що супроводжується поступовим звиканням до даного алергену, зменшенням або зникненням симптомів алергічного кон’юнктивіту у дітей.

При несвоєчасній діагностиці алергічного кон’юнктивіту у дітей у запальний процес може залучатися рогівка та інші тканини ока, що загрожує зниженням гостроти зору і розвитком форм захворювань очей, що важко піддаються лікуванню, (кератиту, виразки рогівки). Виявлення та елімінація алергену, а також проведення специфічної імунотерапії дозволяє запобігти рецидивам алергії. Специфічна профілактика алергічного кон’юнктивіту в дітей віком не розроблена. Слід звернути увагу на зміцнення загального імунітету дитини, проводити превентивні курси десенсибілізуючої терапії в сезони загострення захворювання, уникати контактів з відомими алергенами.