Алергія до білків коров’ячого молока у дітей

Алергія до білків коров’ячого молока у дітей – це комплекс імуноопосередкованих реакцій з боку ШКТ, шкіри та дихальної системи, спричинений непереносимістю молочних протеїнів. Захворювання вперше проявляється у першому півріччі життя немовляти. Основні симптоми: блювання, коліки та розлад кишечника, різні шкірні висипання. Погіршення самопочуття пов’язане із вживанням коров’ячого молока та продуктів на його основі. Діагностика проводиться за анамнестичними даними, результатами імунологічних аналізів та пробної дієти. Лікування передбачає суворе обмеження алергену в харчуванні терміном від 6 місяців з урахуванням динаміки хвороби.

Алергія до білків коров’ячого молока (АБКМ) – найпоширеніший варіант харчової алергічної реакції у дітей раннього віку. При опитуванні батьків та аналізі клінічних проявів частота народження досягає 10-15%, але за даними лабораторної діагностики АБКМ вражає не більше 2-3% немовлят. Значна роль хвороби у сучасній педіатрії обумовлена ​​поліморфною симптоматикою, труднощами у підборі раціональної схеми вигодовування немовляти, ризиком розвитку інших алергічних захворювань у майбутньому.

Серед усіх білків коров’ячого молока імунні реакції найчастіше провокують бета-лактоглобулін, казеїн, альфа-лактальбумін та бичачий сироватковий альбумін. Перші два протеїни термостабільні, тому теплова обробка не знижує їхнього алергенного потенціалу. Інші відносяться до термолабільних, становлять небезпеку у сирому вигляді. Формуванню алергії до білків коров’ячого молока у дітей та сприяють такі фактори:

• Штучне вигодовування. Грудне молоко – фізіологічне та менш алергенне джерело поживних речовин, порівняно з молочними сумішами, навіть якщо вони мають ретельно продуманий склад. Серед немовлят, які переважно харчуються материнським молоком, частота захворювання становить 0,5-1,5%, серед дітей-«штучників» – від 2% до 5%.
• Спадкова схильність. Вроджені особливості імунної відповіді чужорідні речовини визначають ризики атопічних захворювань. Якщо один з батьків страждає на будь-яку форму алергії, ймовірність розвитку АБКМ у дитини становить 20-35%. Коли хворіють обоє батьків, цей показник зростає до 40-60%.
• Екзогенні фактори. Сенсибілізація до інших харчових та побутових алергенів підвищує ймовірність АБКМ. Механізм пояснюється перехресними алергічними реакціями і в основному виникає у дітей зі спадковою схильністю. До факторів ризику також належать проживання в екологічно несприятливих регіонах із великою кількістю атмосферних забруднень.

При АБКМ відбувається дегрануляція опасистих клітин, викид біоактивних речовин, запальний процес у стінці кишечника. Циркуляція імунних комплексів викликає системні алергії, що торкаються шкіри, респіраторний тракт та інші органи. За механізмом розвитку алергія на молочні білки поділяється на 2 типи. Перший тип пов’язаний з імуноглобулінами Е (IgE), другий обумовлений реакціями комплементу, інших видів антитіл та Т-клітин.

Поява АБКМ на грудному вигодовуванні обумовлена ​​здатністю антигенів впливати на материнське молоко. Коли жінка, що годує, вживає продукти з коров’ячого молока, компоненти їх білків з просвіту кишечника потрапляють у лімфоїдні вузлики (пейєрові бляшки), де активують Т-і В-лімфоцити. Далі активовані клітини мігрують кровоносними судинами і можуть досягати молочних залоз, після чого потрапляють у грудне молоко.

Алергія до білків коров’ячого молока буває негайною та відстроченою. При негайному типі клінічні прояви виникають невдовзі після вживання молочних продуктів. При відстрочених реакціях симптоми хвороби розвиваються за кілька годин і навіть днів. У практичній педіатрії також використовують патогенетичну класифікацію, згідно з якою АБКМ ділиться на 2 групи:

• IgE-опосередкована. До цієї категорії відносять системні анафілактичні реакції та локальні клінічні прояви: гастроінтестинальні, респіраторні, шкірні.
• Не IgE-опосередкована. Такий тип алергії включає атопічний дерматит, синдром Гейнера, широкий спектр гастроінтестинальних патологій: еозинофільний алергічний езофагіт, коліки, запори.

Для алергії до білків коров’ячого молока у дітей характерний поліморфізм симптомів, залучення до патологічного процесу як мінімум двох систем органів. У всіх дітей виникають ознаки диспепсичних розладів: часті відрижки та блювання, діарея або запор, велика кількість слизу у випорожненнях. Алергічні реакції стають причиною 15% випадків завзятих дитячих кольок, через які немовля постійно плаче, тужиться і крехтить, погано спить.

Шкірні симптоми представлені атопічним дерматитом, який проявляється щільними червоними бляшками, постійним свербінням, зонами потовщення та лущення при хронічному перебігу хвороби. Також можлива кропив’янка – рожеві пухирі, що сверблять, що виникають незабаром після вживання молока. Респіраторні ознаки включають нежить, закладеність носа, задишку та свистяче дихання. У деяких немовлят алергія супроводжується кон’юнктивітом.

Серйозну небезпеку становить алергія негайного типу. При набряку Квінке патологічний процес може поширюватися на горло, викликаючи асфіксію. Анафілактичний шок проявляється різким падінням артеріального тиску та пригніченням свідомості, без екстреної допомоги він завершується летальним кінцем. При не IgE-опосередкованій алергії можливий тяжкий ентероколіт з метаболічним ацидозом та шокоподібною реакцією.

Розвиток алергії до білків коров’ячого молока в дітей віком сприймається як перший етап атопічного маршу. АБКМ діагностується у 85% немовлят з проявами атопічного дерматиту, яке в майбутньому доповнюється сенсибілізацією до респіраторних антигенів та розвитком алергічного риніту. При поєднанні несприятливих чинників такої дитини з часом формується бронхіальна астма. До 18% пацієнтів з ХА мають непереносимість молочних білків.

Симптоми, ймовірно пов’язані з харчовою алергією, потребують поглибленого обстеження у педіатра чи дитячого алерголога. Для постановки діагнозу необхідний аналіз анамнестичних даних: характер вигодовування, наявність та склад прикорму, час появи та тяжкість клінічних проявів. Важливу роль грає сімейний анамнез, особливості харчування матері при грудному вигодовуванні. Для верифікації діагнозу використовуються такі методики:

• Шкірні випробування. Алергопроби інформативні для виявлення IgE-опосередкованих алергічних реакцій. Їх проводять дітям з шести місяців, використовуючи антигени білків коров’ячого молока та інші поширені види харчових алергенів визначення поливалентных імунних реакцій. Почервоніння, свербіж та пухир у зоні проведення тесту свідчить про наявність алергії.
• Імунологічні аналізи. Для діагностики IgE-опосередкованих варіантів захворювання призначають дослідження специфічних антитіл класу Е. Інші типи захворювання визначають за результатами тесту активації базофілів, аналізу вивільнення лейкотрієнів та інших високочутливих методик.
• Діагностична безмолочна дієта. Виняток молочних продуктів – універсальний метод, з допомогою якого підтверджують будь-який тип АБКМ. При реакціях негайного типу достатньо 7-10 днів спостереження відстрочені алергічні прояви вимагають діагностики протягом 2-4 тижнів. При підозрі на множинну харчову алергію призначається строга дієта елімінації.
• Провокаційна проба. Введення алергену у вигляді подвійного сліпого плацебо-контрольованого випробування – світовий «золотий стандарт» для підтвердження діагнозу у складних випадках. У російських клінічних рекомендаціях такий метод не сертифіковано. Його можуть замінювати діагностичним введенням препарату у мінімальній кількості.

Диференційна діагностика

При постановці остаточного діагнозу слід виключити інші типи харчових реакцій: лактазну недостатність, дефіцит ліпаз, глютенову ентеропатію (целіакію). Диференціальна діагностика проводиться з харчовою токсикоінфекцією, неімунними реакціями на сторонні забруднювачі у молочній їжі. АКБМ також диференціюють зі станами, які не пов’язані з їжею: функціональною диспепсією, запальними захворюваннями кишківника.

Дієтотерапія

Елімінаційна дієта – основний метод контролю алергічних симптомів. Для дитини підбирають індивідуальний раціон з урахуванням типу вигодовування, виду АБКМ, інтенсивності клінічних проявів та інших факторів. У стандартних випадках дієтотерапія призначається на 6 місяців, після чого проводиться повторна клінічна оцінка та вирішується питання про розширення раціону. Тяжкі форми АКБМ вимагають дотримання спеціального раціону протягом 1-1,5 років.

Коли дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, елімінаційна дієта призначається для матері. Жінці потрібно відмовитися від споживання молока, всіх видів молочних продуктів та страв із яловичини. Результати оцінюють через 2-3 тижні. У нормі стан дитини покращується: нормалізується робота шлунково-кишкового тракту, зменшуються або повністю зникають шкірні симптоми. Якщо лікування не дає результату, розглядають перехід на спеціалізовану суміш.

Дітям на штучному та змішаному вигодовуванні призначають лікувальні молочні суміші з високогідролізованими протеїнами. У таких продуктах білки піддаються ферментації, ультрафільтрації, тепловій обробці. Молекули мають мінімальний розмір та низький алергенний потенціал, тому не викликають симптомів АБКМ. У важких випадках застосовують суміші на основі амінокислот, які мають високу засвоюваність, швидко коригують синдром мальабсорбції.

Медикаментозна терапія

При гострих алергічних проявах використовують антигістамінні препарати 2 покоління. Вони призначаються короткочасними курсами стабілізації стану дитини. Тривалий прийом не рекомендується через численні побічні дії. Для догляду за шкірою будуть потрібні емоленти та інша гіпоалергенна косметика зі щадними формулами, яка не посилюватиме дерматологічні симптоми.

Експериментальне лікування

Вчені розробляють методику алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) для дітей з АБКМ. Вона передбачає поступовий дозований вплив алергену, щоб сформувати толерантність до білків коров’ячого молока. Складність у проведенні лікування обумовлена ​​низькою доказовою базою, суперечливими даними безпеки. Поряд з дослідженнями про ефективність імунотерапії є відомості про побічні реакції та посилення симптомів алергії.

Багато випадків алергії до білків коров’ячого молока дозволяються самостійно з віком, тому при дотриманні дієти в дитинстві результат захворювання сприятливий. У 85% малюків до трьох років формується стійка толерантність до протеїнів. До 6-річного віку більшість дітей без проблем вживають молочні продукти, за винятком випадків полівалентної алергії та прогресування атопічного маршу.

Спеціальна профілактика показана дітям із обтяженим сімейним анамнезом. По можливості проводиться виключно грудне вигодовування до 4-6-місячного віку. Якщо у матері є алергічні хвороби, їй потрібно дотримуватися індивідуальної гіпоалергенної дієти. Інші харчові обмеження не потрібні. Для дітей, які одержують молочну суміш, вибирають склади на основі частково гідролізованого білка.