Алергія до протезних матеріалів

Алергія до протезних матеріалів – це непереносимість зубних протезів, що використовуються в ортопедичній стоматології, з розвитком алергічної реакції уповільненого типу та появою клінічних симптомів протезного стоматиту (почуття печіння, хворобливості в порожнині рота при прийомі їжі, змін смаку), ознак алергічного ураження інших органів та порушення загального стану. Діагностика алергії до протезних матеріалів заснована на даних анамнезу, клінічного огляду ротової порожнини, результатів елімінаційних, експозиційних та шкірних проб, імунологічних тестів. Лікування включає заміну або корекцію протезу, використання антигістамінних препаратів, у тяжких випадках – глюкокортикоїдів.

Алергія до протезних матеріалів – запальна реакція алергічної природи, що нерідко зустрічається в ортопедичній стоматології та розвивається в ротовій порожнині у відповідь на встановлення зубного протезу з металу, акрилатів та інших матеріалів. Гіперчутливість до того чи іншого протезного матеріалу характеризується розвитком алергічної реакції уповільненого типу, при цьому симптоми захворювання частіше пов’язані з ураженням ротової порожнини, рідше – верхніх дихальних шляхів і шкірних покривів.

За даними статистики, непереносимість матеріалу зубних протезів відзначається у 6-10% пацієнтів, які звертаються прийом до стоматологу-ортопеду, при цьому ознаки алергії до протезних матеріалів можуть з’являтися як протягом перших днів після встановлення протеза, так і через кілька років після протезування.

Розвиток алергії до протезних матеріалів найчастіше відзначається на металеві включення протеза, а також на акрилати, цементи, пасти, барвники, пластифікатори та інші матеріали, що застосовуються в ортопедичній стоматології.

При виготовленні металевих зубних протезів використовують близько 20 металів. Це нержавіюча сталь, сплави з хрому та кобальту, срібла та паладію, золота та платини, нікелю, заліза, титану, марганцю, кремнію, молібдену та інших матеріалів, що застосовуються для самого протезу, штампування, з’єднання його деталей. Кожен із цих металів може викликати розвиток алергічної реакції у різні терміни після зубопротезування. Розвитку алергії сприяють електрохімічні процеси в порожнині рота, інтенсивність яких залежить від конкретного складу сплаву, ступеня різнорідності металевих включень, що входять до його складу, якості виготовлення протеза, кислотності слини та інших факторів.

Нерідко зустрічається алергія до протезних матеріалів, виготовлених із полімерних сполук (акрилатів). Найчастіше це повні знімні пластинкові протези, що складаються з твердої (акрилової) або м’якої пластмаси. При цьому основний етіологічний фактор виникнення алергічної реакції на акрилати залишковий мономер метилметакрилат, вміст якого в пластмасових протезах становить від 0,2 до 1%, а при недотриманні технології виробництва може зростати до 8%.

Перераховані вище речовини, що входять до складу металевих і акрилових зубних протезів, є неповними антигенами (гаптенами) і перетворюються вони на справжні алергени (кон’юговані антигени) при взаємодії з білками тканин порожнини рота. При цьому виникає алергічна реакція уповільненого типу з розвитком контактного стоматиту та інших клінічних проявів алергії до протезних матеріалів. Ризик розвитку захворювання підвищується при механічній травмі слизової оболонки порожнини рота, мікроушкодженнях протеза, підвищенні кислотності слини і корозії зубопротезної конструкції, що виникають при цьому.

Клінічні ознаки алергії до протезних матеріалів частіше пов’язані з недостатнім розвитком алергічного контактного стоматиту. Основні скарги – поява металевого присмаку, відчуття печіння та сухості у роті, хворобливості прийому їжі. При цьому симптоматика зазвичай розвивається не відразу після встановлення протеза, а через кілька місяців, а то й через 10-15 років після протезування.

Клінічна картина алергії до металевих протезних матеріалів має особливості. Це, перш за все, скарги хворих на набряклість слизової оболонки порожнини рота в області щік, язика, м’якого піднебіння. Збільшення язика та набряк слизової щік призводить до частого їх прикушування, труднощів при пережовуванні та проковтуванні їжі. Дуже часто турбує відчуття печіння в області язика, яке відчувається постійно і посилюється при прийомі гострої, кислої їжі, а також у вечірній та нічний час. Ще один характерний симптом – зміна смакової чутливості з появою присмаку металу чи кислоти у роті. Алергія до протезних матеріалів з металу та його сплавів супроводжується сухістю в роті, спрагою, зміною консистенції слини, яка стає в’язкою, тягучою та важко проковтується. При тривалому перебігу алергічного стоматиту може порушуватися загальне самопочуття з появою підвищеної стомлюваності, дратівливості, тривожності та занепокоєння, нерідко відзначається загострення хронічних захворювань шлунка та кишечника (гастродуоденітів, колітів), жовчовивідних шляхів (холециститів).

При алергії до протезних матеріалів із пластмаси (акрилатів) основною скаргою є виражене відчуття печіння в області протезного ложа, частіше на верхній щелепі, через що використання знімного протезу найчастіше стає неможливим. Печіння також відзначається у сфері щік, губ, м’якого піднебіння, мовою. Алергія до протезних матеріалів з пластмаси може виявлятися і ураженням шкірних покривів обличчя, рук (почервоніння, набряклість, висипання у вигляді бульбашок, ерозії, потім шкірки, що скидаються в кірки, суха шкіра, тріщини), явищами алергічного риніту, кон’юнктивіту, гастриту.

Діагностика алергії до протезних матеріалів заснована на вивченні анамнезу, даних об’єктивного огляду пацієнта стоматологом та алергологом-імунологом, результатів лабораторних досліджень, шкірних та провокаційних проб.

При огляді ротової порожнини виявляються явища гіперемії, набряку, сухості слизових оболонок, наявність петехіальних крововиливів, сліди відбитків зубів на слизовій щік і бічних поверхнях язика. При розвитку алергії до металевих протезних матеріалів можна виявити порушення цілісності мостовидного протезу, особливо у місці паяння, наявність окисних плівок. Контактний алергічний стоматит, що виник після встановлення пластмасових знімних зубних протезів, крім вищезгаданих ознак характеризується появою на слизовій оболонці протезного ложа папіломатозних розростань.

Для виявлення алергії до протезних матеріалів використовуються різні діагностичні проби, що використовуються в клінічній алергології, зокрема нашкірні крапельні, скарифікаційні і внутрішньошкірні, а також елімінаційні та експозиційні. Елімінація полягає у видаленні проблемного протезу на термін від 1-2 діб до тижня та спостереженні в динаміці за станом порожнини рота та протезного ложа. Після усунення ознак алергічного запалення виконується експозиція, тобто повторне встановлення того ж зубного протеза і перевірка реакції організму на таку установку.

Крім цього, в ортопедичній стоматології може використовуватися тест ізоляції протезу від слизової оболонки золотою фольгою, яка приклеюється та цементується до протезу. Повне зникнення симптомів алергії до протезного матеріалу свідчить про його непереносимість.

Підтвердити алергічну природу хвороби можна і під час проведення спеціальних імунологічних тестів із виявленням специфічних антитіл у сироватці крові та окремих клітинних елементах. Диференціальна діагностика алергії до протезних матеріалів проводиться з контактними стоматитами механічної природи, вірусними, бактеріальними та грибковими стоматитами, авітамінозами, цукровим діабетом та іншими ендокринними розладами, гастритом зі зниженою кислотністю, невротичними розладами.

Усунення алергії можливе при видаленні проблемних конструкцій з ротової порожнини і проведенні повторного протезування індиферентними матеріалами після повного купірування проявів алергічного стоматиту. Іноді використовується екранізація наявного зубного протеза (його ізоляція від слизової оболонки протезного ложі) шляхом металізації біологічно інертними матеріалами (частіше золотоплатинові сплави).

Лікування алергічного контактного стоматиту проводиться з використанням місцевих антисептичних та протизапальних засобів, антигістамінних препаратів, іноді використовуються глюкокортикоїдні гормони для місцевого застосування.

Профілактика алергії до протезних матеріалів заснована на ретельній підготовці до зубопротезування зі збором алергологічного анамнезу, проведенні у осіб з групи ризику (анацидний гастрит, алергічні реакції в анамнезі, вік 40-60 років, дані про непереносимість металевих включень та пластмас) матеріалів, які передбачається використати. Виконання таких проб повинно проводитись лише у спеціалізованих установах сертифікованими лікарями-алергологами.