Алергія на алкоголь

Алергія на алкоголь – це підвищена чутливість організму до компонентів, що містяться в алкогольних напоях, з розвитком алергічних або псевдоалергічних реакцій. Клінічні прояви характеризуються ураженням шкірних покривів (кропив’янка, набряк Квінке, дерматити), верхніх дихальних шляхів (ринокон’юнктивіти, бронхоспазм), травного тракту, системними анафілактоїдними реакціями. Діагностика ґрунтується на вивченні анамнестичних відомостей, даних об’єктивного огляду, що використовуються в алергології тестів. Лікування – відмова від вживання виявленого проблемного продукту, дотримання спеціальної дієти, використання антигістамінних препаратів та симптоматичних засобів.

Алергія на алкоголь – непереносимість окремих компонентів, що входять до складу алкогольних напоїв, обумовлена ​​імунологічними чи неімунологічними механізмами. Клінічна картина непереносимості алкоголю подібна при істинній алергії та псевдоалергії, виявляючись в основному розвитком кропив’янки та дерматиту, рідше – симптомами алергічного риніту та бронхіальної астми, ще рідше – анафілактоїдними реакціями. За даними статистики у переважній більшості випадків непереносимості алкоголю розвиваються псевдоалергічні реакції (у 80-95% випадків).

Справжня алергія на алкоголь – досить рідкісне явище. Основна кількість випадків алергії на алкоголь, що виявляються, – це не справжні, а псевдоалергічні реакції. Основні продукти, які можуть призводити до розвитку псевдоалергічних реакцій на алкоголь – це всілякі барвники, ароматизатори та стабілізатори, які додаються до алкогольних напоїв для покращення зовнішнього вигляду та смаку. Багато істинних алергенів одночасно можуть викликати і псевдоалергію на алкоголь.

Існують продукти-гістамінолібератори, що провокують та посилюють викид гістаміну (сам етиловий спирт, барвники та ароматизатори, що входять до складу алкогольних напоїв, а також яйця, пшениця, шоколад та ін.). Крім того, гістамін сам по собі завжди присутній у складі пива (пивні дріжджі) і ферментованого вина (особливо в червоних сортах), що призводить до підсумовування несприятливого впливу на організм (гістамінолібератор + гістамін).

Виявлено зв’язок між розвитком алергії на алкоголь та присутністю у спиртних напоях (насамперед у вині) діоксиду сірки – консерванта, що використовується для зменшення бактеріальних процесів (скисання, бродіння), природних та штучних саліцилатів, а також сульфітів – продуктів ферментації вин, що застосовуються і в як консерванти бутильованого спиртного напою.

Хибна алергія на алкоголь може виникати і у людей, які довго зловживають спиртними напоями, внаслідок частої наявності у них хронічних захворювань кишечника і легшого проникнення через подразнену слизову оболонку травного тракту в кровотік істинних і хибних алергенів.

Справжня алергія обумовлена ​​розвитком реакцій негайного або уповільненого типу при проникненні рослинних білкових включень (яєчний білок, пшениця, солод, хміль, дріжджі, полин, м’ята, імбир, лісовий горіх ін.), найчастіше наявних у спиртних напоях . Найчастіше зустрічається IgE-опосередкована гіперчутливість, рідше у розвитку справжньої алергії на алкоголь беруть участь імуноглобуліни класу G.

При псевдоалергії у механізмі розвитку підвищеної чутливості відсутня імунологічна стадія (реакція антиген-антитіло), а патологічний процес починається відразу з другої стадії, тобто з викиду медіаторів запалення – зокрема, гістаміну опасистими клітинами та базофілами у відповідь на деякі допоміжні речовини, що входять у склад алкоголю

Конкретні клінічні прояви алергії різноманітні і залежать як від певної речовини, що викликала непереносимість, та її кількості, і від реактивності організму, віку, супутніх захворювань та інших чинників.

Найчастіше зустрічаються шкірні прояви. При істинній алергії на алкоголь зазвичай відзначаються симптоми за типом кропив’янки та атопічного дерматиту на шкірі обличчя, верхній частині грудної клітки, що супроводжуються свербінням різного ступеня виразності. Ще одним шкірним проявом при істинній алергії на алкоголь є ангіоневротичний набряк Квінке. При псевдоалергії ураження шкіри може мати поширений характер (обличчя, тулуб, верхні та нижні кінцівки) і характеризується поліморфними шкірними висипаннями (уртикарні, папульозні, еритематозні, макульозні, геморагічні, бульозні прояви).

Респіраторні прояви алергії на алкоголь включають симптоми алергічного риніту (рясні слизово-водянисті виділення з носа, утруднення носового дихання, свербіж шкіри в ділянці носа та в носових ходах), бронхоспастичні реакції (задишка, напади ядухи).

Симптоми ураження травного тракту при істинній або хибній алергії на алкоголь можуть проявлятися у вигляді орального синдрому (свербіж у порожнині рота, оніміння або відчуття розпирання язика, а також м’якого піднебіння, набряклість слизової оболонки порожнини рота). Нерідко відзначається нудота і блювання після вживання алкоголю, біль у животі на кшталт кишкової коліки, зниження апетиту, розлад стільця, порушення загального самопочуття (головний біль, загальна слабкість, запаморочення та інших.).

Симптоматика помилкової алергії на алкоголь (псевдоалергії) найчастіше обумовлена ​​різким викидом медіаторів запалення (і насамперед гістаміну) клітинами і проявляється у вигляді виражених вегето-судинних реакцій (різка гіперемія шкіри, почуття жару у всьому тілі, головні болі мігренозні, шлункова та кишкова диспепсія), які можуть поєднуватися зі шкірними або респіраторними проявами.

Системні алергічні реакції у вигляді анафілактичного шоку при вживанні алкогольних напоїв зустрічаються досить рідко, дещо частіше можуть відзначатися анафілактоїдні реакції, що виникають при псевдоалергії та більш сприятливо.

Виявлення істинної чи хибної алергії на алкоголь – досить складне завдання, оскільки у разі клінічні прояви різноманітні, а виникаючі подібні симптоми може бути зумовлені зовсім різними причинними чинниками. Найчастіше виявити конкретну речовину, що викликала алергічну або псевдоалергічну реакцію дуже важко, враховуючи поєднану дію кількох компонентів, нерідкі перехресні реакції між ними, а також супутнє токсичне ураження різних органів і тканин при зловживанні спиртними напоями і природжену непереносимість алкоголю, що іноді зустрічається.

Необхідний ретельний збір загального та алергологічного анамнезу, відомостей про вживання алкоголю, наявність ознак харчової непереносимості окремих продуктів, харчових добавок. Для виявлення істинної алергії на алкоголь проводиться комплекс лабораторних та спеціальних алергологічних досліджень, у тому числі шкірні алергопроби з потенційними харчовими алергенами, які можуть входити до складу спиртних напоїв (яєчний білок, пшениця, дріжджі, трави, горіхи, цитрусові та ін.). Такі проби мають виконуватися алергологом-імунологом у спеціалізованому медичному закладі. Може здійснюватися виявлення алерген-специфічних імуноглобулінів (класів E і G) до перерахованих вище харчових алергенів.

Наявність негативних результатів алергологічних досліджень свідчить про ймовірний псевдоалергічний характер непереносимості алкоголю. Іноді в таких випадках може проводитися тест з гістаміном: введення цієї речовини в 12-палу кишку і фіксація реакції організму, що розвивається, з подальшим порівнянням з аналогічними реакціями на вживання вина, пива та інших спиртних напоїв.

Диференціальна діагностика алергії на алкоголь проводиться з іншими алергічними захворюваннями, у тому числі харчовою алергією, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, отруєннями, хронічними інтоксикаціями, вегето-судинною дистонією, нервово-психічними та ендокринними розладами.

Після виявлення конкретного алергену або речовини, що спричинила псевдоалергічну реакцію, необхідно виключити вживання спиртних напоїв, що містять проблемний компонент та продуктів харчування, до складу яких він входить.

Враховуючи негативну роль гістаміну у розвитку хибної алергії на алкоголь, необхідно використовувати дієту з винятком або мінімізацією продуктів, що містять гістамін та тирамін у підвищених кількостях, а також лібераторів (вино та пиво, тверді сири, ковбаси, сосиски, копченості та мариновані продукти) барвників та консервантів. Слід пам’ятати, що навіть чистий алкоголь без особливих домішок та добавок сприяє всмоктуванню інших продуктів, що містять гістамін, тобто у будь-якому випадку є лібератором, що збільшує ризик розвитку псевдоалергічних реакцій.

При виражених клінічних проявах алергії на алкоголь призначаються антигістамінні засоби (краще – другого або третього покоління), гістаглобулін, при системних алергічних та псевдоалергічних реакціях – глюкокортикоїди, засоби, що підтримують роботу системи кровообігу та дихання. Проводиться лікування супутніх соматичних захворювань (гастродуоденіту, ентероколіту, гепатиту та панкреатиту), вегето-судинної дистонії та нервово-психічних розладів.

При відмові від вживання етанолвмісних продуктів алергічні симптоми регресують. Профілактика алергії на алкоголь ґрунтується на вживанні якісних спиртних напоїв у невеликих дозах. У деяких випадках необхідна повна відмова від спиртних напоїв, дотримання елімінаційної дієти з виключенням потенційних алергенів, лібераторів та продуктів, що містять гістамін у підвищених кількостях, а також своєчасне лікування захворювань травного тракту.