Алергія на плісняву

Алергія на плісняву – це алергічні реакції, що розвиваються при проникненні в організм спор цвілевих грибів. Патологічний процес частіше локалізується в дихальних шляхах, призводячи до розвитку алергічних ринокон’юнктивітів та бронхіальної астми, алергічного бронхолегеневого аспергільозу та екзогенного алергічного альвеоліту. Рідше зустрічається ураження шкірних покривів із картиною атопічного дерматиту. Діагностика заснована на збиранні анамнезу, проведенні клінічного огляду, лабораторних досліджень та шкірних проб. Лікування передбачає усунення контакту з алергеном, застосування антимікотичних препаратів, антигістамінних засобів, алерген-специфічної імунотерапії.

Алергія на плісняву – виникнення гіперчутливості до патогенних та умовно-патогенних пліснявих грибків, які потрапляють в організм з атмосферним повітрям, що вдихається, домашнім пилом, продуктами харчування. За даними статистики, плісняві гриби Cladosporium, Penicillium, Aspergillus і Alternaria становлять приблизно 75% усієї спорової маси, що міститься в атмосферному повітрі та повітрі всередині приміщень. Клінічні прояви алергії на плісняву посилюються у теплу пору року за наявності підвищеної вологості. Що ж до грибків роду Aspergillus і Penicillium, то всередині житлових приміщень вони активніші восени та взимку. Мікогенна інфекція, наприклад, бронхолегеневий аспергільоз, становить особливу небезпеку для осіб з імунодефіцитними станами.

Основними збудниками грибкової інфекції, що викликають розвиток алергічних реакцій, є цвілеві гриби Cladosporium (максимальна концентрація відзначається в атмосферному повітрі в літній час), Penicillium (64% усієї спорової маси житлових приміщень), Aspergillus (48% з усіх суперечок) Alternaria. Тепле повітря та висока вологість – ідеальні умови для розмноження плісняви ​​в атмосферному повітрі, на стінах та у повітрі всередині приміщень, а також на продуктах харчування.

• Cladosporium herbarum є найпоширенішим видом грибкової плісняви. Розмножується на рослинах, у весняно-літній час утворює суперечки, які з повітрям, що вдихається, проникають у верхні дихальні шляхи, призводячи до виникнення алергічних ринітів, бронхіальної астми.
• Penicillum notatum – Часта причина розвитку алергії на плісняву. Цей вид грибків виявили винахідником пеніциліну Флемінгом. Penicillum найчастіше виявляється в житлах – на стінах приміщень, шпалерах, в домашньому пилу зберігається цілий рік. Викликає ураження дихальних шляхів та шкірних покривів.
• Aspergillus fumigatus – Ще один представник цвілевих грибків, сильний алерген. Часто виявляється на овочах та фруктах, що мають механічні пошкодження: гранаті, моркви, помідорах, викликаючи їхнє швидке загнивання з утворенням чорного пухнастого нальоту (чорної гнилі). При вживанні таких плодів у травний тракт потрапляє фумігоклавін – алкалоїд, що має виражену гемолітичну дію. Aspergillus fumigatus часто паразитує в організмі тварин та людини. Є збудником алергічного бронхолегеневого аспергільозу. Можлива перехресна алергія на плісняву, що міститься в сирах, вині, дріжджовому тісті.
• Alternaria tenuis (чорна гниль) – частий мешканець наших ванних та душових кімнат, особливо небезпечний у літній та осінній час. Виникаючі алергічні реакції можуть призводити до розвитку бронхіальної астми та атопічного дерматиту.

У механізмі розвитку алергії на плісняву можуть спостерігатися реакції негайного, так і уповільненого типу на грибкові алергени, а також їх поєднання. Крім реакції імунної системи, що викликає запалення слизової оболонки дихальних шляхів та шкірних покривів, несприятливий вплив посилюється за рахунок викиду пліснявими грибками в процесі їхньої життєдіяльності протеолітичних ферментів, що ушкоджують клітини, а також різних токсичних речовин.

Клінічна симптоматика алергії на цвіль залежить від виду патогенного грибка та органу, який він вражає насамперед. Найчастіше зустрічається алергічне запалення слизової оболонки бронхів та легеневої тканини. При цьому може розвиватися бронхоспазм із утрудненням дихання, задишкою, сухим непродуктивним кашлем і нападами задухи, що повторюються. Бронхіальна астма – найчастіший прояв алергії на плісняву.

Поряд із цим, при впливі на слизову оболонку дихальних шляхів цвілевого грибка Aspergillus fumigatus нерідко розвивається таке захворювання, як алергічний бронхолегеневий аспергільоз. Як правило, він виникає у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму. При цьому одночасно з симптомами бронхіальної обструкції в холодну пору року у хворих підвищується температура, з’являються болі в грудній клітці, кашель, кровохаркання, порушується загальний стан із вираженою слабкістю, стомлюваністю, зниженням працездатності, схудненням.

Грибкові алергени Aspergillus fumigatus, Alternaria tenuis та інші цвілеві грибки можуть призвести до розвитку екзогенного алергічного альвеоліту, для якого характерно алергічний ураження тканини легень (хвороба грибовода, легкі фермера, багасоз). Захворювання виникає гостро та протікає із симптомами двосторонньої пневмонії. При хронічному перебігу альвеоліту основними скаргами є задишка, що посилюється при фізичному навантаженні, зниження апетиту, схуднення.

Алергія на цвіль з ураженням порожнини носа (риніти, алергічні ринокон’юнктивіти) та шкірних покривів (гіперемія, набряклість, мацерація, папульозний та везикульозний висип на шкірі обличчя, тулуба та кінцівок) частіше зустрічається в результаті впливу грибків Penicillum та Alternaria.

Діагностика алергії на плісняву заснована на ретельному зборі анамнестичних даних, огляді пацієнта алергологом-імунологом, дерматологом, пульмонологом, отоларингологом, інфекціоністом та іншими фахівцями, проведенні комплексу лабораторних досліджень та алергопроб, додаткових методів діагностики, УЗД. , ендоскопічне дослідження носоглотки, бронхів)

Для уточнення діагнозу та визначення конкретного алергену використовуються такі поширені в клінічній алергології методи, як шкірні алергопроби з грибковими алергенами, визначення рівня загального імуноглобуліну IgE в сироватці крові, а також специфічних імуноглобулінів (IgE, IgG, IgA і IgA . Іноді у складних діагностичних випадках можливе проведення провокаційного інгаляційного тесту з грибковими алергенами (виконується лише у спеціалізованому алергологічному центрі).

Диференціальна діагностика алергії на цвіль проводиться з алергічними захворюваннями та грибковою інфекцією іншої етіології, вірусними ринокон’юнктивітами, бронхітами та пневмоніями, бронхіальною астмою, шкірними захворюваннями.

Принципи лікування алергії на цвіль засновані на максимально можливому виключенні контакту зі значним грибковим алергеном, використанням у гострому періоді кортикостероїдів та антигістамінних засобів, а також антигрибкових препаратів. Хороших результатів у лікуванні вдається досягти за допомогою алергенспецифічної терапії, яка повинна проводитись протягом декількох років і дозволяє значно знизити сенсибілізацію грибкового алергену.

Оскільки така алергія часто протікає хронічно і довго не діагностується, істотно страждає якість життя і працездатність. Після виявлення та елімінації причинно значущого алергену самопочуття покращується, проте морфологічні зміни, що розвинулися в легенях, залишаються незворотними. Профілактичні заходи щодо попередження алергії на плісняву включають виключення тривалого контакту з пліснявими грибками на виробництві та в домашніх умовах, відмова від вживання продуктів з пліснявою (деякі види сирів, ферментовані вина, квашена капуста та ін), овочів та фруктів зі слідами пошкоджень, т.п. видалення вогнищ грибкової інфекції у житлових приміщеннях, боротьбу з підвищеною вологістю, зміцнення захисних сил організму.