Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Алергія у немовляти
Алергія у немовляти зазвичай виникає на харчові продукти, рідше зустрічається гіперчутливість до побутового пилу, вовни тварин, ліків та косметики. Розвитку хвороби сприяє обтяжена спадковість, ускладнений перебіг вагітності та пологів, неправильне вигодовування. Алергія проявляється почервонінням, висипом і свербежем шкіри, порушеннями роботи ШКТ, респіраторними симптомами. Діагностика ґрунтується на зборі анамнезу та скарг, проведенні елімінаційних дієт. У лікуванні алергії у немовлят застосовують дієтотерапію, зміну умов побуту, медикаментозні засоби.
Загальні відомості
Алергія – типовий розлад для дітей грудного періоду. За статистикою, до 93% перших контактів з алергенами відбувається у віці до року. При цьому неприємні симптоми виявляються у 8-30% немовлят. Істотних статевих відмінностей у захворюваності не виявлено. Алергічні реакції вважаються серйозною проблемою сучасної педіатрії, оскільки, крім неприємних проявів, вони порушують фізичний розвиток немовляти, викликають ускладнення у вигляді «алергічних маршів».
Алергія у немовляти
Причини
Безпосередня причина захворювання – контакт дитячого організму з несприятливим фактором. Це можуть бути продукти харчування (коров’яче або козяче молоко, яйця, риба), побутові алергени (шість тварин, пил), компоненти засобів для догляду за шкірою дитини. Рідше відзначається алергія на укуси комах, рослинний пилок, фармацевтичні засоби. Крім тригерів, для розвитку патології потрібні фактори, основними з яких є:
- Спадковість. Встановлено, що від 30% до 60% немовлят з алергією мають обтяжений сімейний анамнез. У батьків чи близьких родичів відзначається схильність до атопічних реакцій чи хронічні процеси (полінози, бронхіальна астма). Виникнення гіперчутливості контролюється 4 незалежними групами генів.
- Тип вигодовування. До складу грудного молока входять специфічні імунні фактори, які допомагають боротися з несприятливими зовнішніми впливами та посилюють бар’єрну функцію кишечника. Діти, які перебувають з народження на штучному вигодовуванні, у кілька разів частіше страждають на алергію, особливо якщо застосовуються неадаптовані суміші.
- Незрілість ШКТ. Для немовлят характерно функціональне недорозвинення шлунково-кишкового тракту: знижена активність шлункового соку, невисокий вміст ферментів у 12-палій кишці. Як наслідок, харчові алергени гірше перетравлюються і ризик сенсибілізації зростає.
- Чутлива шкіра. У немовлят епідерміс містить набагато більше води, ніж у дорослих, а дерма пухка, що спричиняє активну резорбційну функцію шкіри. При попаданні на тіло дитини алергенів з косметичних засобів, побутового пилу висока ймовірність, що сенсибілізація сформується після першого контакту.
В окрему категорію виділяють антенатальні чинники. На першому місці знаходиться харчування вагітної – наявність у дієті потенційних алергенів, зловживання продуктами з барвниками та консервантами збільшує ризик появи алергії у немовляти. До цієї групи відносять патології гестації та екстрагенітальні хвороби матері, які знижують адаптаційні можливості плода.
Патогенез
Для немовлят до 1 року найпоширеніший шлях першого знайомства з алергенними факторами – харчовий. При надходженні певних продуктів кишечник немає їх повного розщеплення, великі молекули контактують із клітинами імунної системи. В результаті утворюються специфічні антитіла, які провокують запальну реакцію та викид медіаторів (гістаміну), з чим пов’язані характерні ознаки алергії у немовляти.
Сенсибілізація до алергенів обумовлена наявністю в їхньому складі гліколіпідів – важкорозчинних сполук, які не руйнуються при термічній або хімічній обробці їжі, не розпадаються під впливом травних ферментів. Вони надходять в організм у незміненому вигляді, викликаючи сильну негативну реакцію. Як правило, алергія у грудному віці протікає за I типом (реагіновим), коли клінічна картина розвивається безпосередньо після контакту.
Симптоми
У немовляти алергія може проявитися двома комплексами ознак: шкірними та шлунково-кишковими. Рідше трапляються респіраторні симптоми, вони притаманні алергенів, які надходять інгаляційним шляхом. Від контакту з тригером до розвитку повної клінічної картини проходить від кількох хвилин за кілька годин. Прояви зберігаються у середньому від 1 до 10 днів. Алергія сповільненого типу для немовлят не є типовою, що пов’язано з недорозвиненням клітинної ланки імунітету.
Алергія у дитини грудного віку маніфестує з ураженням шкіри. Батьки помічають почервоніння, окремі плями та папули. Турбує болісний свербіж, дитина розчісує уражені місця до крові, погано спить, постійно кричить чи плаче. Через 1-2 дні дома висипань утворюються скоринки і лущення. Специфічно розташування елементів: щоки, шия, ліктьові згини та передпліччя. При повторних епізодах алергії локалізація висипу не змінюється.
Серед шлунково-кишкових симптомів виділяють сильні кольки та метеоризм, часті відрижки, відмова від годівлі. Живіт дитини здутий і напружений, необережні дотики посилюють дискомфорт і викликають голосний крик. Найчастіше спостерігається розлад стільця, калові маси можуть змінювати колір, містити велику кількість слизу. Такі ознаки бувають при різних хворобах, що ускладнює постановку діагнозу та відсуває початок лікування.
Респіраторні прояви алергії у немовляти включають рясні водянисті або слизові виділення, утруднення носового дихання, покашлювання. Зрідка захворювання протікає з ураженням інших органів та систем: сечовидільної, серцево-судинної, нервової. Поліорганні порушення розвиваються в рамках тяжких алергічних реакцій, які потребують негайної госпіталізації та медикаментозної терапії.
Ускладнення
Грудні немовлята схильні до гострих системних алергічних реакцій — анафілактичного шоку, набряку Квінке. Це небезпечні життя стану, у яких зволікання у наданні медичної допомоги різко знижує шанси успішне лікування. При алергії на лікарські засоби іноді виникає синдром Лайєлла – бульозний дерматит, що протікає з тотальним відшаруванням епідермісу.
Основне хронічне ускладнення хвороби – розвиток триступеневих «алергічних маршів». Для першого етапу типові класичні харчові чи побутові алергії з періодичними загостреннями. На другій стадії залучаються органи дихання дитини, розвиваються симптоми риніту та полінозу. Третій ступінь “маршу” – напади бронхіальної астми – діагностуються через 5-7 років від початку симптоматики за відсутності своєчасного лікування.
Діагностика
Враховуючи поліморфізм симптомів та неможливість продуктивного спілкування з дитиною, діагностичний пошук утруднений. Під час обстеження педіатр уточнює у батьків, коли почалися симптоми, з якими подіями пов’язана їхня поява, чи проводилося лікування в домашніх умовах. Щоб підтвердити алергію, застосовуються такі дослідження:
- Клінічний аналіз крові. Простий діагностичний метод, який за збільшеним рівнем еозинофілів та інших змін у лейкоцитарній формулі дозволяє запідозрити алергію. Рідше роблять гемограму після провокаційного тесту: у такому разі оцінюють рівень тромбоцитів та лейкоцитів.
- Імунологічні дослідження. Дитячому алергологу-імунологу для якісної діагностики потрібні результати розширеної імунограми з оцінкою рівнів IgE-антитіл та загальних білків IgE. Метод точний на 95%, простий у проведенні, тому найчастіше призначається у дитячому віці.
- Шкірні тести. Прик-тести з основними алергенами у немовляти рекомендовані лише як додатковий метод діагностики. Дослідження не завжди дає достовірний результат, оскільки у немовлят до 2 років знижено механізми шкірної імунологічної реактивності.
Лікарі обмежені у виконанні складних, інвазивних досліджень у немовлят, тому оптимальним способом з’ясувати наявність алергії є елімінація ймовірних провокуючих впливів. Метод є одночасно діагностичним та лікувальним – після усунення причини більшість проявів проходять безслідно. Фахівець може призначити консультації інших дитячих лікарів – гастроентеролога, дерматолога.
Лікування алергії у немовлят
Консервативна терапія
Основу лікування алергії у немовлят становить виняток тригерів. Спальні приналежності дитини піддаються регулярному пранню та обробці, щоб унеможливити зараження пиловими кліщами. Рекомендується перейти на перевірені гіпоалергенні засоби для догляду за шкірою. З будинку, де проживає дитина, відвозять свійських тварин, намагаються не використовувати освіжувачі та аромадифузори з різкими запахами.
Щоб позбутися серйозних алергічних проявів, застосовуються антигістамінні засоби першого-другого покоління, а рефрактерні до терапії випадки є показанням до короткочасної гормональної терапії та призначення мембраностабілізаторів. Для зменшення алергійного впливу харчових продуктів ефективні ентеросорбенти. Шкірні симптоми алергії усувають мазями з топічним стероїдами, які знімають запалення, почервоніння та свербіж.
Дієтотерапія
Призначення спеціально розробленого раціону харчування необхідне усунення та контролю алергічних симптомів, профілактики ускладнень, забезпечення правильного фізичного розвитку немовляти. У ранньому віці основним тригером є білки коров’ячого молока, тому за неможливості грудного вигодовування рекомендовані гіпоалергенні молочні суміші.
Адаптоване харчування для дітей з алергією включає гідролізовані молочні протеїни, які мають невелику молекулярну масу та не викликають типових реакцій гіперчутливості. Недоліком сумішей є їхній гіркуватий смак, через який деякі діти відмовляються від їжі. У такій ситуації педіатр вибирає сухе харчування на основі соєвих білків.
У поодиноких випадках у немовлят спостерігається непереносимість одночасно коров’ячих та соєвих протеїнів. Забезпечити повноцінне харчування можна за допомогою сучасних складів, що містять амінокислоти. Для покращення функціональної активності травного тракту призначаються суміші для колонізації кишечника корисною мікрофлорою. Вони містять пробіотики та пребіотики, ефективно працюють при легкому ступені алергії у дитини.
Експериментальна терапія
Активно вивчається можливість застосування моноклональних антитіл до IgE для позбавлення від симптомів тяжкої алергії. Препарати знижують кількість імуноглобулінів та запобігають викиду медіаторів, завдяки чому вдається контролювати клінічні прояви. Ліки уповільнюють прогрес «маршу» і зменшують ризик ускладнень. Використання медикаментів у ранньому дитячому віці перебуває на етапі доклінічних досліджень.
Прогноз та профілактика
При ранньому виявленні алергічних реакцій та елімінації провокуючих факторів настає стійка ремісія. Після виходу дитини з грудного віку нормалізується функціональна активність шлунково-кишкового тракту, тому в ряді випадків відбувається спонтанне лікування. Прогноз сприятливий, оскільки навіть важку алергію можна контролювати за допомогою раціональної дієти та застосування лікарських засобів.
Профілактика захворювання у немовляти починається в антенатальному періоді. Жінці рекомендують обмежити продукти, які часто спричиняють реакції гіперчутливості, відмовитися від шкідливих звичок. Постнатальна профілактика включає грудне вигодовування щонайменше до 6-місячного віку, раціональне введення прикорму, підтримання гіпоалергенного побуту.