Алотріофагія

Алотріофагія – це тип харчового розладу, що характеризується непереборним бажанням відчути смак, з’їсти щось неїстівне або сирі продукти, що потребують термічної обробки. Виявляється поїданням пічного вугілля, крейди, глини, деревини, піску, ґрунту, льоду, зубного порошку, дрібних металевих предметів, сирого тіста, фаршу, круп. Розлад розвивається при гормональних змінах, дефіциті мікроелементів та вітамінів, деяких психічних патологіях. Діагностується шляхом розмови. Лікування включає поведінкову та сімейну психотерапію, медикаментозну корекцію.

Алотріофагія має безліч синонімів: пікацизм, піка, парорексія, спотворення смаку, спотворення апетиту. Термін походить з давньогрецької мови, у перекладі означає «поїдання чужої, невідповідної». Вперше алотріофагія була описана Гіппократом, в даний час вона включена до Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду, кодується підрубриками «Поїдання неїстівного у дорослих» та «Поїдання неїстівного у немовлят та дітей». Поширеність серед дорослих становить менше 1%, серед дітей раннього та дошкільного віку – 10-32%. Розлад частіше діагностується при інтелектуальних порушеннях у пацієнтів з низьким соціально-економічним статусом.

Визначення етіологічних факторів алотріофагії має велике значення при складанні прогнозу та доборі методів лікування (психотерапія, застосування медикаментів, зміна середовища проживання). Причини розладу можна розділити втричі великі групи: фізіологічні, соціальні і психологічні. Основними серед них є:

• Патологічні взаємини. Розвитку алотріофагії сприяють помилки у вихованні (вибагливість, неповажне ставлення), бездоглядність дітей, авторитаризм чоловіка, насильство. У дитини симптоми іноді виникають за відсутності іграшок, захоплень, уваги батьків.
• Психологічні травми Дебют харчового порушення може бути спровокований сильним емоційним потрясінням. Зміна харчових уподобань відбувається після смерті близької людини, акту насильства, участі у воєнному конфлікті, катастрофі.
• Незбалансоване харчування. Прагнення з’їсти неїстівне виникає за специфічного дефіциту макроелементів, амінокислот, вітамінів, мікроелементів. Так, поширене бажання гризти крейда провокується нестачею кальцію.
• Соціокультурні традиції. Вживання неїстівних субстанцій можуть сприяти особливості культури. Наприклад, північні народи їдять сире м’ясо, п’ють свіжу кров тварин.
• Гормональний дисбаланс. Прояви алотріофагії нерідко спостерігаються у вагітних та у підлітків. В основі збоченого апетиту лежить зміна вироблення гормонів, що впливають на нюхове та смакове сприйняття.
• Психічні розлади. Пацієнти з шизофренією, розумовою відсталістю, аутизмом не здатні критично оцінювати та контролювати свої вчинки. Алотріофагія у цієї групи хворих виникає як прояв неадекватної поведінки.

У патогенезі алотріофагії ключову роль відіграє поєднаний вплив факторів, що схиляють, і причин розвитку розладу. Біологічною основою можуть стати метаболічні порушення (гіпоталамо-гіпофізарні), дисбаланс обміну медіаторів та біогенних амінів (серотоніну), лобові дисфункції, що знижують довільний контроль поведінки. На зовнішньому рівні діють принципи навчання. Алотріофагія розвивається на кшталт умовно-рефлекторної реакції: поїдання, лизання, розгризання неїстівного знімає емоційну напруженість, усуває фізіологічний дискомфорт. До психологічних факторів, що сприяють формуванню патології, належать афективна лабільність, імпульсивність, зниження здатності контролювати потяги та спонукання, низький поріг стресостійкості.

Залежно від з’їденої речовини виділяють безліч підтипів розладу: копрофагія (кал), еметофагія (блювотні маси), гематофагія (кров), урофагія (сеча), оніхофагія (нігті), дермафагія (шкіра), трихофагія (волоси), геомелофа ), фоліофагія (їстівні частини рослин), ксилофагія (деревина) та інші. Більш загальна класифікація включає три види алотріофагії:

• Поїдання неїстівних предметів. Цей різновид захворювання в МКБ-10 віднесений до рубрики «Поїдання неїстівного неорганічного походження». Хворі їдять пісок, каміння, цвяхи, монети, клей.
• Поїдання малоїстівних предметів. Розлад включено в рубрику «Поїдання неїстівного (збочений апетит)». Пацієнти використовують речовини органічної природи – вугілля, крейда, їжу тварин.
• Поїдання сирих продуктів. Також є варіантом збочення апетиту. Їжею стає м’ясний фарш, сире тісто, риба.

Основна ознака розладу – поїдання предметів і речовин, які не призначені або не готові до вживання. При гострому бажанні відчути смак чи консистенцію хворі лижуть, довго жують, гризуть предмет, потім проковтують чи випльовують. Ковтання дрібних предметів може бути пов’язане з емоційною напругою та неконтрольованими компульсивними діями. Такий варіант спостерігається при шизофренії, тяжких психопатіях в моменти охопленості афектом. У дітей алотріофагія найчастіше розвивається віком від 1,5 до 6 років. Маленькі пацієнти вживають неїстівні речовини крім їжі або замість неї. Найчастіше прийом субстанцій відбувається у небезпечних обсягах, потребує негайного втручання лікарів.

Алотріофагія може призвести до кишкової непрохідності, перфорації стінок ШКТ – ускладнень, що потребують негайного хірургічного втручання та пов’язаних із ризиком летального результату. Особливо це стосується випадків ковтання твердих та гострих предметів (колотого скла, скріпок, голок). До менш серйозних, але найпоширеніших наслідків відносяться паразитарні хвороби, інфекції шлунково-кишкового тракту та харчовий дефіцит. Високий ризик зараження існує при поїданні фекалій тварин, ґрунту, піску. Вживання сполук, що містять свинець, ртуть, цинк, пов’язане з небезпекою отруєння, токсичного ураження центральної нервової системи (особливо в ранньому віці).

Діагноз встановлюється лікарем-психіатром на підставі даних клінічної бесіди з пацієнтом та родичами. При опитуванні приділяється увага методам виховання, культуральної та релігійної приналежності сім’ї хворого, наявності психотравмуючих ситуацій, гормональних та неврологічних захворювань. Обстеження проводиться комплексно, поряд з алотріофагією визначаються супутні розлади (шизофренія, олігофренія, аутизм). У процесі діагностики лікар виявляє наявність низки критеріїв:

• Тривалість симптомів. Спотворене поїдання спостерігається протягом 1 місяця і більше. Цей критерій запропоновано авторами класифікації DSM-V.
• Частота появи симптомів. Оцінюється небезпека вживаної речовини, її частка у щоденному раціоні. У дитячому віці патологічне харчування може повністю замінювати нормальні їди.
• Адекватність симптомів. Критерій відноситься до випадків поїдання сирого продукту, який у звичному розумінні потребує теплової обробки. Важливо враховувати відповідність раціону пацієнта прийнятим правилам харчування в мікросередовищі (родині, племені).

Допомога хворим здійснюється методами психотерапії, а також добором медикаментозного лікування. Основна мета – усунути причину розладу, замінити патологічну харчову звичку нормальною поведінкою. Комплексний терапевтичний підхід реалізується силами психіатра, психотерапевта, ендокринолога, невролога, дієтолога. Використовуються такі методи:

• Поведінкова психотерапія. Поширено використання техніки відмежування – організації простору та режиму дня таким чином, щоб уникнути контакту з неїстівною речовиною. Для усунення небажаної навички застосовується аверсивна терапія – покарання за небажане поведінка. Позитивне підкріплення сприяє виробленню звички харчуватися правильно.
• Сімейна психотерапія. Членам сім’ї, особливо батькам, розповідають про механізми та причини алотріофагії. Проводять корекцію деструктивних відносин, що є джерелом стресу та підтримують розлад. Психотерапевт дає індивідуальні рекомендації щодо організації денного режиму, правил прийому їжі. Нерідко для дітей достатньо скоротити час перегляду телевізора, комп’ютерних ігор, додати в кімнату іграшок, матеріалів для творчості.
• Медикаментозна корекція. Спеціальних препаратів для лікування алотріофагії не розроблено. При ендокринних порушеннях застосовуються гормональні засоби, при незбалансованому харчуванні та нестачі поживних речовин – вітамінно-мінеральні комплекси, специфічні препарати, що усувають дефіцит. Пацієнтам з емоційною нестійкістю, напруженістю, тривогою призначаються анксіолітики, седативні засоби, антидепресанти.

При комплексному своєчасному лікуванні результат алотріофагії позитивний – пацієнтам вдається повернутися до нормального харчування, позбутися потягу до поїдання непридатних для цього речовин. При тяжких психічних захворюваннях прогноз може бути несприятливим. Основні профілактичні заходи – здорове харчування та доброзичливі, відкриті стосунки у сім’ї. Важливо з дитинства прищеплювати культуру вживання їжі (режим, сервірування столу, набір страв та продуктів). Необхідна демонстрація позитивного ставлення до їжі – захоплення смаком та запахом, подяка тому, хто приготував. Під час трапези слід уникати сварок та конфліктів, заборонено використовувати їжу як засіб маніпуляції, покарання за небажані вчинки.