Головна / unsorted / Амнезія

Амнезія

Амнезія – Це патологічна втрата спогадів про поточні або минулі обставини життя. Входить у симптоматику неврологічних захворювань, психічних розладів, гострих отруєнь, хронічних інтоксикацій. У процесі діагностики враховуються клінічні дані, результати неврологічного та психічного обстеження, ЕЕГ, МРТ, КТ, біохімії крові, аналізу спинномозкової рідини. Лікування проводиться відповідно до причинної патології, основними методами є психо- та фармакотерапія. За наявності пухлини, гематоми здійснюється їхнє хірургічне видалення.

Загальні відомості

Амнезія у перекладі з латині означає безпам’ятство. Відсутність спогадів який завжди є патологічним станом. Існує амнезія дитинства – більшість людей пам’ятає події перших 2-3 років життя. У медичному аспекті амнезія сприймається як втрата раніше спогадів на значні події життя, нездатність згадати недавні обставини. Амнестичний синдром у поєднанні з іншою симптоматикою виступає складовою клініки різних неврологічних та психіатричних захворювань. За деякими оцінками, на порушення пам’яті страждає близько 25% населення планети. Поряд із амнезією такі порушення включають якісні мнестичні розлади, що характеризуються ослабленням здатності запам’ятовувати, утрудненням згадки.

Амнезія

Причини амнезії

Ці фактори амнестичного синдрому численні та різноманітні. У літньому віці провідна роль етіології належить судинним порушенням і дегенеративним процесам. У молодих пацієнтів переважають травматичні та психологічні фактори. Усі причини втрати пам’яті можна розділити на великі групи: органічні і психологічні.

Органічні причини призводять до метаболічних, морфологічних чи біоелектричних змін церебральних структур:

  • Черепно-мозкова травма (Тяжкий струс, забій головного мозку). Типова амнезія подій, що передували травмі, яка може мати тимчасовий характер.
  • Пухлини головного мозку. Втрата спогадів обумовлена ​​здавленням і смертю нейронів.
  • Церебральна гіпоксія провокує порушення міжнейрональних зв’язків, загибель нервових клітин. Спостерігається при розладах мозкового кровообігу (інсульт, ТІА), асфіксії, отруєнні чадним газом, великій крововтраті, дихальної недостатності.
  • Нейроінфекції (нейроСНІД, кліщовий енцефаліт, гнійний менінгіт) можуть протікати з амнезією внаслідок пошкодження церебральних тканин інфекційними агентами та медіаторами запалення.
  • Інтоксикація. Амнезія виникає внаслідок токсичного ураження мозку. Спостерігається при алкоголізмі, наркоманії, передозуванні медикаментів, отруєнні розчинниками, пестицидами.
  • Дегенеративні захворювання ЦНС (Хвороба Альцгеймера, судинна деменція, хвороба Піка). Втрата мнестичних функцій обумовлена ​​демієлінізацією, гліозом, атрофією мозкових тканин.
  • Епілепсія. Втрата пам’яті поширюється період нападу, пов’язані з втратою свідомості.
  • Мігрень. Амнестична симптоматика провокується розладом церебральної гемодинаміки, що виникає в період мігренозного пароксизму.

Психологічні причини впливають виключно на психіку людини, не надають патологічного впливу на головний мозок:

  • Психологічна травма (Аварія, смерть близької людини, згвалтування, викрадення, теракт, воєнні дії). Амнезія стосується психотравмуючих подій, що формується як захисна реакція.
  • Психічні розлади. Втрата пам’яті має епізодичний характер. Може відзначатись при шизофренії, дисоціативному розладі, істерії. Часткова амнезія спостерігається після делірію.

Патогенез

Точний механізм розвитку амнезії невідомий. Вважається, що функцію зберігання та відтворення інформації несуть церебральні нейрони. В основі мнестичних порушень органічного генезу лежить руйнація міжнейрональних повідомлень, дисфункція нейронів. Можлива повна втрата наявної в мозку інформації, обумовлена ​​загибеллю структурних елементів, що її зберігають. Психогенна амнезія має інший механізм формування. У літературі з неврології та психіатрії автори пояснюють його як втрату здатності відновити у пам’яті певну інформацію. Типовим є вибіркове випадання з пам’яті окремої групи взаємозалежних подій, що мають суб’єктивний внутрішній сенс для хворого.

Класифікація

Амнезія класифікується з урахуванням етіології, обсягу, тимчасової характеристики втрачених спогадів, розвитку порушень. За повнотою втрати пам’яті буває:

  • Повна – абсолютна втрата спогадів за певний період минулого.
  • Часткова – присутні невиразні образи, уривки спогадів.
  • Локальна – виборча амнезія окремої навички. Характерна психогенних розладів пам’яті.

Залежно від часу забутих подій стосовно моменту виникнення проблем із пам’яттю існують такі види амнезії:

  • Ретроградна відсутність пам’яті на події, що мали місце до дебюту розладу.
  • Антероградна – порушено спогади про обставини, що відбулися після початку захворювання.
  • Антероретроградна – є комбінацією перших двох форм.
  • Фіксаційна – Втрата пам’яті на те, що відбувається в даний момент. Може тривати кілька хвилин.

За типом течії виділяють такі варіанти:

  • Регресуючий – поступово відбувається відновлення спогадів.
  • Стаціонарний стан пам’яті залишається без динаміки.
  • Прогресуючий – амнезія посилюється, з пам’яті стираються події сьогодення і дедалі більше віддаленого минулого.

Симптоми амнезії

Базовий симптом – неможливість згадати обставини, що відбулися. Втрата спогадів стосується певного часового проміжку у житті пацієнта. Послідовність описана законом Рібо: спочатку забувається те, що сталося нещодавно, потім факти найближчого минулого, потім – давніші події. Відновлення пам’яті відбувається у зворотному порядку. Іноді відзначаються конфабуляції – вигадані спогади, якими хворий намагається заповнити прогалини, що утворилися в пам’яті. Амнестичний симптомокомплекс спостерігається у поєднанні з іншими проявами, властивими основному захворюванню.

Постінсультна амнезія поєднується з гіпомнезією (загальним зниженням пам’яті на події сьогодення), парамнезією (плутанією обставин минулого та сьогодення), розладами мови, руховим дефіцитом. Амнезія, що є складовою психоорганічного синдрому, проявляється на тлі когнітивних розладів: зниження здатності засвоювати інформацію, зменшення уважності, сповільненості мислення. Дисоціативна втрата пам’яті супроводжує розсіяність, можливі афективні стани, бродяжництво. Транзиторна глобальна амнезія характеризується минущими епізодами до дезорієнтації хворого. Комбінування різних типів амнезії притаманно синдрому Корсакова.

Стаціонарний розлад тяжко переживається пацієнтами, провокує формування хибного почуття провини, розвиток депресії. Прогресуюча амнезія призводять до втрати працездатності. Хворі забувають дорогу додому, нездатні орієнтуватися у знайомій раніше місцевості. З пам’яті зникають набуті знання, навички. Надалі спостерігається дезорієнтації у часі, у своїй особистості. Пацієнт потребує постійного догляду.

Діагностика

Діагностичний алгоритм індивідуальний, складається відповідно до клінічної картини захворювання. Реалізується консультуючим неврологом із залученням за потреби психіатра, нарколога, інфекціоніста, нейрохірурга. До плану діагностики входять:

  • Збір анамнезу. Ретельний розпитування про події, що передували захворюванню, прояви хвороби проводиться із залученням близьких пацієнта.
  • Оцінка неврологічного статусу. Дає можливість виявити ознаки органічного захворювання на ЦНС, визначити ступінь посттравматичних змін.
  • Оцінка психічного статусу. Комплексне психологічне обстеження необхідне хворим із психогенною амнезією, психічними порушеннями.
  • Дослідження церебральної гемодинаміки. Проводяться за підозри на судинний генез розладів пам’яті. Найбільш простий спосіб – реоенцефалографія, більш інформативний – УЗДГ судин голови, дуплексне сканування, МРТ судин.
  • Візуалізація мозкових структур. КТ головного мозку призначається пацієнтам із ЧМТ, внутрішньочерепною гематомою. Церебральна МРТ ефективна у діагностиці пухлин, дегенеративних процесів, постінсультних вогнищ.
  • Електроенцефалографія. Виконується хворим із симптомами епілепсії. ЕЕГ дозволяє діагностувати пароксизмальну активність мозку, визначити її характер.
  • Біохімічний аналіз крові. За показаннями визначається рівень вітаміну В1, токсичних речовин, виконується тест на наркотики.
  • Дослідження цереброспінальної рідини. Проводиться за умови припущення інфекційної етіології, внутрішньочерепного крововиливу.

Лікування амнезії

Терапія підбирається відповідно до етіології та симптоматики основного захворювання. При органічній амнезії застосовується переважно медикаментозне лікування, психогенної – психотерапевтичне. У фармакотерапії органічних форм використовуються:

  • Судинні засоби (судиннорозширювальні, антиагреганти) – покращують церебральний кровотік та харчування тканин.
  • Нейропротектори та антиоксиданти – оптимізують метаболізм нейронів, підвищують їх стійкість до гіпоксії та несприятливих впливів.
  • Антихолінестеразні фармпрепарати – Гальмують прогресування деменції в літньому віці, підвищують денну активність.
  • Мемантини – Поліпшують мнестичні функції. Ефективні у терапії хвороби Альцгеймера.
  • Ноотропи – Стимулюють когнітивні здібності, активізують метаболізм церебральних тканин.

Додатково використовуються психотерапевтичні методики, спрямовані на адаптацію хворого до наявності прогалин у спогадах. У ряді випадків для пригадування минулого вдаються до гіпнотерапії. Наявність церебральної пухлини, гематоми, ділянки розмозження є показанням до лікування шляхом нейрохірургічного втручання.

Лікування психогенних форм має на меті не відновлення втрачених спогадів, а прийняття пацієнтом факту їх відсутності. Терапія проводиться психіатром, включає:

  • Психотерапію. Шляхом когнітивно-поведінкової терапії досягається вироблення нового ставлення до проблем із пам’яттю. Дисоційована амнезія, викликана сімейним конфліктом, потребує сімейної психотерапії. За наявності дитячих психотравм використовується психоаналіз, що дозволяє пацієнту переглянути ставлення до того, що трапилося.
  • Креативне лікування. Підходить хворим, не схильним демонструвати свої почуття та думки. Здійснюється за допомогою казкотерапії, арт-терапії тощо.
  • Медикаментозну терапію. Необхідна як доповнення до психотерапії у хворих з тривожністю, депресією, неспокійним станом, психічними відхиленнями. Проводиться індивідуальний підбір препаратів наступних груп: антидепресанти, седативні, нейролептики.

Прогноз та профілактика

Перебіг та результат патології тісно пов’язані з етіофактором, базовим захворюванням, віком хворого. Посттравматична амнезія зазвичай має оборотний характер. Амнезія внаслідок дегенеративних змін ЦНС відрізняється неухильно прогресуючим перебігом. Психогенний розлад схильний до часткового регресу в результаті терапії. У молодому віці пам’ять відновлюється краще, ніж у людей похилого віку. Профілактика амнестичного синдрому включає попередження травм голови, інфекцій, інтоксикацій, психотравмуючих впливів, коректне та своєчасне лікування мігрені, епілепсії, судинних розладів.