Амніоцентез – це інвазивна процедура, що полягає в пункції амніотичної оболонки з метою отримання амніотичної рідини (АР) для подальшого лабораторного дослідження, амніоредукції або введення лікарських засобів в амніотичну порожнину. Процедуру можна виконувати у I, II та III триместрах вагітності, оптимальний термін – 16-20 тижнів.

Класифікація амніоцентезу

За часом проведення:
- Ранній амніоцентез – у I триместрі (10-14 тижнів).
- Пізній амніоцентез – після 15 тижня вагітності.
За технікою доступу:
- З використанням пункційного адаптера.
- Методом «вільної руки».

Показання до амніоцентезу

Пренатальна діагностика вроджених та спадкових захворювань (цитогенетичний та молекулярний аналіз амніоцитів).
Амніоредукція при багатоводді.
Інтраамніальне введення препаратів для переривання вагітності у II триместрі.
Оцінка стану плода у II та III триместрах: тяжкість гемолітичної хвороби плода, зрілість легень, діагностика внутрішньоутробних інфекцій.
Фетотерапія та фетохірургія.

Протипоказання

Гострі процеси або загострення хронічного запалення будь-якої локалізації.

Підготовка до процедури

Ультразвукове дослідження для визначення кількості плодів, їх життєздатності, терміну вагітності, локалізації плаценти, обсягу амніотичної рідини, наявності анатомічних особливостей.
Стандартна обробка операційного поля.

Техніка проведення

Під контролем УЗД вибирають місце пункції, переважно позаплацентарно, у вільній від петель пуповини найбільшій кишені амніотичної рідини.
Використовують голки діаметром 18-22G.
Пункцію виконують методом «вільної руки» або з адаптером, що дозволяє контролювати траєкторію голки.
Після введення голки у порожнину плодового міхура аспірують необхідний об’єм амніотичної рідини (для цитогенетичного аналізу – 20-25 мл).
Голку видаляють після повторного введення мандрена.

Післяопераційний період

Оцінка стану плода (частота серцебиття).
Моніторне спостереження, особливо при проведенні амніоцентезу у III триместрі.
За показаннями – терапія, антибіотикопрофілактика.

Можливі ускладнення

Передчасне вилиття навколоплідних вод (1-2% випадків).
Відшарування плодових оболонок при багаторазових пункціях.
Інфікування (найбільший ризик у II триместрі).
Розвиток алоімунної цитопенії плода.

Особливості ведення резус-негативних пацієнток

Після амніоцентезу рекомендують профілактичне введення антирезусного імуноглобуліну Rh0 (D) внутрішньом’язово протягом 48–72 годин резус-негативним жінкам з резус-позитивним партнером, особливо якщо:

Результати дослідження будуть отримані пізніше 48-72 годин.
Визначено резус-позитивний плід.

Інформація для пацієнтки

Перед процедурою жінку інформують про показання, техніку, можливі ризики та отримують поінформовану згоду.

Амніоцентез – важлива діагностична та терапевтична процедура у веденні вагітних, що дозволяє отримати цінну інформацію про стан плода та забезпечити своєчасне лікування.