Аномалії незайманої пліви

Аномалії незайманої пліви – це вроджені вади гімена, пов’язані з його недорозвиненням чи зміною будови. Можуть не мати симптомів. Іноді ознакою аномалії стає відсутність у підлітка менструальної кровотечі, гематокольпосу, порушення сексуальної функції. Патологія діагностується під час гінекологічного огляду, для виключення поєднаної вади застосовують УЗД малого тазу. Лікування проводиться хірургічним шляхом: незаймана плева розсікається, щоб забезпечити відтік менструальної крові та можливість сексуальних контактів.

Аномалії незайманої пліви зустрічаються рідко. Пороки розвитку статевих органів діагностують у 4% випадків усіх уроджених патологій, як часто серед них виявляються порушення будови гімена достеменно невідомо, частку його аплазії припадає 0,03%. Аномалії пліви нерідко поєднуються з атрезією та подвоєнням піхви, екстрофією сечового міхура. Встановлено зв’язок частоти урогенітальних вад у плода з низьким соціально-економічним статусом, неблагополучними умовами проживання вагітної. Останніми роками відзначається 10-кратне збільшення кількості вроджених вад розвитку репродуктивних органів.

Найчастіше встановити достовірні причини аномалій репродуктивних органів неможливо. Збільшенню ризику вроджених відхилень сприяють шкідливі звички та незбалансоване харчування майбутньої матері, відсутність медичної допомоги, вагітність до 20 років. Безпосередні причини поділяють на кілька груп:

• Генетичні. Ризик народження дівчаток з аномаліями цноти та іншими урогенітальними вадами збільшується в етнічних групах, де відбуваються близькі родинні шлюби.
• Інфекційні фактори. Серед вагітних з низьким соціальним статусом найбільш поширені статеві інфекції (сифіліс), вірусні захворювання (кір та ін.). Несвоєчасне звернення до лікаря веде до пізньої діагностики хвороб та ризику ураження плода.
• Екологічні фактори. Це сукупність усіх зовнішніх негативних впливів, які зазнає вагітна жінка. До них відносять токсичні викиди промислових підприємств, вдихання парів бензину, лакофарби, дію пестицидів, лікарських засобів, тютюну та алкоголю, які збільшують частоту вад плоду.

Формування зовнішніх репродуктивних органів походить із тканин, що оточують клоаку ембріона, тому вади розвитку є наслідком негативного впливу на ранніх термінах вагітності. На 5-7 тижні передній край клоаки формує сечостатевий синус. Це майбутній зачаток сечового міхура та зовнішніх статевих органів. Розвиток цієї частини репродуктивної системи відбувається до формування гонад, тому не є гормонально залежним.

Поступово перед вентральною частиною клоаки утворюється сечостатевий горбок, який перетворюється на клітор, з бічних статевих складок у майбутньому формуються малі статеві губи, які обмежують сечостатеву щілину. У ній з’являється поглиблення, на якому помітний парамезонефричний горбок. Надалі він трансформується напередодні піхви і незайману плеву, яка добре помітна до 24-25 тижні гестації.

Якщо вагітна піддається негативному впливу в 5-7 тижнів гестації, аномалії розвитку торкаються всіх зовнішніх репродуктивних органів. Якщо в терміні 10-12 тижнів не починається каналізація парамезонефричного горбка, аномалії спостерігаються тільки в цноті, тому що інші статеві органи до цього часу вже формовані. У ряді випадків через резорбцію складок майбутньої цноти з незрозумілих причин гімен може не утворитися зовсім.

Спеціальної класифікації аномалій незайманої пліви у клінічній гінекології не розроблено. У МКБ-10 їх включають до групи, якій присвоєно код Q 52.3 – незаймана плева, що закриває вхід у піхву. Насправді виділяють такі типи пороків:

• Аплазія. Повна відсутність незайманої пліви.
• Атрезія. Вторинне зарощення гімена відбувається в 2 триместрі.
• Неперфорований гімен. У ході ембріогенезу у гімені не формуються наскрізні отвори.
• Висока півмісячна плева. Верхній край, що обмежує вхідний отвір у піхву, досягає зовнішнього отвору уретри. Часто аномалію плутають атрезією.
• Плева з мікроорверстіями. У гімені виявляють кілька невеликих отворів, що можуть порушувати відтік крові під час місячних.
• Перегородчата незаймана плева. Не є аномалією розвитку, т.к. не утримує менструальну кров. Але вона може стати перешкодою для початку статевого життя, тому що перегородка йде у вертикальному напрямку та заважає введенню статевого члена.

Існують інші варіанти будови незайманої пліви, які не належать до аномалій. У дівчат зустрічається кільцеподібна, напівмісячна форма гімена, бахромчаста, перфорована в кількох місцях або щільна (ригідна) плева. Рідше виявляють губоподібний, язикоподібний, дводольний та трубчастий гімен.

Клінічні ознаки патології залежить від типу аномалії. У дівчат з аплазією цноти немає порушень відтоку менструальної крові, тому дефект виявляється випадково під час планового огляду. Під час першого сексуального контакту відсутні хворобливі відчуття та виділення крові. Іноді також виявляється підвищена еластичність і розтяжність гімена, яка не відноситься до аномалій.

При неперфорованому гімені відтоку менструальної крові немає, у дівчини не починаються менструації, але з’являються циклічні болі в животі. Вони посилюються у дні, коли мають розпочатися місячні, та зберігаються 7-10 діб. Їм можуть супроводжувати інші ознаки передменструального синдрому – головний біль, дратівливість, нагрубання молочних залоз. Поступово збільшується відчуття розпирання у промежині. Аналогічні симптоми спостерігаються при атрезії гімена.

Аплазія незайманої пліви рідко призводить до ускладнень, але збільшує ризик сечостатевих інфекцій у дитячому віці. Високий напівмісячний гімен не затримує менструальної кровотечі, проте часто перешкоджає нормальному сечовипусканню. При закиданні сечі у піхву розвивається хронічний кольпіт, який погано піддається лікуванню.

При неперфорованій незайманій пліві тривале скупчення крові веде до формування гематокольпосу та гематометри. За відсутності своєчасного лікування існує ризик інфікування, розвитку ендометриту та подальшої безплідності. Ретроградне закидання крові через маткові труби в черевну порожнину може призвести до перитоніту.

Обстеження дівчини з підозрою на аномалії цноти проводить акушер-гінеколог. При болях унизу живота призначається консультація хірурга, щоб виключити профільну патологію. Для підтвердження діагнозу, а також з метою діагностики поєднаних вад розвитку призначають такі методи дослідження:

• Гінекологічний огляд. В області входу до піхви визначається еластичний шар тканини червоно-синього кольору через скупчення крові, що вибухає назовні. При аплазії вхід у статеві шляхи вільний, по краях немає залишків цноти.
• УЗД тазових органів. Показує скупчення крові у піхві, матці, збільшення її обсягу. Додатково оглядають яєчники, оцінюють кровотік у малому тазі.
• МРТ малого тазу. Призначають за підозри на аномалії розвитку внутрішніх статевих органів. За допомогою томографії можна визначити будову та положення матки, яєчників.

При аплазії гімена спеціальне лікування не потрібне. Медикаментозна терапія необхідна у разі кольпіту, цервіциту, ендометриту, які розвиваються через висхідне інфікування. Місцево чи системно дівчаткам призначають антибактеріальні препарати, які підбираю під тип збудника. При хронічній інфекції проводиться протирецидивна терапія.

При атрезії, щільному, високому напівмісячному чи неперфорованому гімені необхідне оперативне лікування. У разі ригідної пліви в плановому порядку виробляють хірургічну дефлорацію. При формуванні гематометрів або гематокольпосу показано екстрене оперативне лікування. Під наркозом цноту розсікають, згустки крові видаляють, піхву і порожнину матки санують. На завершальному етапі проводять гіменопластику.

При ізольованій аномалії незайманої пліви, яка не поєднується з додатковими вадами статевих органів, прогноз задовільний. Після лікування потрібний короткий період відновлення, менструальний цикл нормалізується, перешкоди для статевого життя та порушень репродуктивної функції відсутні. Якщо є інші вроджені аномалії, прогноз залежить від ступеня тяжкості та можливості їх усунення.

Профілактика аномалій статевих органів у дівчаток проводиться неспецифічними методами. Жінкам, які планують вагітність, необхідно правильно та збалансовано харчуватися, виключити вплив токсичних речовин, зменшити рівень стресу. Для зниження ризику будь-яких аномалій уникають близьких шлюбів, вагітності в юному віці.