Аномалії зубів

Загальні причини

Причини, що провокують аномалії зубів, дуже різноманітні і можуть бути умовно поділені на ендогенні та екзогенні. Ендогенні причини, у свою чергу, включають генетичні та ендокринні фактори.

1. Генетичні ознаки можуть бути обумовлені успадкованими від батьків особливостями зубощелепної системи – розмірами і формою зубів, щелеп, будовою та функцією м’яких тканин і т. д. альвеолярного відростка; синдрому Шершевського-Тернера, синдрому Секкеля, синдрому Ваарденбурга, синдрому Дауна, недосконалого остеогенезу та багатьох інших.
2. Фактори ендокринного порядку істотно впливають на формування зубощелепної системи. Так, при гіпотиреозі спостерігається затримка прорізування та зміни зубів, гіпоплазія емалі, деформація та остеопороз щелеп, адентія, зміна форми та розмірів коронок зубів. Своєрідність розвитку щелеп та аномалії зубів відзначаються при гіперпаратиреозі, гіпокортицизмі, гіпофізарному нанізмі та ін.

Екзогенні причини формування аномалій зубів поділяються на пренатальні, інтранальні та постнатальні, загальні та місцеві.

1. До загальних пренатальним факторам відносяться несприятливі впливи навколишнього середовища на плід, що розвивається, багатоплідність, наявність амніотичних тяжів, гіпоксія плода, затримка внутрішньоутробного розвитку, токсикози вагітності, внутрішньоутробні інфекції, стресові ситуації під час вагітності і т. д.
2. Інтранатальні фактори, що сприяють розвитку аномалій зубів, включають ускладнений перебіг пологів – обвиток пуповиною, асфіксію, внутрішньочерепні пологові травми, тривалий безводний проміжок, синдром дихальних розладів.
3. У постнатальному періоді аномалії зубів можуть бути пов’язані із захворюваннями дитячого віку: рахітом, гіповітамінозом, недостатнім перебуванням дитини на свіжому повітрі, викривленням носової перегородки та порушенням носового дихання, гіпертрофією піднебінних мигдаликів та ін.

Місцеві фактори

Серед місцевих чинників найбільш значуща етіологічна роль розвитку аномалій зубів належить:

• штучного вигодовування;
• розподільчому використанню соски, ссання пальця;
• годування дітей дошкільного віку м’якою їжею;
• травм зубів;
• короткій вуздечці верхньої губи чи язика;
• ускладнений карієс, що призводить до раннього видалення зубів;
• остеомієліту щелепи, що веде до загибелі зубних зачатків та ін.

Наявність ретинованих чи надкомплектних зубів може призводити до аномалій становища зубів. Аномалії кольору зубів відзначаються за наявності зубного нальоту, проникненні в тріщини зуба харчових барвників, дії нікотину, демінералізації емалі, некрозі пульпи, зубній гранульомі, флюорозі, травмах зуба, що супроводжуються внутрішнім крововиливом, пломбуванні каналів резорцин-.

Аномалії кількості

Аномалії числа зубів включають гіперодонтію (збільшення кількості зубів) та адентію (відсутність зубів). Клініка адентії докладно розглянута у межах окремої статті.

Гіперодонтія характеризується наявністю надкомплектних зубів, які зазвичай прорізуються поза зубним рядом (орально, вестибулярно) і призводять до зміщення сусідніх, правильно розташованих зубів. Надкомплектні зуби частіше зустрічаються у постійному прикусі, розташовуються на верхній щелепі, мають неправильну форму та атипові розміри. Рідше надкомплектні зуби зовсім не прорізуються або займають місце в зубному ряду.

Аномалії величини

До аномалій розмірів зубів відносяться макродентія (гігантські зуби) та мікродентія (дрібні зуби). Макродентія супроводжується збільшенням розмірів зубних коронок проти нормою. Як правило, при цій аномалії зубів страждають центральні верхні різці. Гігантські зуби можуть призводити до аномалій положення інших зубів, утруднення їх прорізування, скупченості. Гігантські зуби є косметичним дефектом, що погіршує гармонію обличчя.

Мікродентія, навпаки, характеризується непропорційно дрібними коронками. Як правило, зустрічаються дрібні верхні бічні різці, проте зменшення розмірів може стосуватися всіх зубів. Зазвичай дрібні зуби розділені великими міжзубними проміжками, що спотворює зовнішній вигляд обличчя.

Аномалії форми

Серед аномалій форми зубів трапляються такі основні види: шиповидні зуби, зуби Гетчинсона, зуби Фурньє, зуби Пфлюгера та ін.

Коронки шипоподібних зубів формою нагадують шип чи конус. Найчастіше дана аномалія зубів має відношення до центральних та бокових різців, а також надкомплектних зубів.

Зуби Гетчинсона мають викруткоподібну і бочкоподібну форму коронки, тобто їх шийка за розмірами перевершує ріжучий край; додатково по ріжучому краю проходить півмісячна виїмка. Ця аномалія й у верхніх центральних різців. Аналогічна форма (за винятком півмісячної виїмки) спостерігається і у зубів Фурньє.

Зуби Пфлюгера характеризуються переважанням розмірів шийки над розмірами жувальної поверхні перших великих корінних зубів, недорозвиненням пагорбів «шісток».

Аномалії структури твердих тканин

Дані порушення включають локальну та генералізовану гіпоплазію, гіперплазію, недосконалий дентино- та амелогенез. Гіпоплазія емалі проявляється наявністю симетричних плям, ямок, борозенок на коронковій частині зуба. Дефекти торкаються всіх зубів одночасно, можуть поєднуватися з аномаліями кольору, розмірів та форми зубів. Гіперплазія проявляється у формі емалевих крапель, зайвих горбків на жувальних поверхнях зубів; часто протікає разом з аномаліями оклюзії та положення зубів.

Недосконалий амелогенез характеризується появою жовтої або коричневої пігментації, зменшенням товщини емалі, підвищеною чутливістю зубів до температурних, механічних та хімічних подразників. Ця аномалія зубів іноді поєднується з мікродентією, зміною форми зубів.

Недосконалість дентиногенезу торкається порушення розвитку дентину молочних та постійних зубів. При аномалії дентину зуби набувають янтарно-жовтого або сірувато-коричневого опалесцентного кольору, швидко стираються, руйнуються і випадають.

Аномалії положення

При аномаліях положення зуби можуть займати неправильне положення в межах зубного ряду або поза ним. До цього роду аномалій відносяться дистальне, мезіальне, оральне, вестибулярне положення, інфраположення, супроположення, тортоаномалія та транспозиція.

Дистальне положення зуба – це його зміщення назад по ряду в порівнянні з оптимальним положенням; мезіальне положення – усунення зуба вперед по зубному ряду. Про вестибулярне становище зуба говорять у разі його зміщення ближче до передодня порожнини рота (губне положення передніх зубів, щічний стан бічних зубів); про оральне становище – при зміщенні зуба вглиб порожнини рота (лінгвальному положенні зубів на нижній щелепі та піднебінному – на верхній щелепі). Під супроположением розуміється така аномалія, коли він зуби розташовуються вище оклюзійної кривою; під інфраположенням – нижче оклюзійної кривої.

Тортоаномалія характеризується розворотом зуба вздовж вертикальної осі; транспозиція – взаємною зміною положення зубів (премоляр замість ікла і навпаки).

Аномалії кольору

Колір, блиск та прозорість емалі відносяться до оптичних характеристик зуба. У нормі зуби можуть мати відтінки від біло-блакитного до жовтого. Вважається, що блакитна емаль є більш крихкою, а жовта – більш міцною.

При різних патологічних станах можлива зміна кольору зубів до рожевого, сірого, коричневого, коричнево-чорного, зелено-коричневого, лілового, сіро-синього, чорного та ін. Патологічна пігментація зубів може мати вигляд окремих плям або мати дифузний характер.