Аномалії зубних рядів

Аномалії зубних рядів – це вроджені або набуті порушення форми та довжини нижньої та верхньої зубних дуг, що характеризуються неправильним розташуванням (скученістю, асиметрією, транспозицією, зміною кількості та ін.) зубів. Супроводжуються неправильним прикусом, порушеннями змикання зубів, незадовільною естетикою посмішки. Діагностуються аномалії зубних рядів на підставі ознак, виявлених під час стоматологічного огляду, вивчення діагностичних моделей та рентгенологічних даних. Лікування аномалій зубних рядів полягає у відновленні їх нормальної форми та довжини за допомогою ортодонтичної терапії, методів хірургічної та ортопедичної стоматології.

Аномалії зубних рядів – узагальнена назва низки патологій форми та довжини зубних дуг, що впливають на естетику посмішки людини та функціональність зубощелепної системи. Нормальна анатомічна форма зубного ряду верхньої щелепи нагадує напівеліпс, а нижньої – параболу. Аномалії зубних рядів можуть характеризуватись подовженням або укороченням, звуженням або розширенням зубних дуг на певних ділянках щелепи. Аномалії зубних рядів виявляють себе скупченим або неправильним розташуванням зубів (оральним або вестибулярним нахилом, поворотом по осі тощо), неповною адентією, тремами, діастемами, гіперодонтією тощо. Порушення форми та довжини зубних рядів можуть розвиватися незалежно один від одного друга. У разі часто спостерігається неправильна оклюзія пар зубів-антагоністів.

Основними факторами, що лежать в основі формування аномалій зубних рядів, вважають недорозвиненість та деформацію щелеп, зумовлені генетичними відхиленнями, різними захворюваннями, перенесеними в дитинстві, а також шкідливі оральні звички (смоктання пустушок, пальців тощо). Аномалії зубних рядів бувають зумовлені недорозвиненістю та деформаціями щелеп, що розвинулися на тлі:

• різних хвороб (наприклад, рахіту);
• парафункції мімічної та жувальної мускулатури, м’язів язика;
• утрудненості носового дихання;
• макродентії або мікродентії;
• порушень ковтання (дисфагії);
• гіперодонтії чи часткової адентії;

• короткої вуздечки язика тощо.

Аномалії зубних рядів розрізняються по відношенню до трансверзальної (горизонтальної), сагітальної (передньо-задньої) та вертикальної площини.

1. Трансверзальними аномаліями називають звуження або розширення зубних дуг, що характеризується зменшеною або збільшеною відстанню між медіальною площиною і зубами, що латерально стоять від неї. Серед порушень, що стосуються цього виду, зустрічаються такі форми:

• V-подібна (звуження в бічних сегментах, розворот центральних і бічних різців навколо своєї осі, визначна вперед фронтальна ділянка);
• гострокутна (звуження в області іклів);
• загальнозвужена (Усі зуби розташовуються дуже тісно, ​​ближче до медіальної площини);
• сідлоподібна (звуження в галузі премолярів та перших молярів);
• трапецієподібна (Сплощення фронтальної ділянки щелепи, звуження бічних відділів);
• асиметрична (Різне розташування бічних зубів по відношенню до медіальної площини з різних сторін щелепи);
• аномалії, що характеризуються гіперодонтією.

2. Сагітальні аномалії зубних рядів (подовження або укорочення) виникають через вестибулярний або оральний нахил зубів у фронтальній ділянці.

3. Вертикальними аномаліями називаються зубоальвеолярні укорочення та подовження окремих сегментів зубних рядів.

Одним із головних симптомів аномалій зубних рядів вважається скупченість зубів, яка виражається в дуже тісному їх розташуванні. При цьому зуби зазвичай розгорнуті навколо власної осі і знаходять один на одного. Досить поширеними ознаками аномалій зубних рядів є діастеми та треми – щілини між окремими зубами. До аномальних проявів відносять відхилення числа зубів. Це може бути як часткова адентія (вроджена чи набута), і наявність надкомплектних зубів.

Крім того, до симптомів аномалій зубних рядів зараховують нахили зубів у різних напрямках. При вестибулярному нахилі зуби зміщені назовні (у бік щік), а при оральному – усередину (у бік язика). Зустрічається мезіодистальне відхилення зубів, у якому зуби серед свого нормального становища нахилені вперед чи назад. Розворот зубів (зазвичай – різців) навколо поздовжньої осі також сприймається як ознака аномалії.

Діагностика аномалій зубних рядів здійснюється лікарем-стоматологом та ортодонтом на підставі виявлених під час огляду клінічних ознак, рентгенологічного дослідження (ортопантомографії) та антропометричного аналізу гіпсових моделей щелеп пацієнта. Для об’єктивної оцінки всіх параметрів зубних рядів з щелеп пацієнта знімаються відбитки та виготовляються діагностичні моделі, після чого з використанням циркуля та лінійки проводиться їх вивчення. Розміри зубів аналізують з використанням таблиць Ветцеля та В.Л. Устименко.

На моделях також вимірюють довжину зубних рядів. Після визначення мезіодистальних розмірів зубів одержують їхню суму. Потім проводять вимірювання довжини зубного ряду за допомогою капронової нитки або тонкого дроту, який розташовують уздовж ріжучого краю і жувальної поверхні зубів до лінії дистальних поверхонь других молочних перших або перших постійних молярів. Значення суми поперечних розмірів зубів при скученості або дефіциті місця виявляється меншим за протяжність зубного ряду, а за наявності щілин між зубами – більше. У разі асиметрії зубних рядів ширина їх правих та лівих частин вимірюється від серединної лінії, утвореної піднебінним швом на верхній та вуздечці язика – на нижній щелепі.

Корекція аномалій зубних рядів передбачає застосування методів ортодонтії, хірургічної та ортопедичної стоматології, що призводять до розширення чи скорочення зубних дуг та правильної постановки зубів. Раціональний спосіб лікування визначається з урахуванням сукупності кількох факторів: змикання бічних зубів, причин аномалії (недорозвиненість базису щелепи або ін.), звуження зубної дуги, віку пацієнта (чи завершено період активного росту щелеп). Також враховується, чи можливо усунути аномалію лише методами ортодонтії, чи необхідно і доцільно підключати хірургічні та ортопедичні методи лікування тощо.

Ортодонтичне лікування

В даний час існує значна кількість різних систем ортодонтичних апаратів, що дозволяють з успіхом усувати багато аномалій зубних рядів. У дітей із молочним прикусом та під час прорізування постійних зубів відхилення усуваються за допомогою пластинкових апаратів із гвинтами. При рівномірному звуженні зубного ряду гвинт розміщують в області премолярів у середині зубної дуги, а при глибокому небі використовується пружина Коффіна.

Якщо звуження зубного ряду супроводжує протрузія верхніх фронтальних зубів, застосовується ортодонтичний пластинковий апарат з гвинтом, доповнений вестибулярною дугою. При розташуванні звуження передньому чи задньому сегменті зубного ряду гвинт встановлюється відповідно локалізації аномалії. За показаннями використовуються обмежувачі. У разі одностороннього звуження або зміщення кількох зубів застосовується асиметричне положення гвинта та розпил пластинки. При трапецієподібній формі зубного ряду (його ущільнення на фронтальній ділянці) використовується платівка з секторальним розпилом в області різців, а при укороченні передньої ділянки верхньої щелепи можливе застосування капп Шварца та Биніна.

При постійному прикусі вплив на аномалії зубних рядів здійснюється за допомогою незнімної апаратури (наприклад, дуги Енгля) та брекет-систем, за допомогою яких можна одночасно переміщати зуби вперед і надавати нормальне положення щодо їхньої власної осі. При укороченні бічних сегментів зубного ряду найчастіше буває недостатньо місця для іклів та премолярів через те, що перші моляри зміщені вперед. Для надання їм нормального положення показано використання платівки з секторальним розпилом, гвинтом і кламером на зуб, що зміщується. У подібних випадках одних ортодонтичних методів може виявитися недостатньо, тому доводиться вдаватися до видалення премоляра, через що лікування краще проводити відразу після прорізування постійних зубів.

Останнім часом все більшого поширення набувають незнімні дугові ортодонтичні апарати та лінгвальні брекети, які фіксуються з піднебінного боку коронок зубів. Будучи дуже функціональними, вони мають значні естетичні переваги, оскільки не видно оточуючим, що є важливим для пацієнтів, особливо в пубертатному періоді.

Ортопедичне лікування

При розширенні зубного ряду у пацієнта виникають щілини та проміжки між зубами. Усунення трьох і діастем з використанням ортодонтичних апаратів утруднено, оскільки виникнення таких аномалій зазвичай пов’язане зі збільшенням тіла щелепи або альвеолярного відростка. Проблему можна усунути протезуванням. Але якщо проміжки не надто значні і не викликають у пацієнта нарікань, ортопедичний та ортодонтичний вплив є необов’язковим.

Хірургічне лікування

У разі макродентії та скупченості зубів одне ортодонтичне лікування малоефективне. Для розміщення зубів у правильне положення зазвичай потрібно видалення 1-2 зубів, частіше премолярів, на місце яких переміщають аномально розташовані різці і ікла. Таке поєднання ортодонтичної і хірургічної стоматології часто застосовується у пацієнтів старшого віку, але якщо діагноз макродентія поставлений в період зміни зубів, можливе використання методу Хотца, при якому послідовно видалені молочні зуби дозволяють правильно розташовувати постійні зуби, що прорізаються. Своєчасне застосування цього методу часто дає можливість уникнути ортодонтичної допомоги або зробити її мінімальною.

Важливу роль у виправленні аномалій зубних рядів грає рання діагностика: що раніше розпочато лікувальні заходи, то більшого успіху, зазвичай, вдається домогтися. Найсприятливішим періодом для профілактики та лікування аномалій вважається дошкільний вік, який пов’язаний із формуванням молочного прикусу, пізніше терапія стає менш ефективною та потребує великих витрат. У разі своєчасного виявлення та лікування аномалій зубних рядів прогноз загалом сприятливий. Сучасні стоматологічні методи дозволяють виправляти більшість відхилень.

Профілактика виникнення аномалій зубних рядів полягає в усуненні їх можливих причин у пренатальному періоді та у перші роки життя дитини. Профілактичні заходи включають турботу про здоров’я матері та дитини, лікування хронічних та інфекційних захворювань, позбавлення від шкідливих звичок (смоктання пальців, предметів) тощо. Для раннього виявлення розвитку аномалій зубів рекомендується регулярно відвідувати стоматолога в рамках профогляду.