Гістамін відіграє важливу роль у розвитку плоду. Він легко проходить
плацентарний бар’єр, забезпечує нормальні умови для імплантації та розвитку зародка, оскільки
сприяє перетворенню клітин строми ендометрію на децидуальну тканину. Впливаючи на проникність мембран, він
регулює процеси обміну між матір’ю та плодом, органогенез. Тому до призначення антигістамінних
препаратів під час вагітності слід ставитись з особливою обережністю. У літературі є дані про
тератогенності антигістамінних препаратів Меклізин і циклізин можуть викликати у плода стеноз воротаря,
синдактилії, атрезію анального отвору, гіпоплазію легень, сечового міхура, нирок, гідроцефалію. Застосування
їх у ранні терміни вагітності викликало резорбцію плода. Доведено, що частота аномалій становить 5% (проти
1,5% у популяції). Прийом матір’ю дифенгідраміну незадовго до пологів може призвести до виникнення у дитини
генералізованого тремору, діареї через кілька годин після народження (прояв інтоксикації димедролом).
Якщо мати тривалий час приймала димедрол, у новонародженого може виникнути абстинентний синдром,
що виявляється занепокоєнням, підвищеною збудливістю, судомами.

Реферати та публікації на інші теми: ВАРТІСТЬ ДЕНЬГІВ

Модель протоколів INTERNET

Гіринг і вартість капіталу

. Аудит податку на додану вартість сільськогосподарських товарів.

РОЗРАХУНКИ В ІНВЕСТИЦІЙНІЙ СФЕРІ

Пов’язані записи