Апоплексія (розрив) яєчника

Апоплексія (розрив) яєчника супроводжується порушенням цілості його тканини та кровотечею в черевну порожнину. Зустрічається у 05-25% гінекологічних хворих.
Вагітність, менструація, статеве збудження завжди викликають гіперемію органів малого тазу і можуть спричинити апоплексію яєчника. Незначна кровотеча в яєчник при розриві фолікула спостерігається при овуляції і рідко супроводжується клінічними симптомами. При деяких порушеннях нейровегетативної та ендокринної систем підвищується секреція лютеїнізуючого гормону гіпофіза, що посилює фізіологічний крововилив у яєчник і може призвести до його апоплексії. Розвитку останньої сприяють застійна гіперемія, варикозне розширення або склероз судин, а також склеротичні зміни у стромі яєчника. Зміна судин та тканини яєчника є результатом попереднього патологічного процесу, найчастіше запалення придатків матки, нерідко пов’язаного з апендицитом. Кровотеча з яєчника передує утворенню гематоми в його тканинах, що викликає різкий біль, зумовлений підвищенням внутрішньооваріального тиску. Потім може статися розрив тканини яєчника. Навіть при невеликому отворі (не більше 1 см) розвивається значна кровотеча. Кровотеча може розпочатися з отвору, що залишився після попередньої овуляції. При мікроскопічному дослідженні виявляють характерні апоплексії яєчника осередки крововиливів у його тканини. Найчастіше вони спостерігаються у кірковій речовині. Апоплексії яєчника передують травма, фізична перенапруга, бурхливий або перерваний статевий знос. Однак апоплексія може статися і в стані повного спокою і навіть уві сні.
Апоплексія яєчника може спостерігатися у різні фази менструального циклу, проте найчастіше це буває в період овуляції або у стадії васкуляризації та розквіту жовтого тіла. Джерелом кровотечі є жовте тіло або його кіста. Не виключена можливість розриву жовтого тіла під час вагітності.
Апоплексія яєчника виникає, як правило, у жінок віком 20-35 років. Найчастіше уражається правий яєчник. Захворювання супроводжується внутрішньочеревною кровотечею та болем. Залежно від того, який із симптомів переважає, виділяють анемічну, больову та змішану форми захворювання.
Захворювання починається гостро. Внизу живота раптово з’являється дуже сильний біль, який локалізується, як правило, на боці ураження. Біль часто іррадіює у пряму кишку, стегно чи поперек. Під час огляду виявляють напругу передньої черевної стінки, різко виражений симптом подразнення очеревини. При перкусії черевної порожнини може визначатися рідина. Наявність її підтверджується також УЗД. При рясній кровотечі відзначають френікус-симптом, розвивається колапс. Приступ нерідко супроводжується нудотою та блюванням, а також непритомним станом. Температура тіла залишається нормальною.
При вагінальному дослідженні за наявності невеликої гематоми пальпують збільшений різко болючий яєчник кулястої форми і м’якої консистенції. При сильнішому крововиливі пальпують утворення, яке нагадує кісту яєчника. Матка, як правило, не збільшена. При значному крововиливі в черевну порожнину та подразненні очеревини пальпація матки та її придатків утруднена. Діагноз встановлюють на підставі даних анамнезу та огляду хворої. Велику допомогу у діагностиці надають такі методи, як УЗД, лапароскопія, пункція через задню частину склепіння піхви.
Анемічну форму апоплексії яєчника часто приймають за трубну вагітність, больову – за апендицит. Остаточний діагноз встановлюють, як правило, на операційному столі.
Апоплексія яєчника розвивається раптово, і натомість повного добробуту, частіше у середині менструального циклу. На відміну від трубної вагітності, затримки менструації та ознак вагітності у хворої немає. Зовнішня кровотеча, як правило, відсутня, реакція на хоріонічний гонадотропін негативна. На відміну від апендициту, температура тіла нормальна або субфебрильна, наростання лейкоцитозу не відзначається, ознаки подразнення очеревини виникають пізніше, ніж при апендициті. Апоплексія яєчника нерідко поєднується з трубною вагітністю, гострим апендицитом. Можлива також двостороння апоплексія яєчників. Тому під час операції обов’язково проводять огляд обох яєчників, маткових труб та червоподібного відростка. Прогноз за своєчасної операції сприятливий.
Лікування оперативне. При значній кровотечі в неясних випадках показана операція – черевосічення, резекція або ушивання яєчника. Яєчник слід видаляти лише при масивному крововиливі. При розриві жовтого тіла яєчник вшивають, не роблячи резекцію, інакше вагітність перерветься.