Артрит пальців

Артрит пальців – це запальний процес, що вражає п’ястково-фалангові, плюснефалангові та міжфалангові суглоби кінцівок. Артрит характеризується хворобливістю в місцях з’єднання фаланг пальців у спокої та при русі, набряклістю суглобів, обмеженням їх рухливості та зміною форми. Діагностика артриту пальців передбачає проведення комплексного лабораторного та інструментального обстеження: загального та біохімічного аналізу крові, рентгенографії пальців, МРТ. Лікування артриту пальців проводиться за допомогою медикаментозної терапії (антибіотиків, хондропротекторів, протизапальних засобів), фізіолікування, масажу, лікувальної гімнастики. При необхідності може виконуватися артропластика чи ендопротезування.

Артрит пальців – периферичний артрит, що протікає із запальними змінами дрібних суглобів кистей та стоп. Найчастіше артрит пальців не є самостійним захворюванням, а виступає вторинним синдромом у клініці ревматичних, метаболічних, інфекційних захворювань. При цьому частіше уражаються п’ястково-фалангові та міжфалангові суглоби кистей рук. У практичній ревматології артрит пальців рук у 3-5 разів частіше діагностується у жінок, що пов’язано з їх більшою зайнятістю ручною працею, підвищеним навантаженням на суглоби та високою частотою згинально-розгинальних рухів. Артрит пальців можна з повним правом віднести до соціально значущих проблем, оскільки захворювання найчастіше призводить до втрати професійних умінь, навичок самообслуговування та інвалідності.

Найчастіше дрібні суглоби уражаються при аутоімунних, інфекційно-алергічних процесах, метаболічних порушеннях та травмах. Імунокомплексні реакції лежать в основі розвитку ревматоїдного артриту. Безпосередній маніфестації захворювання може сприяти перенесена вірусна та бактеріальна інфекція (грип, кір, герпес, паротит, гепатит В, скарлатина, тонзиліт), стресова ситуація, переохолодження, вакцинація, фізіологічна гормональна перебудова, зумовлена ​​статевим дозріванням, вагітністю. Поразка суглобів пальців входить у симптомокомплекс артриту при подагрі (подагричний артрит) та псоріазі (псоріатичний артрит).

Посттравматичні артрити можуть бути наслідком різних спортивних та побутових травм (забитих місць, вивихів пальців, внутрішньосуглобових переломів пальців кисті та стопи, розривів зв’язок та сухожиль і ін.), оперативних втручань. Нерідко артрит пальців рук розвивається в осіб певних професій, зайнятих ручною працею (перукарів, ювелірів, швачок, кравців) та одержують мікротравми суглобів у процесі роботи. Артрит пальців ніг може бути пов’язаний з підвищеним тиском на суглоби при надмірній вазі та плоскостопості. Також цим різновидом захворювання часто страждають артисти балету, через що артрит пальців ніг отримав назву «хвороба балерин».

Розрізняють первинні та вторинні артрити. Залежно від провідної причини первинний артрит пальців може бути:

• інфекційним;
• обмінним;
• ревматоїдний;
• посттравматичним.

Вторинні поразки дрібних суглобів розвиваються і натомість перенесених алергічних, аутоімунних, соматичних захворювань. Найчастіше артрит пальців протікає на кшталт олиго- і полиартрита; у деяких випадках розвивається локальне запалення (моноартрит), наприклад, різартрит – артрит першого п’ястно-зап’ясткового суглоба.

Ревматоїдний артрит

При ревматоїдному артриті в запальний процес зазвичай виявляються залучені п’ястково-фалангові суглоби вказівного та середнього пальців рук, а також променево-зап’ясткові та ліктьові суглоби. При цьому відзначається симетричне ураження суглобів правої та лівої руки. Можливий розвиток артриту пальців ніг, а також колінних та гомілковостопних суглобів. Як правило, не уражається п’ястково-фаланговий суглоб 1-го пальця та дистальні міжфалангові суглоби.

Суглобові болі при ревматоїдному артриті мають тенденцію до посилення у другій половині ночі та під ранок при деякому ослабленні вдень. Суглоби виглядають опухлими; через ранкову скутість рухів хворі відчувають відчуття «тугих рукавичок на руках». При ходьбі виникають болі на підставі пальців ніг; на підошовних поверхнях дистальних фаланг утворюються болючі омозолілості.

Рухливість променево-зап’ясткових, п’ястково-фалангових і міжфалангових суглобів різко знижується: хворі, які страждають на артрит пальців, важко можуть виконувати повсякденні побутові рухи. Внаслідок порушення кровопостачання шкіра на кистях рук стоншується, стає сухою; відзначається атрофія м’язів рук. Активний та тривалий перебіг ревматоїдного артриту призводить до стійкої деформації пальців кистей: веретеноподібної припухлості, деформації типу «бутоньєрки» та «лебединої шиї», ульнарної девіації пальців з неповним вивихом у п’ястково-фалангових суглобах. До основних типів деформацій стоп відносяться “пальці у вигляді пазурів”, або молоткоподібні пальці. При залученні до запального процесу плюсневых суглобів розвивається вальгусна деформація стопи.

Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит частіше розвивається у пацієнтів, які мають псоріатичні прояви на шкірі та волосистій частині голови. Для артриту пальців при псоріазі характерно осьове запалення, яке характеризується напуханням усіх суглобів, чому пальці набувають сосископодібної форми. Шкіра над суглобами має багряно-синюшний відтінок. Як правило, при псоріатичному артриті суглоби уражаються несиметрично, тобто на одній руці чи нозі або різних пальцях. Ранкова скутість рухів відсутня; головним чином обмежено згинання суглобів.

Подагричний артрит

Для подагричного артриту найбільш типово ураження суглоба першого (великого) пальця стопи, рідше – кисті. Клінічні симптоми характеризуються подагричними атаками – гострими, несподіваними нападами нестерпних болів, набряканням суглобів, локальною гіпертермією, яскраво-червоним (червоним) забарвленням шкіри. Приступи продовжуються протягом декількох днів, потім раптово стихають, але через деякий час знову повторюються. Під шкірою суглобів, а також у підшкірно-жировій клітковині кінцівок визначаються жовтуваті безболісні вузлики діаметром 1-2 см (тофуси), що являють собою відкладення солей сечової кислоти. Під час чергової подагричної атаки тофуси можуть розкриватися із виділенням білої сирної маси.

Правильно визначити етіологічну форму артриту пальців під силу лише грамотному лікарю-ревматологу чи артролога. При первинному огляді звертається увага на зв’язок дебюту артриту з гострими чи хронічними захворюваннями пацієнта, кількість та симетричність ураження суглобів, наявність деформації, характер болю, позасуглобові прояви та інші клінічні ознаки. При необхідності пацієнт має бути проконсультований травматологом, алергологом-імунологом. Обов’язковий діагностичний комплекс включає проведення:

Біохімічне дослідження крові припускає визначення рівня сечової кислоти, СРБ, фібриногену, ревматоїдного фактора, сіалової кислоти, серомукоїду, кріоглобулінів, ЦВК та ін. Для підтвердження діагнозу та етіології артриту пальців важливе значення має дослідження синовіальної рідини.

При виникненні ревматоїдного, псоріатичного, подагричного артриту, що протікає з ураженням дрібних та великих суглобів кінцівок, проводиться комплексне патогенетичне та симптоматичне лікування, що включає медикаментозні та фізіотерапевтичні методи:

• Гравітаційна хірургія крові. З метою усунення загострення та продовження ремісії використовуються методи екстракорпоральної гемокорекції (лейкоцитаферез, кріоаферез, каскадна фільтрація плазми).
• Фармакотерапія. При артриті пальців призначається курсовий прийом нестероїдних протизапальних препаратів, кортикостероїдів, судинорозширювальних засобів, хондропротекторів, вітамінних комплексів та ін.
• Зовнішня терапія. Передбачає використання протизапальних мазей, проведення аплікацій димексиду, ручних та ножних лікувальних ванн.
• Фізіотерапія. У стадії ремісії підключається фізіотерапевтичне лікування (парафінотерапія, грязьові аплікації, магнітотерапія, діадинамотерапія, електрофорез, УВЧ), масаж, лікувальна гімнастика.

У багатьох випадках хворим з артритом пальців ніг показано ортезування та носіння ортопедичного взуття. При розвитку стійкого порушення функції та інвалідизуючих деформацій суглобів пальців може знадобитися хірургічне втручання – артропластика або ендопротезування п’ястково-фалангових суглобів, резекція молоткоподібної деформації пальців стопи та ін.

Прогноз перебігу артритів пальців неоднозначний; визначається особливостями первинного захворювання та тяжкістю місцевих змін суглобів. У результаті артриту пальців можливе повне одужання та відновлення всіх суглобових функцій. У важких або запущених випадках може статися деструкція та незворотна деформація суглобів, з їх подальшим анкілозуванням. Профілактичні заходи аналогічні попередженню причинно значущих захворювань та травм пальців кисті та стопи.