Аритмія

Причини виникнення аритмії

Аритмія, як і її численні форми, – одне з найпоширеніших захворювань сьогодні. Аритмією називають всі види порушень частоти ритму серця і його регулярності, порушення електричної провідності серця.

Серед форм аритмії виділяють прискорене серцебиття, коли його показник більше 90 ударів на хвилину, тобто тахікардію. Якщо ж серцебиття рідше норми, тобто 60 ударів на хвилину, то йдеться про таку форму аритмії, як брадикардія. Одна з форм аритмії – екстрасистолія, коли серцеві скорочення відбуваються у позачерговому порядку. Також досить широко поширена форма миготливої ​​аритмії, коли скорочення окремих м’язових волокон відбувається в хаотичному порядку.

Причини виникнення аритмії можуть бути самими різними – залежно від виду аритмії, хоча можна назвати і ряд причин, характерних для всіх видів – це, наприклад, куріння, зловживання алкоголем, сильні фізичні навантаження і постійні стреси.

Часто причиною аритмії стає порушення функції щитовидної залози, зумовленої патологічними процесами, що протікають в ній. Аритмію можуть викликати і деякі лікарські препарати, які використовуються для лікування легеневих патологій. Але найбільш поширеною причиною аритмії є неполадки в роботі серця, які мають органічне походження, тобто, пов’язані з якимись патологіями. Так, наприклад, аритмія може стати наслідком недостатності клапанів серця або ішемії. Нерідкі випадки, коли причини виникнення аритмії не виходить встановити.

Симптоми аритмії

Визначають аритмію з цілого ряду симптомів, які можуть проявлятися як у сукупності, так і поодиноко, а іноді і зовсім безсимптомно, і в цьому випадку аритмію можна визначити тільки лише по електрокардіограмі. Найчастіше на аритмію вказує відчуття яскравого серцебиття, порушення, завмирання серцебиття, а також запаморочення, слабкість, непритомність. Непритомність і запаморочення вказують набрадікардію, а дискомфорт і завмирання серцевого ритму, а також відчуття тяжкості в області серця можуть говорити про синусової аритмії.

Аритмію можна залишати без лікування, оскільки вона може ускладнитися цілою низкою проблем. Зокрема, будь-яка аритмія ускладнюється фібриляцією і тріпотінням шлуночків, що саме по собі небезпечно і може призвести до летального результату. Перебіг цього процесу досить швидке, і вже в перші миті з’являється запаморочення, різка слабкість, за ними слід непритомність, пацієнт втрачає свідомість. Такий стан супроводжується судомами і мимовільним сечовипусканням, тиск і пульс не прослухується, відбувається зупинка дихання. У цей момент лікар констатує розширення зіниць і стан клінічної смерті.

Якщо аритмією страждає пацієнт зі стенокардією або мітральнимстенозом, то при тахіаритмії після виникнення задишки може стрімко розвинутися набряк легенів. Асистолія і артіовенкулярная блокада часто ускладнюється нападами втрати свідомості, які виникають через різкі серцевих викидів тиску, внаслідок чого кровопостачання головного мозку зменшується. Миготлива аритмія досить часто чревата мозковим інсультом.

Методи діагностики аритмії і прогноз

Діагностується аритмія спочатку фахівцем-кардіологом або терапевтом на підставі аналізу скарг хворого, а також показань пульсу і ритму серця. Після визначення початкових симптомів, діагностика триває за допомогою інструментів – електрокардіограми та ЕКГ-моніторування, а також інвазивними методами. Електрокардіограма і моніторування виявляє порушення ритму серця, причому метод вибирається залежно від того, який характер – тимчасовий або постійний – носить аритмія. Якщо аритмія виникає внаслідок органічних причин, то для їх виявлення використовують Ехо-КГ, а також стрес Ехо-КГ. Часто використовують і цілий ряд допоміжних тестів і методів – як проби з навантаженням, так і фармакологічні проби.

Лікування аритмії безпосередньо залежить від того, який вид порушення серцевого ритму діагностовано, які причини розвитку аритмії встановлені, а також від того, в якому стані знаходиться пацієнт. В особливо важких випадках може знадобитися не тільки медикаментозне, а й кардіохірургічне лікування, а в якихось випадках достатньо провести лікування безпосередньо основного захворювання, що стало причиною аритмії.

Навіть після вибору лікування, воно постійно коригується на підставі показань електрокардіограми. У лікуванні аритмії використовують препарати противоаритмической спрямованості, які поділяються на чотири класи. До першого класу відносяться препарати, які блокують натрієві канали і стабілізують мембрану: хінідин та аймалін, дизопірамід, лідокаїн та мексілетін, а також пропафенон, аллапинин, енкаінід і багато інших. До другого класу відносяться?-Адреноблокатори – метопролол, пропранолол, надолол та інші. Препарати третього класу блокують калієві канали і збільшують реполяризацію – ібутилід, соталол, бретилій та інші. Препарати четвертого класу блокують кальцієві канали: верапаміл і дилтіазем. Існують і немедикаментозні методи лікування аритмії. Зокрема, це електрокардіостимуляція, хірургія на відкритому серці, а також установка кардіовертера-дефібрилятора, однак такі методики можуть запропонувати лише в спеціалізованих відділеннях і навіть клініках.

Прогноз для аритмії неоднозначний: окремі види аритмії, що не мають органічного характеру, тобто не мають своєю причиною патологію серця, не загрожують життю і навіть здоров’ю пацієнта – до таких видів відносяться екстрасистолії нежелудочковие або екстрасистоли шлуночків. А така форма, як миготлива аритмія, часто супроводжується найсильнішими ускладненнями, які створюють загрозу для життя – наприклад, важка серцева недостатність або ішемічний інсульт. Є й дуже важкі форми аритмії, такі як фібриляція шлуночків і тріпотіння. Прогнози таких форм аритмії вкрай неоптимістичні: у цьому випадку потрібна термінова реанімація.

Будь-яка форма аритмії вимагає лікування, причому самолікування тут повністю виключено. Тому дуже важливо приділити увагу профілактичним заходам. Основним з таких заходів з профілактики аритмії є, звичайно, своєчасне лікування патологій серця, які завжди супроводжуються порушеннями провідності і серцевого ритму в тій чи іншій мірі. Пацієнту важливо захистити себе від зовнішніх причин, здатних викликати аритмію – таких, як стреси, гарячкові стану, електролітного дисбалансу та інтоксикацій. Крім того, бажано виключити з ужитку кофеїн та інші стимулюючі речовини, а також тютюнопаління та вживання алкоголю. Ні в якому разі не можна підбирати препарати для лікування аритмії самостійно.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.