Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5

Головна unsorted Асфіксія новонародженого

Асфіксія новонародженого

Асфіксія новонародженогоце патологія раннього неонатального періоду, обумовлена ​​порушенням дихання та розвитком гіпоксії у дитини, що народилася. Асфіксія новонародженого клінічно проявляється відсутністю самостійного дихання дитини на першу хвилину після народження чи наявністю окремих, поверхневих чи судомних нерегулярних дихальних рухів при збереження серцевої діяльності. Новонароджені з асфіксією потребують проведення реанімаційних заходів. Прогноз при асфіксії новонародженого залежить від тяжкості патології, своєчасності та повноти надання лікувальних заходів.

Загальні відомості

Із загальної кількості новонароджених асфіксія діагностується у 4-6% дітей. Тяжкість асфіксії обумовлена ​​ступенем порушення газообміну: накопичення вуглекислоти та нестачі кисню в тканинах та крові новонародженого. За часом розвитку асфіксія новонароджених буває первинною (внутрішньоутробною) та вторинною (позаутробною), що виникла в першу добу після народження. Асфіксія новонароджених є грізним станом і є однією з найчастіших передумов мертвороження або неонатальної смертності.

Асфіксія новонародженого

Причини

Асфіксія новонароджених є синдромом, що розвивається внаслідок порушення перебігу вагітності, захворювань матері та плода. Первинна асфіксія новонародженого зазвичай пов’язана з хронічною або гострою внутрішньоутробною недостатністю кисню, обумовленою:

Причинами вторинної асфіксії новонародженого, як правило, є порушення мозкового кровообігу дитини або пневмопатії. Пневмопатії є перинатальними неінфекційними захворюваннями легень, що зумовлені неповним розправленням легеневої тканини; проявляються ателектазами, набряково-геморагічним синдромом, хворобою гіалінових мембран.

Фактори ризику

Розвитку асфіксії новонародженого сприяє наявність у вагітної:

Патогенез

Незалежно від етіології дихальних розладів при асфіксії новонародженого, у його організмі розвиваються патогенетично однакові порушення метаболізму, мікроциркуляції та гемодинаміки. Ступінь тяжкості асфіксії новонародженого визначається тривалістю та інтенсивністю гіпоксії. При нестачі кисню відбувається розвиток респіраторно-метаболічного ацидозу, що характеризується азотемією, гіпоглікемією, гіперкаліємією (потім гіпокаліємією). При дисбалансі електролітів наростає клітинна гіпергідратація.

Гостра асфіксія немовлят характеризується зростанням обсягу циркулюючої крові за рахунок еритроцитів; асфіксія, що протікає і натомість хронічної гіпоксії – гиповолемией. Це призводить до згущення крові, збільшення її в’язкості, підвищення агрегації тромбоцитів та еритроцитів. При таких мікроциркуляторних зрушеннях у новонародженого страждають головний мозок, нирки, серце, надниркові залози, печінка, в тканинах яких розвиваються набряк, ішемія, крововиливи, гіпоксія. У результаті виникають порушення центральної та периферичної гемодинаміки, знижується ударний та хвилинний обсяг викиду, падає АТ.

Асфіксія новонародженого

Симптоми асфіксії новонародженого

Визначальними критеріями асфіксії новонародженого є дихальні розлади, які ведуть порушення гемодинаміки, серцевої діяльності, м’язового тонусу і рефлексів. За тяжкістю проявів в акушерстві та гінекології розрізняють 3 ступені асфіксії новонароджених з оцінкою в балах за 10-бальною шкалою (методикою) Апгар протягом першої хвилини після народження:

  • 6-7 балів – легка;
  • 4-5 балів – середня;
  • 1-3 бали – важка.

Оцінка за шкалою Апгар 0 балів розцінюється як клінічна смерть. Критеріями оцінки тяжкості асфіксії новонароджених є серцебиття, дихання, забарвлення шкіри, вираженість тонусу м’язів та рефлекторної збудливості (п’яткового рефлексу).

При легкому ступені асфіксії перший вдих новонароджений робить на першій хвилині після народження, у дитини вислуховується ослаблене дихання, виявляється акроціаноз, ціаноз носогубної ділянки, знижений тонус м’язів. Асфіксія новонародженого середньої тяжкості характеризується вдихом на першій хвилині, ослабленим регулярним чи нерегулярним диханням, слабким криком, брадикардією, зниженим м’язовим тонусом та рефлексами, синюшністю шкіри обличчя, стоп та кистей, пульсацією пуповини.

Тяжкій асфіксії новонароджених відповідає нерегулярне дихання або апное, відсутність крику, рідкісне серцебиття, арефлексія, атонія або виражена гіпотонія м’язів, блідість шкіри, відсутність пульсації пуповини, розвиток надниркової недостатності. У першу добу життя у новонароджених з асфіксією може розвиватися постгіпоксическій синдром, що проявляється ураженням ЦНС – порушенням мозкового кровообігу та ліквородинаміки.

Діагностика

Асфіксія діагностується у першу хвилину життя новонародженого з урахуванням наявності, частоти та адекватності дихання, показників серцебиття, м’язового тонусу, рефлекторної збудливості, забарвлення шкіри. Окрім зовнішнього огляду та оцінки тяжкості стану новонародженого за шкалою Апгар, діагноз асфіксії підтверджується дослідженням кислотно-основного стану крові.

Методи неврологічного обстеження та УЗД головного мозку (ультрасонографія) спрямовані на диференціювання гіпоксичного та травматичного пошкодження ЦНС (великих субдуральних, субарахноїдальних, внутрішньошлуночкових крововиливів та ін.). Для новонароджених із гіпоксичним ураженням ЦНС характерна відсутність осередкової симптоматики та підвищена нервово-рефлекторна збудливість (при тяжкій асфіксії – пригнічення ЦНС).

Виходжування новонародженого

Лікування асфіксії новонароджених

Новонароджені з асфіксією потребують екстреного реанімаційного посібника, спрямованого на відновлення дихальної функції та серцевої діяльності, корекції розладів гемодинаміки, метаболізму, електролітного обміну.

  • Асфіксія легкої та середньої тяжкості. Проводиться аспірація вмісту з носоглотки, порожнини рота та шлунка; допоміжна вентиляція легень масковим способом; введення в пуповинну вену 20% розчину глюкози та кокарбоксилази за вагою. Якщо при асфіксії новонародженого середньої тяжкості спонтанне дихання після проведених заходів не відновилося, проводиться інтубація трахеї, аспірація вмісту дихальних шляхів, налагоджується апаратна ШВЛ. Додатково внутрішньовенно вводиться розчин гідрокарбонату натрію.
  • Тяжка асфіксія. Вимагає проведення ШВЛ при брадикардії або асистолії – непрямого масажу серця, введення глюкози, стероїдних гормонів, вітамінів, вазоконстрикторів, глюконату кальцію. Реанімація недоношених новонароджених із асфіксією дещо відрізняється від схеми реанімаційних заходів у доношених дітей.

Надалі новонароджені, які перенесли асфіксію, потребують інтенсивного спостереження та терапії: кисневої підтримки, краніоцеребральної гіпотермії, інфузії розчинів, вітамінів, симптоматичного лікування. Новонароджені з легкою асфіксією поміщаються в кисневий намет; із середньою та важкою – у кувез. Питання про годівлю та її методи вирішується, з стану новонародженого. Після виписки з пологового будинку дитині, яка перенесла асфіксію, потрібне спостереження невролога.

Прогноз

Найближчий та віддалений прогноз визначається тяжкістю асфіксії новонародженого, повнотою та своєчасністю лікувального посібника. Для оцінки прогнозу первинної асфіксії проводиться оцінка стану новонародженого за показниками шкали Апгар через 5 хвилин після народження. При збільшеній оцінці прогноз життя розглядається як сприятливий. На першому році життя у дітей, що народилися в асфіксії, нерідко відзначаються синдроми гіпер- та гіпозбудливості, гіпертензійно-гідроцефальна або судомна перинатальна енцефалопатія, діенцефальні (гіпоталамічні) порушення. У частини дітей можливий летальний кінець від наслідків асфіксії.

Профілактика

В наш час акушерство та гінекологія приділяють велику увагу здійсненню ефективних заходів профілактики патології новонароджених, у тому числі асфіксії новонароджених. Заходи щодо запобігання розвитку асфіксії новонародженого включають своєчасну терапію екстрагенітальних захворювань у вагітної, ведення вагітності з урахуванням наявних факторів ризику, проведення внутрішньоутробного моніторингу стану плаценти та плода (допплерографії матково-плацентарного кровотоку, акушерського УЗД).

Профілактикою повинна займатися і сама жінка, відмовившись від шкідливих звичок, дотримуючись раціонального режиму, виконуючи розпорядження акушера-гінеколога. Профілактика асфіксії новонародженого під час пологів вимагає надання грамотної акушерської допомоги, попередження гіпоксії плода під час пологів, звільнення верхніх дихальних шляхів дитини відразу після її народження.