ASIA-синдром

ASIA-синдром – Це комплекс аутоімунних реакцій, що розвиваються у схильних осіб у відповідь на введення в організм речовин-ад’ювантів. Включає такі нозології як силіконоз, макрофагальний міофасціїт, поствакцинальний синдром та ін. Різні форми синдрому мають загальні прояви: артралгію, міалгію, васкуліт, невмотивований субфебрилітет, хронічну втому. Діагноз встановлюється на підставі попереднього анамнезу, актуальних клінічних та біохімічних показників крові, наявності антитіл, даних HLA-типування, біопсії. Лікування проводиться НПЗЗ, глюкокортикоїдами, цитостатиками.

ASIA-синдром (аутоімунний синдром, викликаний ад’ювантами) вперше описаний ізраїльським імунологом І. Шонфельдом у 2011 р. Друга, епонімічна назва патології – синдром Шонфельда. Захворювання є предметом невгамовних дискусій у науковому співтоваристві. До теперішнього часу не вироблено чітких критеріїв і не представлено незаперечних доказів його існування, а саму нозологію не включено до МКБ-10. Шонфельда та його послідовників звинувачують у антиприщепній пропаганді. Водночас описано вже понад 4 тис. клінічних випадків ASIA-синдрому, йому присвячено десятки статей та обговорень на міжнародних конгресах.

Розвиток ASIA-синдрому пов’язують із потраплянням в організм ад’ювантів та виникненням гіперергічної імунної відповіді. Ад’юванти – це хімічні речовини, які здатні посилювати і пролонгувати антигенспецифічну імунну реакцію, але не повинні мати власну імунореактивність. Як такі сполуки в сучасній фармакоіндустрії найчастіше використовуються солі алюмінію, кремнію, сквален, силікон, багато інших компонентів, що входять до складу вакцин, імплантів, філерів.

Згідно з сучасними уявленнями, ASIA-синдром розвивається в результаті наявності індивідуальної генетичної схильності, обумовленої носійством певних мутацій HLA-генів (HLA-DRB1, HLA-DRB4, HLA-DQA1, HLA-DQB1 та ін.). Безпосередніми причинами ASIA-синдрому називають:

• Імунізацію. Питання, чи здатні ад’юванти вакцин викликати аутоімунні розлади, є дуже спірним. З одного боку, існують дослідження, які достовірно спростовують зв’язок вакцинації з ВКВ, розсіяним склерозом, ЦД, іншими аутоімунними патологіями. Тим часом прихильники ASIA-синдрому вказують на наявну залежність між вакцинацією проти ВПЛ, гепатиту В, грипу та інших інфекцій та розвитком аутоімунних реакцій.
• Імплантацію силіконових протезів. Силіконові імпланти, що використовуються для збільшення грудей, сідниць, гомілок, мають певну імуногенність, викликаючи підвищення рівня СРБ, РФ, прозапальних факторів, аутоантитіл. Місцеві реакції представлені відторгненням імпланту або формуванням фіброзної капсули. Останніми роками дедалі частіше говорять про хворобу грудних імплантів, хоча не всі фахівці визнають факт її існування.
• Ін’єкції гіалуронової кислоти. Описано клінічні спостереження, коли підшкірне введення гіалуронової кислоти самостійно або в комплексі з акриловими гідрогелями викликало розвиток колагенозів, аутоімунних тиреопатій.
• Татуаж. Деякі пігменти, що містяться в барвниках для перманентного макіяжу, здатні викликати системні реакції типу васкуліту, нефротичного синдрому, гранулематозного ураження легень.

Механізм виникнення ASIA-синдром недостатньо вивчений. Передбачається, що ад’юванти викликають імунологічні реакції кількома шляхами. Будучи за своєю природою не імуногенними, ці допоміжні речовини сприяють депонуванню антигенів, з якими вони пов’язані, у місці введення та пролонгованого синтезу антитіл. Деякі ад’юванти стимулюють вироблення прозапальних факторів: цитокінів, хемокінів, інтерлейкінів (IL-1β, IL-4, IL-6, IL-12, IL-18), які підтримують хронічну запальну реакцію.

Крім цього ад’юванти здатні індукувати гуморальний імунітет за рахунок стимуляції Th2-лімфоцитів. Нарешті, ад’юванти можуть безпосередньо активувати головний комплекс гістосумісності у генетично схильних осіб.

Термін «ASIA-синдром» поєднує в собі групу самостійних синдромів, що мають власні причини та клінічні прояви. Загальним критерієм для них є передбачуваний зв’язок із введенням в організм ад’ювантних речовин, які провокують аутоімунну реакцію. Розрізняють 5 форм ASIA-синдрому.

1. Силіконоз. Виникає менш ніж у 1% протягом 6-15 років після встановлення імплантату. Розриви імплантів та міграція гелю збільшують ризик виникнення аутоімунних патологій. Сполуки кремнію, присутні в силіконових протезах, можуть сприяти розвитку саркоїдозу шкіри та легень, ревматоїдного артриту, хвороби Шагрена, системного васкуліту.

2. Поствакцинальний феномен. Пов’язують із присутністю у вакцинних препаратах таких ад’ювантів, як гідроксид алюмінію. До проявів ASIA відносять:

• синдром Гійєна-Барре, що розвивається після введення протигрипозної та протигепатитної вакцини;
• ревматоїдний артрит на тлі імунізації проти кліщового енцефаліту, грипу;
• ВКВ, асоційовану з імунізацією проти ВПЛ, краснухи, кору, туберкульозу, гепатиту Ст.

3. Макрофагальний міофасціальний синдром. Вважається, що сплеск захворюваності на макрофагальний міофасцііт асоційований з переходом до масового введення вакцин у дельтоподібний м’яз і чотириголовий м’яз стегна. Цим пояснюється типова локалізація місцевого запалення, специфічні гістологічні знахідки (відкладення гідроксиду нанокристалів алюмінію). Зазначається у пацієнтів після вакцинації щодо гепатиту А, В, правця.

4. Синдром “хворої будівлі”. Про цей феномен говорять у тому випадку, якщо не менше 20% людей відчувають схожі патологічні симптоми при знаходженні в одному приміщенні. Найчастіше виникає у офісних працівників, іноді у мешканців одного будинку. Серед найчастіших скарг – сльозотеча, закладеність носа, свербіж та сухість шкіри, сонливість. Припускають, що даний варіант ASIA-синдрому пов’язаний з хімічними речовинами, що використовуються в системах для кондиціювання повітря, можливо антигенами плісняви, фталатами.

5. Синдром війни у ​​Перській затоці. Вперше зафіксовано у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях у цьому регіоні в 1991 р. Причиною даного синдрому, що супроводжувався м’язовими та суглобовими болями, атаксією, цефалгією, лихоманкою, шкірними висипаннями, розладами шлунково-кишкового тракту, порушеннями сну, вважають багаторазові. стресом та підвищеними фізичними навантаженнями.

Ознаки ASIA-синдрому можуть розвиватися у широкі терміни – від 2-х днів до 20 і більше років після передбачуваного впливу (імунізації, аугментаційної маммопластики, введення гіалуронової кислоти, тутуажу). Ранні скарги неспецифічні, включають незрозумілу слабкість, персистуючий субфебрилітет, артралгії різної локалізації або поліартрит, біль у м’язах та хребті. Надалі наростає астенія, може турбувати безсоння, задишка.

Деякі пацієнти з різними варіантами ASIA-синдрому скаржаться на появу геморагічного висипу на шкірі, сухості у роті, випадання волосся, ламкість нігтів. Іноді є феномен Рейно. Можливий розвиток синдрому подразненого кишечника. У пізні терміни може спостерігатися амнезія, когнітивне зниження, як наслідок демієлінізації.

Відмінною особливістю ASIA-синдрому є регрес більшості клініко-лабораторних проявів після видалення провокуючого агента (силікону, пігменту та інших).

Від моменту появи перших ознак синдрому Шонфельда до його діагностики минають роки та десятиліття. Весь цей час хворі одержують неадекватне лікування, переносять часті госпіталізації, страждають від зниження якості життя. ASIA-синдром може призводити до маніфестації різних аутоімунних патологій: системного васкуліту, ревматоїдного артриту, ВКВ, хвороби Шегрена, розсіяного склерозу. Тривала присутність ад’ювантів в організмі (наприклад, силіконових імплантів) супроводжується постійною стимуляцією імунних реакцій, що є ризиком фактора виникнення псевдолімфоми, а також неходжкінської лімфоми.

Обстеженням та спостереженням пацієнтів із проявами ASIA-синдрому займаються лікарі-імунологи, ревматологи. В даний час для діагностики цієї патології запропоновані спеціальні критерії. До обов’язкових критеріїв відносяться:

• зв’язок симптомів із зовнішніми впливами (інфекція, імунізація, введення силікону);
• м’язовий синдром (міалгія, міозит, парези);
• суглобовий синдром (артралгії, артрити);
• астенія (втома, слабкість, порушення сну);
• психопатологічні прояви (розлад пам’яті, когнітивний дефіцит);
• пірексія;
• ксеростомія.

Малі критерії ASIA-синдрому включають виявлення Ат до передбачуваного ад’юванту, специфічних HLA-галотипів, ознак системних захворювань, інші прояви (СРК).

1. Дослідження показників крові. У крові збільшено ШОЕ, визначається позитивний СРБ, підвищений рівень фібриногену, ЛДГ, ЛФ. Часто виявляються маркери аутоімунних захворювань (anti-CCP, антинуклеарний фактор, Ат до dsДНК, РФ, Ат до антигену Sm та ін).
2. Біопсія тканин. Досліджуються біоптати шкіри, м’язів, судин, лімфовузлів, іноді внутрішніх органів. В осередку введення ад’юванту розвивається характерна гістологічна картина імунного запалення: лімфогістіоцитарна інфільтрація тканин, склероподібні та гранулематозні зміни.
3. Інструментальні дослідження. Для оцінки цілісності грудних імплантів виконується УЗД молочних залоз, у разі потреби – МРТ-контроль. При поразці внутрішніх органів призначається УЗД нирок, КТ легень. При синдромі Рейно проводиться капіляроскопія.

Для усунення патологічних симптомів необхідно елімінувати провокуючий фактор (видалити імпланти та філери, відмовитися від використання кондиціонера, змінити місце роботи/проживання). З метою усунення симптоматики використовуються нестероїдні протизапальні засоби (німесулід, еторикоксиб, ібупрофен). При необхідності до схеми базисної протизапальної терапії додають пульс-терапію метилпреднізолоном, пеніциламін, антиметаболіти (метотрексат).

Кореляційна залежність ASIA-синдрому від введення ад’ювантів потребує подальшого вивчення та визнання медичною спільнотою. Сьогодні вплив ад’ювантів на розвиток системних захворювань залишається недоведеним. Клініка ASIA-синдрому часто зникає після усунення тригера. Тим не менш, FDA рекомендує пластичним хірургам виявитися від імплантації грудних протезів із силіконовим гелем через їх високу імуногенність на користь імплантів із сольовим розчином. Перед медичними маніпуляціями, пов’язаними із запровадженням сторонніх речовин, необхідне проведення ретельного імунологічного обстеження пацієнтів.