Астереогноз

Астереогноз – це втрата тактильного гнозису, нездатність ідентифікувати предмети на дотик. Залежно від локалізації дефекту може бути повною неможливістю встановити будь-які якості предмета чи впізнаванням окремих його властивостей (форми, величини, ваги, текстури) при нездатності об’єднати в цілісний образ. Розлад стереогнозу виявляється під час тестів на дотикальне впізнавання предметів. Патоморфологічна основа встановлюється під час проведення МРТ/КТ мозку. Проводиться медикаментозне лікування первинного захворювання, заняття з нейропсихологом, за показаннями – нейрохірургічне втручання.

Астереогнозія (тактильна предметна агнозія) – різновид тактильної агнозії, при якій пацієнт втрачає здатність впізнавати предмети при їх обмацуванні із заплющеними очима. Порушення стереогностичного почуття вивчається в рамках нейропсихології, найчастіше зустрічається у клініці неврологічних та психіатричних захворювань. При істинному, чи первинному, астереогнозе пропріорецепція збережена, при хибному (вторинному) випадає дотик і м’язово-суглобова чутливість кінцівки. Може поєднуватись з іншими видами агнозії, апраксією, афазією.

Первинне порушення тактильного розпізнавання об’єктів виникає при органічних ураженнях тім’яних відділів церебральної кори: нижньої тім’яної часточки і надкрайової звивини. Є поодинокі повідомлення про можливу зацікавленість передніх відділів мозолистого тіла та таламічної області. Поширеними захворюваннями, у яких розвивається астереогноз, виступають:

Помилковий астереогноз викликається ураженням шляхів пропріоцептивного сприйняття на кірковому (задня центральна звивина), спинальному, периферичному рівні. Додатковими причинами можуть бути травми шийного відділу спинного мозку, розсіяний склероз та інші ураження. Дефекти стереогнозу також характерні для дітей із церебральним паралічем.

Стереогноз, або здатність тактильного впізнавання предметів, здійснюється тім’яною корою обох півкуль головного мозку. Тактильне подразнення сприймається механорецепторами шкіри, по сенсорним нейронам імпульси передаються в задні роги спинного мозку, звідки по висхідних колатераля досягають перемикачових ядер довгастого мозку. Медіальним лемнісковим шляхом імпульсація надходить у проекційні ядра таламуса, звідки проводиться в тім’яну кору, де відбувається обробка сигналів, і формується почуття дотику.

Механізм розвитку астереогнозу пов’язані з розладом тактильного сприйняття об’єктів чи порушенням аналізу та узагальнення шкірно-кінестетичних імпульсів, що у кірковий кінець аналізатора. При лівій локалізації патологічного вогнища астереогноз розвивається у правій руці, правостороннє ураження призводить до білатерального зниження тактильної чутливості.

Крім цього, при інтактності задньої центральної звивини (ЗЦІ) хворому доступний аналіз (розпізнавання на дотик окремих характеристик об’єкта), але недоступний синтез цих відчуттів у цілісний образ. При поразці ЗЦИ, порушенні периферичної чутливості та патології провідних шляхів розвивається повне відчутне невпізнання предмета, у т. ч. його окремих властивостей.

Розлади предметного гнозису класифікують з урахуванням процесів, що випадають (сукцесивний аналіз, симультанний синтез). Розрізняють астереогноз:

• істинний (первинний) – всі види чутливості у руці збережені, але порушена здатність синтезувати в єдиний цілісний образ;
• хибний (вторинний, стереоанестезія) – порушені дотик та пропріорецепція.

Приватними видами астереогнозу є:

• анхілогнозія (тактильна агнозія текстури об’єкта) – неможливість визначити матеріал, з якого виготовлений предмет, та його характеристики: м’якість-твердість, гладкість-шорсткість;
• аморфогнозія – складнощі з визначенням форми предмета на дотик;
• тактильна алексія, або дермоалексія – невпізнання букв, фігур, цифр, інших символів, «накреслених» на шкірі;
• тактильна амнестична афазія – нездатність назвати обмацуваний об’єкт при правильному описі його властивостей.

Предметна тактильна агнозія довго не може помічати хворим, оскільки серйозно не порушує його звичну життєдіяльність. Однак згодом сам пацієнт та його оточення помічають труднощі у розпізнаванні добре знайомих предметів, якщо вони обмацуються «наосліп», без зорового контролю.

В одних випадках при астереогнозі може страждати на розрізнення окремих ознак об’єкта. Такі хворі не можуть сказати, з чого зроблений той чи інший предмет (з тканини, паперу, металу, дерева, пластмаси), якої він форми (круглий, квадратний, трикутний), якої величини і ваги (великий-маленький, важкий-легкий) .

В інших випадках, незважаючи на збереження дотику, термо- та пропріорецепції та правильний опис окремих характеристик предмета, пацієнт не може поєднати свої відчуття в єдину картину. Ложку він приймає за олівець чи зубну щітку, ключ – за ніж чи монету. При помилковій астереогнозії предмети не пізнаються на дотик через відсутність всіх видів чутливості: дотику, температури, вібрації, болю та ін.

У клінічній картині провідного синдрому астереогноз часто поєднується з кінестетичною апраксією, пальцевою агнозією та аферентною моторною афазією. Також можливий розвиток акалькулії, тактильної алексії, аграфії, синдрому Герстмана.

Астереогноз розвивається не сам по собі, а в рамках серйозних нервово-психічних розладів, що супроводжуються порушенням гемо- та ліквородинаміки, здавленням мозку, демієлінізацією структур ЦНС та ін. Прогресування цих процесів може призвести до інвалідних наслідків або смерті. Іноді нейропсихологічні синдроми, включаючи тактильну предметну агнозію, є ранніми маркерами церебрального ураження, тому не повинні ігноруватися хворими та їхніми родичами.

Обстеження пацієнтів з астереогнозом проводиться нейропсихологами разом із лікарями-неврологами. У діагностичному процесі використовуються клінічні методи, нейровізуалізаційні дослідження, нейропсихологічні тести:

1. Неврологічний огляд. В рамках клінічного обстеження проводять тести периферичних відчуттів: визначення тактильної, вібраційної, больової, температурної чутливості, м’язово-суглобового відчуття. Результати діагностики дозволяють отримати первинну інформацію про стан рецепторного апарату, провідних шляхів, кіркової частини тактильного аналізатора.
2. Нейропсихологічні випробування. Для діагностики астереогнозу виконується низка проб. Пацієнта просять заплющити очі, йому в руку вкладають відомий предмет (ключ, монету, скріпку) і пропонують дізнатися предмет на дотик. За наслідками тесту встановлюють вид порушення тактильного гнозису. Також використовується проба Ферстера («що намальовано на руці?»), проба з дошками Сегана (впізнавання форми) та ін.
3. Інструментальні методи нейровізуалізації. Для визначення локалізації ураження у головному мозку призначається комп’ютерне чи магнітно-резонансне томографічне дослідження. За потреби проводиться УЗД артерій голови, МРТ церебральних судин, МР-мієлографія.

При порушенні дотикового сприйняття предметів терапія підбирається відповідно до виявленої причини. Як правило, курс складається із медикаментозної підтримки, нейропсихологічної корекції, фізичної реабілітації. За потреби здійснюється нейрохірургічне втручання.

Відновлення предметного гнозису залежить від безлічі факторів: причини та тяжкості первинного захворювання, своєчасності та повноти проведеного лікування, віку та преморбідного стану пацієнта. У молодих пацієнтів, які перенесли закриту травму голови, енцефаліт, астереогноз зникає в міру лікування та реабілітації. Потенційно невиліковні нейродегенеративні патології практично не залишають шансів на повне відновлення.

Профілактика астереогнозу пов’язана із запобіганням ураженням головного мозку, особливо тім’яної області: ЧМТ, нейроінфекцій, судинних катастроф, перинатальних ушкоджень. При підозрілих симптомах потрібна негайна консультація невролога.