Астигматизм у дітей

Астигматизм у дітей – це рефракційне порушення зору, що супроводжується зміною сферичності рогівки або кришталика та їх заломлюючих властивостей. Астигматизм у дітей може викликати зниження зору, запаморочення, мігренеподібний головний біль, косоокість. Діагностика астигматизму вимагає обстеження дітей офтальмологом: проведення скіаскопії, авторефрактометрії, визначення ступеня астигматизму за допомогою циліндричних лінз, кератометрії, комп’ютерної топографії рогівки, перевірки гостроти зору, та ін.

Астигматизм у дітей – дефект заломлюючих середовищ ока, що призводить до нечіткості, розмитості зображення видимого об’єкта. Термін “астигматизм” у дослівному перекладі з латинського означає “відсутність точки фокусу”. При астигматизмі у дітей в результаті неправильної кривизни рогівки (рідше кришталика) промені, що виходять з однієї точки, не можуть знову зібратися в одному фокусі на сітківці, внаслідок чого зображення предмета постає нерізким і розпливчастим. Астигматизм того чи іншого ступеня зустрічається практично у кожної дитини, проте для 90% дітей характерна її невелика ступінь (менше 1 дптр), що не впливає на гостроту зору. Водночас у 10% дітей астигматизм потребує спеціальної офтальмологічної корекції. Астигматизм у дітей часто супроводжується короткозорістю або далекозорістю.

Найчастіше астигматизм в дітей віком носить спадковий характері і зумовлений генетично. І тут у дитини має місце вроджене порушення сферичності рогівки чи кришталика. Астигматизм високого ступеня у дітей може супроводжувати альбінізм, вроджений пігментний ретиніт, алкогольний синдром плода.

Придбаний астигматизм у дітей зустрічається при рубцях рогівки, перенесених операціях і травмах ока, підвивиху кришталика, що супроводжується розривом цинової зв’язки. Нерідко астигматизм у дітей розвивається внаслідок патології зубощелепної системи, що викликає деформацію стінок очної ямки. При астигматизмі в дітей віком можуть виявлятися супутні захворювання очей: кератоконус, вроджений ністагм, птоз, гіпоплазія зорового нерва.

Безпосереднім механізмом астигматизму в дітей віком є ​​порушення сферичності рогівки чи рідше – неправильна кривизна кришталика. Тому світлові промені після заломлення оптичних середовищах розсіюються і створюють на сітківці одночасно кілька фокусів. У такому разі дитина бачить предмети спотворено та нечітко. Згодом астигматизм у дітей призводить до вторинного зниження гостроти зору та розвитку амбліопії.

Астигматизм у дітей може бути фізіологічним чи патологічним. Фізіологічний астигматизм у дітей характеризується різницею у заломленні двох головних меридіанів менше 1 дптр; не відбивається на гостроті зору і вимагає лікування. Виникнення фізіологічного астигматизму пов’язані з нерівномірним зростанням очного яблука в дітей віком. У разі патологічного астигматизму в дітей віком різниця у заломленні перевищує 1 дптр, тому супроводжується зниженням зору.

Також у дитячій офтальмології розрізняють правильний та неправильний астигматизм. При цьому правильний астигматизм у дітей може бути кількох видів:

• простим гіперметропічним – з нормальною рефракцією одного головного меридіана та гіперметропічною – іншого;
• простим міопічним – з нормальною рефракцією одного головного меридіана та міопічним – іншого;
• складним гіперметропічним – з гіперметропічною рефракцією обох головних меридіанів, але вираженою різною мірою;
• складним міопічним – з міопічною рефракцією обох головних меридіанів, але вираженою різною мірою;
• змішаним – з міопією в одному меридіані та гіперметропією – в іншому.

Для неправильного астигматизму в дітей віком характерні такі ознаки: стрибкоподібний, а чи не плавний перехід рефракції від головного меридіана до іншого; неперпендикулярність головних меридіанів щодо один одного; різна рефракція різних ділянок одного меридіану.

Про рівень астигматизму в дітей віком судять із різниці рефракції обох головних меридіанах. На підставі цього виділяють 3 ступені астигматизму у дітей: слабку (менше 1 дптр), середню (від 3 до 6 дптр) та високу (понад 6 дптр).

Астигматизм може виникнути в дітей віком будь-якого віку. Запідозрити астигматизм у дитини батьки можуть у тому випадку, якщо помічають, що вона нахиляє голову або примружує очі, розглядаючи зображення; часто спотикається або ступає при ходьбі, зачіпає кути меблів, кладе предмети повз стол, з працею фокусує погляд на друкованому тексті, відтягує пальцем зовнішній куточок ока.

Діти з астигматизмом можуть скаржитися на нечіткість зору, погане бачення предметів поблизу чи вдалині, спотворення видимих ​​предметів, відчуття зорового дискомфорту, зорову стомлюваність, втому і подразнення очей, головний біль у зв’язку з зоровим навантаженням, двоїння в очах. Некоригований астигматизм у дітей може призвести до затримки розвитку зорової системи в цілому та виникнення косоокості та амбліопії.

Оскільки діти добре адаптуються до погіршення зору, суб’єктивних ознак порушення рефракції може бути. У зв’язку з цим особлива роль виявленні астигматизму в дітей віком належить диспансерним оглядам дитини дитячим офтальмологом.

Найчастіше астигматизм діагностується під час обстеження дітей другого року життя. При астигматизмі у дітей необхідно проведення комплексної оцінки стану очей та зорової функції. Діагностичний алгоритм включає проведення:

В результаті повного обстеження офтальмолог визначає наявність, ступінь та форму астигматизму у дітей.

Корекція астигматизму в дітей віком здійснюється консервативними методами. Проведення рефракційних операцій (лазерної корекції астигматизму, кератотомії та ін.) рекомендовано після 18-20 років, коли зорова система вже повністю сформована.

При астигматизмі слабкого ступеня, що не ускладнений гіперметропією або міопією, а також суб’єктивними симптомами, корекції зазвичай не потрібно. В інших випадках дітям з астигматизмом показано підбір окулярів або контактних лінз.

Для корекції простого астигматизму в дітей віком використовуються циліндричні лінзи; для корекції складного та змішаного – сфероциліндричні лінзи, що комбінують у собі сферичне та циліндричне скло. Оптимальним методом виправлення астигматизму будь-якого виду є контактна корекція, що сприяє більш чіткому фокусуванню зображення на сітківці. Контактні лінзи вимагають обережного поводження та спеціального догляду, що обмежує їхнє застосування у дітей молодшого віку.

Одним із способів корекції астигматизму у дітей є ортокератологія, що передбачає носіння жорстких контактних лінз, що тимчасово виправляють кривизну рогівки. ОК-лінзи одягаються тільки на ніч, на період сну і підходять дітям, які категорично відмовляються носити окуляри або контактні лінзи. Ортокератотерапія застосовується при астигматизмі в дітей віком не вище 1,5 дптр.

Батьки повинні знати, що окуляри та контактні лінзи не виліковують, а лише коригують астигматизм у дітей, покращуючи зорову функцію. Повністю позбутися астигматизму можна лише за допомогою хірургічного втручання.

Ступінь уродженого астигматизму має тенденцію до зниження протягом 1-го року життя. Більшість дітей до 7-річного віку ступінь астигматизму стабілізується. За відсутності корекції з віком можливе як зменшення, і збільшення ступеня астигматизму. Своєчасно здійснена корекція астигматизму у дітей сприяє підвищенню гостроти зору, можливості зменшення сили скла або повній відмові від носіння окулярів. При астигматизмі високих ступенів, що не піддається офтальмологічної корекції, можуть розвинутися рефракційна косоокість та амбліопія.

Діти з астигматизмом мають спостерігатися в окуліста та проходити планове обстеження двічі на рік. Оскільки у дітей відбувається постійне зростання ока, необхідно стежити за своєчасною зміною оптики. Для зниження ризику виникнення астигматизму в дітей віком необхідно чергування зорових навантажень з гімнастикою для очей, рухливим відпочинком. Корисні заняття плаванням, контрастний душ, масаж шийно-комірової зони, повноцінне харчування.