Атрезія матки

Атрезія матки – аномалія шийки або тіла матки, що проявляється їх зарощенням та непрохідністю. Атрезія матки характеризується хибною аменореєю, болями в періоди передбачуваної менструації, розвитком гематометри та гематосальпінксу (у тяжких випадках – піометри та піосальпінксу). Діагностика атрезії матки включає гінекологічне обстеження: огляд, УЗД, МРТ. Лікування атрезії матки оперативне, при атрезії цервікального каналу проводиться відновлення його прохідності шляхом бужування чи лазерної реканалізації.

За походженням атрезії матки діляться на придбані та вроджені, що становлять випадки аномальної внутрішньоутробної закладки та розвитку внутрішніх статевих органів. По локалізації непрохідності гінекологія розрізняє атрезію шийки та тіла матки. Атрезія цервікального каналу може спостерігатися лише на рівні зовнішнього чи внутрішнього зіва, іноді – протягом усього шийного каналу. Атрезія матки нерідко супроводжується аномаліями розвитку сечовивідних шляхів.

Вроджені атрезії матки часто виникають внаслідок впливу тератогенних факторів, що діють під час ембріонального чи фетального періоду. У нормі матка та проксимальна частина піхви утворюються в результаті злиття дистальних мюллерових проток. Залежно від тієї ділянки, де не відбулося злиття та каналізація проток, розвивається той чи інший вид атрезії матки. Несприятливими екзогенними факторами можуть бути інфекції матері (герпес, хламідіоз, токсоплазмоз, сифіліс та ін.), іонізуюче випромінювання, лікарські препарати, аліментарні причини, що викликають порушення процесів клітинного поділу та метаболізму.

Набуті атрезії найчастіше зумовлені грубим вишкрібанням порожнини матки, припіканням цервікального каналу нітратом срібла або електрокоагуляцією, ендоцервіцитами, ендометритами, медабортами (штучне переривання вагітності), раком шийки матки. В результаті травмуючих маніпуляцій або запальних явищ, що стикаються між собою гранулюючі поверхні, зрощуються, викликаючи атрезію матки або формування внутрішньоматкових синехій (синдром Ашермана). У деяких випадках до атрезії матки наводить гіпертрофічне рубцювання. У похилому віці зрідка спостерігається спонтанна атрезія каналу шийки матки.

Клінічне значення вроджені атрезії набувають у період статевого дозрівання. Провідним проявом атрезії матки служить хибна аменорея – тобто відсутність зовнішньої менструальної кровотечі при щомісячних циклічних змінах в організмі. Менструальні виділення, затримуючись вище за зону атрезії, призводять до розвитку гематометри – скупчення кров’яних мас у матці з розтягуванням органа.

Розвиток гематометри при атрезії матки супроводжується гострим болем, що циклічно повторюється, з якими пацієнтки нерідко госпіталізуються в хірургічний стаціонар. Біль при гематометрі носить спастичний характер і настільки виражений, що може викликати нудоту, порушення функцій кишечника та сечового міхура, втрату свідомості. Кров із порожнини матки може проникати в маткові труби, сприяючи розвитку гематосальпінксу. Приєднання вторинної інфекції сприяє розвитку гнійного процесу в матці та трубах – піометри та піосальпінксу. Атрезія матки є причиною анатомічної безплідності.

При підозрі на атрезію матки жінці потрібна кваліфікована консультація гінеколога. Обстеження полягає у збиранні анамнезу, оцінці статевого та загальнофізичного розвитку, огляді статевих органів. У ході гінекологічного огляду на кріслі визначається сплощення вагінальних склепінь та згладжування шийки матки. Матка пальпується у вигляді болючого кулястого утворення. При гематосальпінкс з боків від матки виявляються малорухливі еластичні хворобливі утворення – маткові труби.

Діагноз атрезії каналу шийки матки підтверджується під час його зондування. За допомогою УЗД органів малого тазу та УЗ-гістеросальпінгоскопії документально підтверджується правильність інтерпретації даних огляду. При УЗД достовірно визначаються параметри матки, товщина ендометрію, наявність перегородок, розміри та товщина стінок гематометри.

У діагностиці складних та нетипових атрезій матки перевага надається МРТ у фронтальній, аксіальній та сагітальній проекціях. Проведення ендоурологічних досліджень (уретроцистоскопії) показано при поєднаних сечостатевих аномаліях. Зазвичай цього комплексу досліджень буває достатньо визначення атрезії матки і вибору методу хірургічного втручання.

При атрезії матки проводиться усунення анатомічної перешкоди та випорожнення гематометрів. Лікування атрезії каналу шийки матки полягає у його бужуванні або лазерній реканалізації. Часто рецидивні атрезії є показанням до встановлення алопластичного імпланту, що перешкоджає зіткненню стінок і зарощенню шийного каналу. У ряді випадків потрібне формування анастомозу цервікального каналу з піхвою.

При внутрішньоматкових зрощення (синехіях) проводиться їх розсічення під контролем гістероскопа, лазерна реконструкція порожнини матки. У разі розриву гематометри та гематосальпінксу потрібне проведення ревізії та дренування черевної порожнини, нерідко – гістеректомії, надпіхвової ампутації матки або пангістеректомії (видалення матки у поєднанні з аднексектомією).

У гінекології попередження розвитку вторинної атрезії матки передбачає профілактику та своєчасне лікування запалень матки та цервікального каналу, обережне проведення внутрішньоматкових маніпуляцій (переривання вагітності, діагностичне вишкрібання), обережне ведення пологів, удосконалення методик операцій на шийці та тілі.

Профілактика вроджених атрезій матки включає уважне ведення вагітності, виключення несприятливих факторів впливу на плід. Після усунення атрезії цервікального каналу та збереження матки вагітність стає можливою.