Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Баланопостит у хлопчиків
Баланопостит у хлопчиків – це запалення, що захоплює головку статевого члена та внутрішній листок препуціального мішка (крайню плоть). Баланопостит у хлопчиків характеризується свербінням і печінням в області головки, набряклістю і почервонінням крайньої плоті, утрудненим сечовипусканням, гнійним відокремлюваним з препуціального мішка. Баланопостит у хлопчиків діагностується на підставі зовнішніх ознак та лабораторних даних (ОАК, ОАМ, результатів бактеріологічного посіву відокремлюваного, ПЛР, ІФА). Лікування баланопоститу у хлопчиків включає місцеві ванни з дезінфікуючими розчинами, обмивання головки статевого члена, видалення смегми та виділень, застосування протимікробних та протизапальних мазей; при хронічному баланопоститі показано циркумцизіо.
Загальні відомості
Баланопостит у хлопчиків – запальний процес, що протікає із залученням головки статевого члена та внутрішнього листка крайньої плоті. Баланопостит діагностується приблизно у 6% хлопчиків і у 11% дорослих чоловіків, які раніше не обрізали крайню плоть. Запальні захворювання головки статевого члена (баланити) і крайньої плоті (постити) найчастіше зустрічаються у хлопчиків до 5 років і у чоловіків, які ведуть активне статеве життя. Лікування баланопоститу у хлопчиків є серйозною проблемою педіатрії, дитячої урології та дитячої хірургії. Профілактика, своєчасна та якісна терапія баланопоститу у дитини – запорука її репродуктивного та сексуального здоров’я в майбутньому.
Причини
Основною причиною баланопоститу у хлопчиків є відсутність належного гігієнічного догляду за статевими органами. Це призводить до скупчення під крайньою плоттю секрету препуціальних залоз – смегми, яка є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів, що викликають запалення.
Розвитку баланопоститу у хлопчиків сприяє так званий фізіологічний фімоз, що має місце в нормі у дітей до 3-5 років і утруднює гігієнічний догляд у зв’язку з неможливістю повністю оголити голівку при відтягуванні крайньої плоті. Нерідко баланопостит у хлопчиків виникає при спробах батьків самостійно насильно відкрити голівку – у цьому випадку різні збудники легко потрапляють у препуціальний мішок із зовнішнього середовища. Порушення самостійної очистки препуціального мішка можуть сприяти виражені синехії крайньої плоті. Найбільш частими збудниками баланопоститу у хлопчиків виступають стрептококи, кишкова паличка, стафілококи, протей, вірус герпесу, дріжджові грибки (кандиди).
Однак у деяких випадках баланопостит у хлопчиків, навпаки, може бути обумовлений надмірно старанною гігієною та частим обмиванням головки статевого члена з милом або іншими дратівливими засобами. Алергічні реакції (контактний дерматит) можуть стати наслідком використання дитячих кремів, білизни з залишками миючих засобів і т. д. ).
Розвитку баланопоститу у малюків може сприяти рідкісна зміна підгузків або їх неправильний підбір (використання занадто великих за розміром або занадто тісних підгузків). У більш старшому віці баланопостит у хлопчиків може виникати при постійному травмуванні крайньої плоті вузькими трусиками, швами на білизні і т. д. До появи баланопаститу у хлопчиків можуть привертати ендокринні захворювання (цукровий діабет, ожиріння), урологічні хвороби ), переохолодження, авітамінози.
Симптоми баланопоститу у хлопчиків
Баланопостит у хлопчиків частіше розвивається гостро. Зазвичай після походу в туалет дитина починає скаржитися на печіння і свербіж в області головки статевого члена, біль або утруднення сечовипускання. Маленькі діти при сечовипусканні стають неспокійними та плачуть. Огляд виявляє почервоніння та набряклість головки пеніса та крайньої плоті; при оголенні головки під крайньою плоттю виявляється скупчана смегма, яка має неприємний запах. При баланопоститі у хлопчиків можлива наявність рясних сирозно-гнійних виділень з препуціального мішка. На шкірі та слизових статевих органів може виявитися висипання, тріщини або попрілості. При подальшому прогресуванні баланопоститу у хлопчиків можлива поява ерозій та злущування шкіри.
Крім місцевих ознак, при баланопоститі у хлопчиків виражені загальні симптоми: нездужання, відсутність апетиту, поганий сон, дратівливість. Нерідко в дітей віком температура тіла підвищується до 37-38°С, збільшуються пахові лімфатичні вузли. Зважаючи на те, що дитина намагається затримати сечовипускання через її хворобливість, можливий розвиток денного та нічного енурезу.
Симптоми гострого баланопоститу у хлопчиків наростають протягом 4-5 днів; при самостійному розтині препуціальної порожнини та її очищенні від смегми можливе самовилікування. Однак частіше за відсутності належного або правильного лікування гострий баланопостит у хлопчиків трансформується на хронічний. Хронізація запалення може призвести до утворення рубців на крайній плоті з розвитком патологічного фімозу і парафімозу, хронічного уретриту, деформації головки статевого члена.
Діагностика
При підозрі на баланопостит у дитини слід звернутися до дитячого хірурга, а краще до дитячого уролога для індивідуального вирішення проблеми. У більшості випадків діагностика баланопоститу у хлопчиків не потребує спеціальних інструментальних досліджень. Необхідну інформацію педіатр отримує під час аналізу скарг, огляді статевих органів дитини та виконання низки лабораторних досліджень.
У загальному аналізі сечі у дітей з баланопоститом виявляється лейкоцитурія та бактеріурія. Для виявлення збудника проводиться бактеріологічне дослідження сечі, а також відокремлюваного з препуціального мішка (за наявності показань – бакпосів на кандидоз). У ряді випадків для уточнення виду збудника може знадобитися проведення ПЛР та ІФА діагностики.
Для виключення супутніх захворювань дитині може знадобитися огляд дитячого ендокринолога, дитячого нефролога, дитячого дерматолога, визначення глюкози крові, УЗД нирок та сечового міхура та ін. дослідження та консультації.
Лікування баланопоститу у хлопчиків
Найчастіше при гострому баланопоститі у хлопчиків достатньо місцевого лікування. Рекомендується проведення сидячих ванн з антисептиками (перманганатом калію, фурациліном) або відварами трав (ромашки та ін.). Можливе проведення інстиляцій антисептичних розчинів (хлоргексидину, мірамістину та ін.) під крайню плоть. Після обмивання головки статевого члена слід обережно відтягнути крайню плоть, видалити смегму та патологічні виділення, закласти в препуціальний мішок мазь (лінімент синтоміцину, при грибковому баланопоститі у хлопчиків – клотримазол) та повернути крайню плоть у звичайне положення. При неможливості самостійного оголення головки пеніса поділ синіхій крайньої плоті та очищення препуціального мішка проводиться дитячим хірургом або урологом.
Для зниження болю та набряклості можна використовувати прийом НПЗЗ, зокрема ібупрофену. При важких формах баланопоститу у хлопчиків може знадобитися системне призначення сульфаніламідів, антибіотиків, протигрибкових препаратів.
При хронічному баланопоститі у хлопчиків та розвитку патологічного фімозу показано обрізання (циркумцизіо).
Профілактика
Для попередження баланопоститу у хлопчиків достатньо дотримуватись і привчати дитину до щоденного гігієнічного догляду за статевими органами. Маленькі діти потребують ретельного підбору та частої зміни підгузків, регулярного туалету статевих органів та догляду за шкірою промежини, використання гіпоалергенних гігієнічних засобів.
У старшому віці корисними щоденними навичками є гігієнічний душ, видалення надлишку смегми, зміна білизни. p align=”justify”> Важливе значення для профілактики баланопоститу у хлопчиків має нормалізація маси тіла, лікування супутніх захворювань.