Бімануальне (дворучне) вагінальне дослідження

Бімануальне комбіноване вагінально-черевно-стрічкове дослідження є основним видом гінекологічного дослідження, оскільки дозволяє отримати важливу інформацію про стан внутрішніх статевих і сусідніх з ними органах. Дослідження починають з матки Обидва (або один) пальці внутрішньої руки вводять у передню частину сво і піхви. Шийку матки дещо відсувають назад. У це врешеш зовнішню руку м’якими, не форсованими рухами опускають б малий таз, у напрямку до внутрішньої руки. Внутрішня рука, дедалі більше випинаючи убік черевної порожнини передню частину сюди поступово стикається з тілом матки і легким підштовхуванням просуває його до зовнішньої руці, поки матка не виявиться між обома руками і може бути детально обстежена.
Якщо тіло матки відхилено ззаду, то пальці внутрішньої руки розташовують у задній частині склепіння, а зовнішню руку занурюють глибше в напрямку крижів.
У нормі матка розташована в малому тазі по провідній осі, на однаковій відстані від лобкового симфізу та крижів. Дно матки звернене догори та допереду (anteversio), не виходить за межі площини входу в малий таз, шийка матки звернена донизу та дозаду. Між шийкою і тілом матки є кут, відкритий допереду (anteflecsio), що розташовується на рівні міжспінальних остюків. Матка дорослої жінки має грушоподібну форму, сплющену у переднезадньому напрямку. Поверхня матки рівна. При пальпації матка безболісна, легко зміщується у всіх напрямках. Фізіологічне зменшення матки спостерігається у постклімактеричний період. З патологічних станів, що супроводжуються зменшенням матки, слід відзначити інфантилізм та атрофію при штучному клімаксі, синдромах виснаження яєчників, резистентних яєчників, галактореї-аменореї та ін. Збільшення розмірів матки спостерігається при вагітності, пухлинах матки (фіброміома, сар. Консистенція матки в нормі тугоеластична, при вагітності матка м’якоеластична, розм’якшена, при фіброміомі – щільна. У деяких випадках матка може флюктуювати, що характерно для гемато- та піометри.
Закінчивши пат’пацію матки, приступають до дослідження її придатків (яєчників та маткових труб). Пальці зовнішньої та внутрішньої рук поступово переміщають від бічних кутів матки до бокових стінок тазу. Незмінені маткові труби зазвичай не промацуються, яєчники можуть бути знайдені за достатнього досвіду. Вони визначаються збоку від матки у вигляді невеликих мигдалеподібних утворень розмірами 1,5×2,5×3 см. При пальпаторному дослідженні навіть незмінений яєчник буває трохи болючим. Розміри яєчників збільшуються перед овуляцією та під час вагітності.
Бімануальне вагінальне дослідження дозволяє встановити наявність та характер патологічних процесів у придатках матки. Гідросалпінкс прощупується у вигляді довгастої, хворобливої ​​освіти, що розширюється у бік вирви маткової труби. Піосальпінкс менш рухливий, частіше фіксований спайками. Нерідко при патологічних процесах становище маткових труб змінюється.
Близькоматкова клітковина (параметрій) та серозна оболонка матки (периметрії) пальпуються тільки за наявності в них інфільтратів (пухлинних або запальних), спайок, рубців та ін.
Незмінені зв’язки матки при бімануальному дослідженні не визначаються. Круглі зв’язки прощупуються при вагітності та у разі виникнення в них міом, кардинальні (основні) зв’язки визначаються за наявності рубцевих змін після перенесеного параметриту. Досить легко промацуються крижовоматкові зв’язки, особливо за наявності в них інфільтрації, лімфангіту, рубцевих змін. Потім отримують додаткові, детальніші відомості про стан зводу піхви.
Після завершення бімануального дослідження обов’язково оглядають виділення, що залишилися на пальцях.