Біопсія шийки матки

Біопсія – це прижиттєве взяття невеликого обсягу тканини для мікроскопічного дослідження з діагностичною метою. Залежно від способу забору матеріалу розрізняють аспіраційну, пункційну, ексцизійну біопсію. Аспіраційна біопсія – це біопсія вмісту порожнистих органів або порожнин організму, що здійснюється шляхом аспірації через голку шприца або за допомогою спеціальних інструментів. При пункційній біопсії матеріал для дослідження одержують шляхом пункції. Ексцизійна біопсія здійснюється шляхом висічення шматочка тканини.
Біопсію шийки матки виробляють для морфологічної верифікації передбачуваного клінічного діагнозу. Розрізняють окремі види біопсії із шийки матки (П.С.Русакевич, 1998).
Проста (неприцільна) біопсія може бути одиночною або множинною. При одиночній неприцільній біопсії матеріал для дослідження беруть з поверхні ектоцервікс (найбільш підозрілі видимі ділянки) під візуальним контролем.
При множинні неприцільній біопсії забір матеріалу виробляють з чотирьох квадрантів шийки матки (відповідно до розташування 3, 6, 9 і 12 год на циферблаті) під візуальним контролем.
При пункційній біопсії матеріал беруть за допомогою товстої голки з кількох ділянок.
У разі прицільної біопсії матеріал беруть із найбільш підозрілих ділянок шийки матки після розширеної кольпоскопії. Її доцільно проводити у другу фазу менструального циклу, оскільки встановлено, що клітинний склад строми шийки матки та характер секреції епітелію генітального тракту залежать від віку та фази циклу (П.С.Русакевич, 1998). Хвора підлягає попередньому комплексному клініко-лабораторному обстеженню, як із звичайних гінекологічних операціях. Дослідження проводять в умовах асептики та антисептики, на гінекологічному кріслі. Шийку матки оголюють дзеркалами і фіксують кульовими щипцями, іноді по обидва боки від ділянки, що підлягає біопсії. На межі здорової та ураженої тканини скальпелем вирізують клиноподібну ділянку. Слід зазначити, що використання скальпеля для забору тканин є ідеальним способом. Іноді біопсію роблять за допомогою конхотома (діатермічної петлі). Однак при цьому часто втрачається архітектоніка тканин. Майже неприйнятно висічення ділянки тканин петлею електроніжа. Зміни у тканинах, що виникають під дією електричного струму, часто ускладнюють точну морфологічну діагностику. Після висічення тканини шийки матки скальпелем на рану накладають кетгутові шви. Після взяття матеріалу конхотомом або петлею діатермокоагулятора піхву тампонують з розчином антикоагулянту (амінокапронова кислота, фібрин, гемостатична губка та ін.). Отриманий матеріал фіксують у 10% розчині формальдегіду та відправляють на гістологічне дослідження. Згідно з сучасними вимогами онкогінекології, біопсія з шийки матки завжди повинна бути прицільною.