Бленорея

Бленорея – гнійний кон’юнктивіт, який зазвичай викликається гонококом. Бленорея супроводжується припухлістю і почервонінням повік, гноєтечею з очей; у несприятливих випадках може ускладнюватися розвитком гнійної виразки рогівки, більма, панофтальміту з наслідком атрофії очного яблука та сліпоти. Діагноз бленорії встановлюється за допомогою офтальмологічного огляду і бактеріологічного дослідження кон’юнктиви, що відокремлюється. Лікування бленорії полягає в рясному промиванні кон’юнктивальної порожнини розчином марганцевокислого калію, частих інстиляціях розчину альбуциду і пеніциліну, проведенні системної антибіотикотерапії.

Бленорея (офтальмобленнорея) відноситься до гострих інфекційних кон’юнктивітів, при яких розвивається гнійне запалення слизової ока. За особливостями передачі та перебігу захворювання виділяють бленорею новонароджених та дорослих. З урахуванням збудника розрізняють бленорею гонококової етіології (гонобленнорею) і бленорею негонококкової природи. В даний час гонобленнорея новонароджених зустрічається в офтальмології вкрай рідко, що зумовлено проведенням її специфічної профілактики в пологових будинках.

Найчастіше збудником бленореї виступає гонокок; однак у третині випадків у культуральних посівах виявляються інші мікроорганізми: стрептококи, пневмококи, кишкова паличка, паличка Коха-Уїкса, змішана флора. Серед етіологічних агентів зустрічається збудник трахоми – хламідія трахоматис, яка зазвичай виявляється в асоціації з гонококом.

Механізм розвитку бленорії новонароджених пов’язаний із зараженням дитини в процесі пологів, під час проходження головки плода через інфіковані родові шляхи хворої матері. Рідше зустрічається внутрішньоутробне зараження плода бленореєю, обумовлене затяжним перебігом пологів або передчасним розтин плодового міхура. Також не виключається післяпологове інфікування дитини через руки, воду, предмети догляду за недотримання правил гігієни.

У дорослих бленорея розвивається внаслідок занесення збудників у вічі самим пацієнтом, який страждає на гонорею сечостатевого тракту.

Клініка бленорії новонароджених, як правило, розвивається на 2-3 добу після народження; при внутрішньоутробному інфікуванні дитина народжується із ознаками вираженого кон’юнктивіту. У дітей зазвичай уражаються обидва ока; якщо зараження відбувається вже після пологів – очі можуть залучатися до запалення послідовно.

Бленорея починається з появи гіперемії та набряку кон’юнктиви, припухлості та почервоніння повік. Повіки дитини настільки щільні, що їх важко вдається вивернути або розкрити; кон’юнктива легко кровоточить при дотику до неї. У цьому періоді бленореї (періоді інфільтрації) відзначається мізерне відокремлюване серозно-геморагічного характеру з кон’юнктивальної порожнини.

Через 3-4 дні повіки розм’якшуються, з очної щілини починає виділятися густий гнійний секрет, який скупчується на віях, склеює їх, стікає по шкірі щік. Період гноетечі при бленореї триває 2-3 тижні. Після цього у розвитку бленнореи настає період папілярної гіпертрофії, який характеризується зменшенням кількості гною, ослабленням вираженості набряку і гіперемії кон’юнктиви. На слизове століття з’являються сосочкові розростання, фолікули та складки. У стадії одужання кон’юнктива поступово набуває звичайного вигляду.

При сприятливому результаті бленнореї утворення рубців кон’юнктиви немає. Після важкої форми бленнореи, що протікає з виразкою слизової оболонки, може відзначатися рубцювання кон’юнктиви, виворот повік. У найбільш злоякісних випадках бленнореи відбувається ураження рогівки – її мацерація та інфікування, порушення харчування внаслідок здавлення набряком крайової петлистої мережі в товщі лімбу. При цьому рогівка виглядає тьмяною за рахунок утворення обмеженого сірувато-жовтого інфільтрату. Надалі інфільтрат швидко розпадається з утворенням гнійної виразки рогівки.

Результатом цього стану при бленореї може бути розсмоктування інфільтрату, епітелізація виразки з залишковим поверхневим помутнінням рогівки. При несприятливому розвитку наприкінці виразкового процесу утворюється груба лейкому (більмо), зрощена з райдужкою. У разі проникнення гнійного процесу у внутрішні структури ока бленнорея може ускладнюватися ендофтальмітом та панофтальмітом з подальшою атрофією очного яблука.

Бленорея дорослих починається з ураження одного ока, проте практично у всіх випадках протікає важче, ніж бленорея новонароджених. Симптоми бленорії у дорослих виражені різкіше; тяжкі ускладнення розвиваються частіше.

Негонококова бленорея зазвичай має більш легкий перебіг, ніж гонококова форма. Клінічно вона подібна до інших бактеріальних кон’юнктивітів. При хламідійному ураженні очей (хламідійний кон’юнктивіт) часто розвивається отит, пневмонія, лімфаденіт.

Первинний огляд при блінореї дозволяє визначити типові ознаки гнійного кон’юнктивіту та запідозрити етіологію захворювання. Під час огляду очей, при розсуванні повік у хворих з бленореєю, гнійний секрет може бризнути струменем, тому при розкриванні повік необхідно ізолювати їх ватяними тампонами та використовувати захисні окуляри.

Для уточнення етіології бленорії проводиться бактеріологічне дослідження мазка з кон’юнктиви (посів на наявність гонореї), ПЛР виявлення гонореї та хламідії трахоматис, РІФ, ІФА. При блінореї у дітей проводиться обов’язкове обстеження їхніх батьків.

З метою виключення ураження рогівки та глибоких структур ока при блінореї може знадобитися проведення біомікроскопії ока, флюоресцеїнової інстиляційної проби, діафаноскопії та ін. офтальмологічних досліджень.

Диференціальний діагноз бленнореї проводять із кон’юнктивітами іншої етіології (аденовірусними, герпетичними, бактеріальними), хворобою Рейтера, трахомою.

Лікування бленорії вимагає участі офтальмолога, педіатра, дерматовенеролога. При бленореї проводиться місцева та загальна терапія, спрямована на елімінацію виявленого збудника.

Показано часте (кожні 1-1,5 години) струменеве промивання кон’юнктивальної порожнини слабким розчином перманганату калію (фізіологічним розчином, фурациліном) з наступними інстиляціями лікарських засобів (р-ра сульфацетаміду та пеніциліну). За повіки на ніч закладають протимікробну мазь (тетрациклінову, еритроміцинову). Для профілактики інфікування другого ока в дорослих нього накладають спеціальну захисну пов’язку.

Всередину при блінореї призначають сульфаніламідні та антибактеріальні препарати (тетрациклін, пеніцилін); при тяжкому перебігу бленореї антибіотики можуть вводиться внутрішньом’язово. Активне місцеве та системне лікування бленорії проводять близько 2-х тижнів з обов’язковим повторним бактеріологічним дослідженням кон’юнктивального мазка. При ураженнях рогівки лікування таке саме, як при кератиті.

Найбільш сприятливий прогноз відзначається при негонококковій бленореї. При гонококовому ураженні очей у дорослих, а також недоношених дітей велика ймовірність ускладнень. У важких випадках результатом бленорії може з’явитися сліпота. Своєчасне та правильне лікування бленорії дозволяє запобігти важким рогівковим ускладненням.

Профілактика бленнореи новонароджених вимагає обстеження на ЗПСШ жінок, які планують вагітність, своєчасне лікування уретритів, кольпітів, бартолінітів специфічної етіології. Для попередження гонобленореї новонародженим закопують у кон’юнктивальні порожнини обох очей по 1-2 краплі розчину сульфацил-натрію. Для виключення блінореї дорослих необхідне виявлення та лікування урогенітальних інфекцій – гонореї, хламідіозу.