Бородавки

Бородавки – Захворювання вірусної природи, що характеризується появою на шкірних покривах невеликих округлих виступаючих наростів. Розрізняють кілька видів бородавок: звичайні – локалізуються на пальцях рук, обличчі, волосистій частині голови; підошовні, плоскі (юнацькі) – розташовуються на обличчі, тилі кистей, гострокінцеві (кондиломи) – частіше виникають в аногенітальній ділянці. Бородавки схильні до поширення, рецидивів та швидкого зростання; при травмуванні кровоточать, можуть змінювати форму, колір, ставати болючими; при самолікуванні викликають появу рубців та шрамів, злоякісне переродження.

Бородавки – Захворювання вірусної природи, що характеризується появою на шкірних покривах невеликих округлих виступаючих наростів. Розрізняють кілька видів бородавок: звичайні – локалізуються на пальцях рук, обличчі, волосистій частині голови; підошовні, плоскі (юнацькі) – розташовуються на обличчі, тилі кистей, гострокінцеві (кондиломи) – частіше виникають в аногенітальній ділянці. Бородавки схильні до поширення, рецидивів та швидкого зростання; при травмуванні кровоточать, можуть змінювати форму, колір, ставати болючими; при самолікуванні викликають появу рубців та шрамів, злоякісне переродження.

Вірус папіломи людини (ВПЛ), що викликає утворення бородавок, широко поширений у всіх вікових групах і найчастіше зустрічаються прості, підошовні та плоскі бородавки. Поразки ВПЛ схильна як шкіра, а й слизові оболонки порожнини рота, носа, сечового міхура, голосових зв’язок тощо.

Зараження вірусом ВПЛ відбувається в результаті контакту з інфікованою або хворою людиною, а також при контакті з хворими тваринами. Непоодинокі випадки зараження побутовим шляхом, через речі, іграшки та предмети загального користування. Після проникнення в організм людини вірус починає активно розмножуватись у поверхневих шарах шкіри.

Аутоінокуляція (самозараження) зустрічається досить часто; бородавки в навколонігтьової області пов’язані зі звичкою гризти нігті або покусувати пальці, а поява плоских бородавок на обличчі пов’язана з голінням, пілінгом та іншими косметичними процедурами, внаслідок яких можливе пошкодження шкірних покривів.

Вірус папіломи проникає в організм людини через мікротравми шкіри; люди, які активно відвідують басейни, спортзали, лазні та сауни найбільш схильні до зараження. У групу ризику потрапляють також працівники птахофабрик і зайняті обробкою м’яса чи риби, вони бородавки вражають кисті рук і передпліччя.

Інкубаційний період зазвичай від півтора до п’яти місяців, але навіть за інфікування зовнішніх проявів вірусу може бути. Найбільш поширені прості бородавки, юнацькі (плоські) та підошовні; гострі бородавки ще називають кондиломами.

Прості (вульгарні) бородавки. Прості бородавки локалізуються на долонях, тильній частині кистей та на пальцях, рідко з’являються на обличчі та ще рідше на слизових оболонках; зовні виглядають як округлі щільні вузлики, забарвлення шкіри не змінене, але можуть бути рожеві або жовті відтінки. Такі бородавки мають множинний характер і мають схильність до злиття. Уражені ділянки шкіри на дотик шорсткі та нерівні. Серед загальної маси бородавок одна зазвичай найбільша, її ще називають материнською, після видалення якої рештою найчастіше зникають самостійно.

Вульгарні бородавки становлять 70% від усіх шкірних бородавок; найбільш поширені у дітей та школярів.

Підошовні бородавки. Локалізуються на підошвах і викликають хворобливі відчуття при ходьбі, зовні вони схожі на звичайні бородавки.

Долоно-підошовні бородавки широко поширені серед молодих людей та людей старшого віку. Ці бородавки виглядають як щільні утворення з потовщеним роговим шаром шкіри. Їх потрібно диференціювати від звичайних потертостей шкіри та мозолів, а також проводити диференціальний діагноз з підошовною папулою при сифілісі. Незручне взуття та підвищена пітливість сприяє поширенню інфекції.

Колонігтьові бородавки є варіантом звичайних бородавок, найчастіше зустрічаються у дітей, що гризуть нігті та шкіру навколо них. Після їх видалення рецидиви трапляються досить часто.

Плоскі або юнацькі бородавки зустрічаються у 4% випадків, вражають шкіру рук, обличчя, слизових. Плоскі бородавки можуть локалізуватися на головці статевого члена, шийці матки і слизової прямої кишки. До групи ризику попадає вікова категорія від 10 до 25 років.

Ниткоподібні бородавки розташовуються на шиї, шкірі повік, у пахвових западинах, на молочних залозах і в пахвинній ділянці. Зовні виглядають як м’які папули, часом на ніжці, що часто веде до їхньої травматизації. Колір ниткоподібних бородавок варіюється від тілесного до темно-коричневого.

Вірусну природу ниткоподібних бородавок підтверджує їхню схильність до аутоінокуляції, а гормональну обумовленість – зв’язок з цукровим діабетом, настанням менопаузи та з іншими станами, при яких спостерігається гормональний зсув.

Загострені бородавки (Кондиломи) через дольчатого будови і тестуватої консистенції зовні схожі на цвітну капусту або півнячий гребінь. Колір бородавок рожевий або тілесний, проте при терті вони стають яскраво-червоними, а при травмуванні легко кровоточать. Мають вузьку ніжку та схильні до утворення великих конгломератів. Локалізуються на статевих органах та в області промежини, у дітей частіше уражаються носогубні складки.

Діагноз ставлять виходячи з зовнішніх ознак. Але бородавки потрібно диференціювати з червоним плоским лишаєм, для якого характерний блиск восковидний і фіолетово-червоний колір папул. Від бородавчастого туберкульозу шкіри бородавки відрізняються відсутністю запального інфільтрату та червоно-фіолетового віночка по периферії.

При видаленні центральної частини підошовної бородавки оголюється ніжний сосочковий шар, але в периферії залишається щільне рогове кільце. Під час взяття біопсії така картина є підтвердженням правильності діагнозу.

Основний метод лікування полягає у видаленні або руйнуванні бородавок за допомогою лікарських препаратів або механічно. Противірусні мазі перешкоджають поширенню інфекції на неуражені ділянки шкіри. Призначають оксолінову, теброфенову та інші мазі у потрібній процентній концентрації.

Кріодеструкція та електрокоагуляція мають хороший терапевтичний ефект у більшості пацієнтів. Лазерне видалення залежно від типу променя дає ефект випаровування чи коагуляції ураженої шкіри. Після місцевої анестезії виробляють пошарове видалення бородавки, глибина проникнення та час дії залежать від розміру та локалізації освіти. Такий вид лікування практично не залишає рубців, а пігментація шкіри не змінюється. На місці бородавки залишається поглиблення, яке затягується через 10-14 днів.

Електрокоагуляція теж проводиться під місцевою анестезією, принцип дії полягає у здатності струму високої частоти коагулювати тканини, металева петля просто зрізає бородавку, а короткостроковий вплив високої температури запобігає кровотечі та поширенню інфекції гематогенним шляхом. На місці бородавки залишається невелика скоринка, яка відпадає за тиждень. Якщо бородавка була великого розміру, може залишитися малопомітний рубчик.

Хірургічне лікування проводять, якщо бородавками вражена велика ділянка тканини. Висічення тканин проводять під місцевою анестезією, з накладенням внутрішньошкірних косметичних швів, які через 7-10 днів знімають; після лікування залишається світлий непомітний рубчик. Кріодеструкція рідким азотом за принципом дії схожа на електрокоагуляцію, тільки загибель тканин відбувається не через нагрівання, а внаслідок глибокого заморожування.

Залежно від перебігу хвороби, можна поєднувати механічну та медикаментозну терапію. Гістологічне дослідження віддаленого матеріалу є обов’язковим. Ефективність лікування коливається від 50% до 94%, рецидиви трапляються у чверті пацієнтів. Чим раніше розпочато лікування, тим воно ефективніше, так само доцільно проводити загальну противірусну та протирецидивну терапію. Прогноз та ймовірність виникнення рецидивів залежить від своєчасності лікування та стану імунної системи.