Брадикардія

Причини брадикардії

Брадикардія являє собою патологічний стан, при якому відбувається порушення ритмічності і уповільнення частоти скорочень серця. Незначне зниження швидкості серцевого ритму не представляє прямої небезпеки для життя людини. Однак подібні зміни можуть слугувати прямим сигналом про розвиток того чи іншого патологічного процесу в організмі хворого. І, навпаки, якщо порушення ритмічності серцебиття виражено значно, то можна говорити про ризик раптової зупинки серця і необхідності лікування, в тому числі і хірургічного.

Прийнято розрізняти синусовую брадикардію і брадикардію, обумовлену порушенням провідності або гетеротопних серцевим ритмом. Розвиток синусової брадикардії обумовлено пониженням автоматизму синусового вузла в результаті гуморальних або нейрогенних впливів (наприклад, недолік тиреоїдних гормонів, надлишковий рівень жовчних кислот у крові), а також з дистрофічними, склеротичними і влспалітельнимі ураженнями вузла. Брадикардія, що розвивається при ряді форм порушення провідності м’язи серця, може бути і синусової, і гетеротопних.

Залежно від причин розвитку, розрізняють кілька різновидів брадикардії:

• екстракардіальні (розвивається при неврозах, що супроводжуються вегетативної дисфункцією, при нейроциркуляторної дистонії, при натисканні на очні яблука або на каротидний синус, при ударах мозку, при підвищеному внутрішньочерепному тиску, при виразковому ураженні дванадцятипалої кишки і шлунку);
• органічна (розвивається на тлі фіброзних і дегенеративних змін в синусовому вузлі або порушення провідності міокарда, викликаних такими захворюваннями, як міокардит, інфаркт міокарда, кардіосклероз, міокардіодистрофія та іншими);
• лікарська (розвивається при тривалому прийомі хінідину, серцевих глікозидів, симпатолітичних препаратів (у тому числі, резерпіну),?-адреноблокаторів, блокаторів кальцієвих каналів (ніфедипіну, верапамілу та інших), а також морфіну);
• токсична (виникає при тривалих і яскраво виражених інтоксикаціях, викликаних гепатитом, сепсисом, черевним тифом, уремією, отруєннями і уповільнюють швидкість процесів проведення та автоматизму в серцевому м’язі);
• спортивна (обумовлена ​​особливостями вегетативної регуляції серцевої діяльності у професійно займаються спортом людей).

В окремих випадках до розвитку хвороби можуть призводити природно протікають процеси старіння організму.

Симптоми брадикардії

Помірно і слабко виражена брадикардія лише в рідкісних випадках супроводжується порушенням кровообігу і не тягне за собою розвитку клінічної симптоматики.

В інших випадках хвороба проявляється:

• запамороченням;
• ззагальною слабкістю;
• знепритомними і напівнепритомності;
• зпостійною втомою;
• зутрудненим диханням;
• зболями в області грудей;
• зколиваннями артеріального тиску;
• порушеннями концентрації пам’яті та уваги;
• епізодами спутаного мислення;
• короткочасними розладами зорової функції.

Першим на ослаблення серцевої функції реагує головний мозок, який відчуває гіпоксію. Тому брадикардія часто супроводжується нападами судом, втрати свідомості, триваючими від кількох секунд до хвилини. Даний стан є одним з найнебезпечніших симптомів хвороби: при тривалому нападі майже завжди настає зупинка дихання.

У більшості випадків первинна діагностика брадикардії проводиться на підставі скарг пацієнта. При огляді у хворого визначається уповільнений ритмічний пульс і легка дихальна аритмія.

Для постановки остаточного діагнозу брадикардії хворий направляється на проходження одного або декількох досліджень:

• ЕКГ;
• УЗД серця;
• навантажувальної велоергометрії;
• чрезпіщевого електрофізіологічного дослідження провіднихсерцевих шляхів.

Лікування брадикардії

Слабка і помірна брадикардія, що не виявляється клінічно, не вимагає специфічної терапії. При Екстракардіальні, органічної та токсичного формі хвороби проводиться активне лікування основного недуги, а при лікарської – проводиться скасування засобів, що уповільнюють ритм биття серця, або коригування їх дозування. При виявленні гемодинамічних порушень хворому призначають фітопрепарати: корінь женьшеню, красавку, екстракт елеутерококу, ефедрину, изадрина і кофеїну.

Основними показаннями для проведення активного лікування брадикардії є:

• часті непритомності;
• стенокардія;
• артеріальна гіпотонія;
• серцева недостатність;
• шлуночкова аритмія.

При прояві синдрому Морганьї-Адамса-Стокса можна говорити про необхідність вирішення питання, що стосується імплантації хворому електрокардіостимулятора – приладу, який виробляє електроімпульси з фізіологічної частотою.

На прогноз брадикардії негативно впливає виникнення у хворого синдрому Морганьї-Адамса-Стокса і прояв у нього органічних ушкоджень серця. Крім того, при поєднанні захворювання з гетеротопних тахіаритміями значно підвищується ризик тромбоемболічних ускладнень. У свою чергу, при слабкій або помірній вираженості брадикардії прогноз завжди сприятливий.

До числа ключових заходів, що дозволяють запобігти виникненню і розвитку брадикардії, відносяться:

• своєчасне усунення органічних уражень серця, екстракардіальних причин і токсичного впливу на міокард;
• адекватний і грамотний підбір дозувань прийнятих медикаментозних препаратів.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.