Бронхіальна астма у дітей

Бронхіальна астма у дітей – це хронічне алергічне захворювання дихальних шляхів, що супроводжується запаленням та зміною реактивності бронхів, а також бронхіальною обструкцією, що виникає на цьому тлі. Бронхіальна астма у дітей протікає з явищами експіраторної задишки, хрипами, що свисчать, приступообразным кашлем, епізодами задухи. Діагноз бронхіальної астми в дітей віком встановлюється з урахуванням алергологічного анамнезу; проведення спірометрії, пікфлоуметрії, рентгенографії органів грудної клітки, шкірних алергопроб; визначення IgE, газового складу крові, дослідження харкотиння. Лікування бронхіальної астми у дітей передбачає елімінацію алергенів, використання аерозольних бронхолітиків та протизапальних препаратів, антигістамінних засобів, проведення специфічної імунотерапії.

Бронхіальна астма у дітей – хронічний алергічний (інфекційно-алергічний) запальний процес у бронхах, що призводить до оборотного порушення бронхіальної прохідності. Бронхіальна астма зустрічається у дітей різних географічних регіонів у 5-10% випадків. Бронхіальна астма у дітей частіше розвивається у дошкільному віці (80%); Нерідко перші напади виникають вже на першому році життя. Вивчення особливостей виникнення, перебігу, діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей потребує міждисциплінарної взаємодії педіатрії, дитячої пульмонології та алергології-імунології.

Бронхіальна астма у дитини виникає за участю генетичної схильності та факторів навколишнього середовища. У більшості дітей з бронхіальною астмою є обтяжена спадковість з алергічних захворювань – полінозу, атопічному дерматиту, харчової алергії та ін.

Сенсибілізуючими факторами навколишнього середовища можуть виступати інгаляційні та харчові алергени, бактеріальні та вірусні інфекції, хімічні та лікарські речовини. Інгаляційними алергенами, що провокують бронхіальну астму у дітей, частіше виступають домашній та книжковий пил, шерсть тварин, продукти життєдіяльності домашніх кліщів, плісняві грибки, сухий корм для тварин або риб, пилок квітучих дерев та трав.

Харчова алергія спричиняє бронхіальну астму у дітей у 4-6% випадків. Найчастіше цьому сприяє ранній переведення на штучне вигодовування, непереносимість тваринного білка, продуктів рослинного походження, штучних барвників та ін. Харчова алергія у дітей часто розвивається на тлі захворювань шлунково-кишкового тракту: гастриту, ентероколіту, панкреатиту, дисбактеріозу кишечника.

Тригерами бронхіальної астми у дітей можуть бути віруси – збудники грипу, парагрипу, ГРВІ, а також бактеріальна інфекція (стрептокок, стафілокок, пневмокок, клебсієла, нейссерія), хламідії, мікоплазми та інші мікроорганізми, колоні. У деяких дітей з бронхіальною астмою сенсибілізація може викликатись промисловими алергенами, прийомом лікарських засобів (антибіотиків, сульфаніламідів, вітамінів та ін.).

Факторами загострення бронхіальної астми в дітей віком, які провокують розвиток бронхоспазму, можуть бути інфекції, холодне повітря, метеочувствительность, тютюновий дим, фізичні навантаження, емоційний стрес.

У патогенезі бронхіальної астми у дітей виділяють: імунологічну, імунохімічну, патофізіологічну та умовно-рефлекторну фази. В імунологічній стадії під впливом алергену продукуються антитіла класу IgE, які фіксуються на клітинах-мішенях (головним чином, опасистих клітинах слизової бронхів). В імунохімічну стадію повторний контакт з алергеном супроводжується зв’язуванням з IgE на поверхні клітин-мішеней. Цей процес протікає з дегрануляцією опасистих клітин, активацією еозинофілів та виділенням медіаторів, що мають вазоактивний та бронхоспастичний ефект. У патофізіологічну стадію бронхіальної астми у дітей під впливом медіаторів виникає набряк слизової оболонки бронхів, бронхоспазм, запалення та гіперсекреція слизу. Надалі напади бронхіальної астми у дітей виникають за умовно-рефлекторним механізмом.

Перебіг бронхіальної астми у дітей має циклічний характер, у якому виділяють періоди провісників, нападів ядухи, післяприступний та міжприступний періоди. Під час періоду провісників у дітей з бронхіальною астмою може відзначатися занепокоєння, порушення сну, головний біль, свербіж шкіри та очей, закладеність носа, сухий кашель. Тривалість періоду провісників – від кількох хвилин до кількох діб.

Власне напад задухи супроводжується відчуттям здавлення в грудях та нестачі повітря, задишкою експіраторного типу. Дихання стає свистячим, за участю допоміжної мускулатури; на відстані чути хрипи. Під час нападу бронхіальної астми дитина налякана, приймає становище ортопное, не може розмовляти, ловить повітря ротом. Шкіра обличчя стає блідою з вираженим ціанозом носогубного трикутника та вушних раковин, що покривається холодним потом. Під час нападу бронхіальної астми у дітей відзначається малопродуктивний кашель з важковідділюваним густим, в’язким мокротинням.

При аускультації визначається жорстке чи ослаблене дихання з великою кількістю сухих свистячих хрипів; при перкусії – коробковий звук. З боку серцево-судинної системи виявляється тахікардія, підвищення артеріального тиску, приглушення серцевих тонів. При тривалості нападу бронхіальної астми від 6 годин і більше говорять про розвиток у дітей астматичного статусу.

Напад бронхіальної астми у дітей завершується відходженням густого мокротиння, що призводить до полегшення дихання. Відразу після нападу дитина відчуває сонливість, загальну слабкість; він загальмований і в’ялий. Тахікардія змінюється брадикардією, підвищений артеріальний тиск – артеріальною гіпотонією.

Під час міжнападних періодів діти з бронхіальною астмою можуть почуватися практично нормально. За тяжкістю клінічного перебігу розрізняють 3 ступеня бронхіальної астми у дітей (на підставі частоти нападів та показників ФЗД). При легкому ступені бронхіальної астми у дітей напади ядухи рідкісні (рідше 1 разу на місяць) і швидко купіруються. У міжнападні періоди загальне самопочуття не порушено, показники спірометрії відповідають віковій нормі.

Середньоважкий ступінь бронхіальної астми у дітей протікає із частотою загострень 3-4 рази на місяць; швидкісні показники спірометрії становлять 80-60% норми. При тяжкому ступені бронхіальної астми напади ядухи у дітей виникають 3-4 рази на місяць; показники ФЗД становлять менше 60% від вікової норми.

При постановці діагнозу бронхіальної астми у дітей враховують дані сімейного та алергологічного анамнезу, фізикального, інструментального та лабораторного обстеження. Діагностика бронхіальної астми в дітей віком вимагає участі різних фахівців: педіатра, дитячого пульмонолога, дитячого алерголога-иммунолога.

До комплексу інструментального обстеження входить проведення спірометрії (дітям старше 5 років), тестів з бронхолітиками та фізичним навантаженням (велоергометрією), пікфлоуметрії, рентгенографії легень та органів грудної клітки.

Лабораторні дослідження при підозрі на бронхіальну астму у дітей включають клінічний аналіз крові та сечі, загальний аналіз мокротиння, визначення загального та специфічних IgE, дослідження газового складу крові. Важливою ланкою діагностики бронхіальної астми у дітей є постановка шкірних алергічних проб.

У процесі діагностики потрібно виключення інших захворювань у дітей, що протікають з бронхообструкцією: сторонніх тіл бронхів, трахео- та бронхомаляції, муковісцидозу, облітеруючого бронхіоліту, обструктивного бронхіту, бронхогенних кіст та ін.

До основних напрямів лікування бронхіальної астми у дітей належать: виявлення та елімінація алергенів, раціональна медикаментозна терапія, спрямована на зниження кількості загострень та усунення нападів задухи, немедикаментозна відновна терапія.

При виявленні бронхіальної астми в дітей віком, передусім, необхідно виключити контакт із чинниками, які провокують загострення захворювання. З цією метою може рекомендуватися гіпоалергенна дієта, організація гіпоалергенного побуту, скасування лікарських препаратів, розставання з домашніми вихованцями, зміна місця проживання та ін. Показаний тривалий профілактичний прийом антигістамінних засобів. При неможливості позбутися потенційних алергенів проводиться специфічна імунотерапія, що передбачає гіпосенсибілізацію організму шляхом введення (сублінгвального, перорального або парентерального) поступово зростаючих доз причинно значущого алергену.

Основу лікарської терапії бронхіальної астми у дітей становлять інгаляції стабілізаторів мембран опасистих клітин (недокромілу, кромогліцієвої кислоти), глюкокортикоїдів (беклометазону, флутиказону, флунізоліду, будезоніду та ін), бронхолітиків (сальбутамолу), комбінованих препаратів. Підбір схеми лікування, поєднання препаратів та дозування здійснює лікар. Показником ефективності терапії бронхіальної астми у дітей є тривала ремісія та відсутність прогресування захворювання.

При розвитку нападу бронхіальної астми у дітей проводять повторні інгаляції бронхолітиків, киснедотерапія, небулайзерна терапія, парентеральне введення глюкокортикоїдів.

У міжприступний період дітям з бронхіальною астмою призначаються курси фізіотерапії (аероіонотерапії, індуктотермії, ДМВ-терапії, магнітотерапії, електрофорезу, ультрафонофорезу), водолікування, масажу грудної клітки, точкового масажу, дихальної та гімна. попередити рецидиви захворювання та знизити дозу гормональних препаратів. Підбір та призначення препаратів здійснюється дитячим гомеопатом.

Прояви бронхіальної астми в дітей віком можуть зменшитися, зникнути чи посилитися після статевого дозрівання. У 60-80% дітей бронхіальна астма залишається протягом усього життя. Тяжкий перебіг бронхіальної астми у дітей призводить до гормональної залежності та інвалідизації. Протягом та прогнозом бронхіальної астми впливають терміни початку та систематичність лікування.

Профілактика бронхіальної астми у дітей включає своєчасне виявлення та виключення причинно значущих алергенів, специфічну та неспецифічну імунопрофілактику, лікування алергозів. Необхідно навчання батьків та дітей методам регулярного контролю стану бронхіальної прохідності за допомогою пікфлоуметрії.